- •Методи синтезу нчс
- •Антибактеріальні властивості колоїдів нчс
- •Застосування нчс
- •1.3.1. Використання нчс у фотодинамічній терапії
- •Вплив нчс на організм людини
- •Розділ 2 методи та методики дослідження
- •2.1 Синтез магнітної рідини
- •2.2 Синтез композиту Fe3o4@Ag
- •2.3 Спектрофотометричний аналіз
- •2.4 Просвічуюча електронна мікроскопія
- •2.5 Інфрачервона Фур’є-спектроскопія
- •Розділ 3 результати досліджень
- •3.2. Синтез магніточутливих наноструктур на основі Fe3o4/Ag
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Виявлення та аналіз шнвф на проектному об’єкті (в умовах виконання експериментальної частини науково-дослідної роботи)
- •4.1.1 Повітря робочої зони
- •4.2 Виробниче освітлення
- •4.3 Захист від виробничого шуму та вібрації
- •4.4 Електробезпека
- •4.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.6 Атестація робочого місця дослідника в лабораторії
- •4.7 Пожежна безпека
- •Список літератури
ЗМІСТ
ВСТУП 6
Мета роботи 7
Актуальність роботи 7
Практичне значення 7
Стуктура та обсяг роботи 7
РОЗДІЛ 1 МЕТОДИ СИНТЕЗУ ТА ВЛАСТИВОСТІ НАНОЧСТИНОК СРІБЛА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 8
1.1 Методи синтезу НЧС 8
1.2 Антибактеріальні властивості колоїдів НЧС 11
Противірусна активність НЧС 13
1.3 Застосування НЧС 24
1.3.1. Використання НЧС у фотодинамічній терапії 25
1.4. Ag-вмісні наноструктури на основі нанокристалічного оксиду заліза 28
1.5. Вплив НЧС на організм людини 29
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ 32
2.1 Синтез магнітної рідини 35
2.2 Синтез композиту Fe3O4@Ag 35
2.3 Спектрофотометричний аналіз 36
2.4 Просвічуюча електронна мікроскопія 36
2.5 Інфрачервона Фур’є-спектроскопія 36
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 38
3.2. Синтез магніточутливих наноструктур на основі Fe3O4/Ag 49
РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ 55
4.1 Виявлення та аналіз ШНВФ на проектному об’єкті (в умовах виконання експериментальної частини науково-дослідної роботи) 55
4.1.1 Повітря робочої зони 55
4.2 Виробниче освітлення 58
4.3 Захист від виробничого шуму та вібрації 59
4.4 Електробезпека 59
4.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях 61
4.6 Атестація робочого місця дослідника в лабораторії 62
4.7 Пожежна безпека 63
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 65
ВСТУП
Розвиток нанотехнологій веде до появи безлічі матеріалів, які містять нанорозмірні частинки. В даний час обсяг промислового виробництва різноманітних наночастинок становить вже сотні тисяч тонн. У нанорозмірному стані багато речовин набувають нових властивостей і стають в біологічному відношенні вельми активними. Це, з одного боку, відкриває нові можливості використання наноматеріалів в галузі біомедицини, фармакології, виробництві продуктів харчування, при вирішенні екологічних та сільсько-господарських проблем.
Отримання стабільних концентрованих водних дисперсій із заданими фізико-хімічними властивостями на базі наночастинок срібла є необхідною стадією при створенні наноструктурних матеріалів, що застосовуються в мікроелектроніці, електрохімії, при синтезі оптико електронних сенсорів, пігментів ін. У зв'язку з бактерицидними властивостями іонів срібла його нанодісперсіі можуть служити основою для створення нових класів бактерицидних препаратів, різного роду лікарських речовин.
Головним питанням залишається можливість отримання дисперсної системи з необхідною стійко стю в часі і до дії зовнішніх чинників.
У зв'язку з цим метою даної роботи було изу чення впливу умов синтезу наночастинок срібла на стійкість нанодісперсій срібла. Для характеристики властивостей синтезованих нанодисперсних систем срібла використовувався ряд методів, в тому числі просвітчаста електронна ми кроскопія.
З відкриттям антибіотиків і сульфаніламідів інтерес до препаратів срібла дещо знизився.
В останні роки протимікробні властивості срібла знову стали привертати до себе увагу. Це пов'язано із зростанням алергічних ускладнень антибактеріальної терапії, токсичною дією антибіотиків на внутрішні органи і придушенням імунітету, виникненням грибкового ураження дихальних шляхів і дисбактеріозу після тривалої антибактеріальної терапії, а також появою стійких штамів збудників до використовуваних антибіотиків.
Підвищений інтерес до срібла виник знову у зв'язку з виявленим його дією в організмі як мікроелемента, необхідного для нормального функціонування органів і систем, імунокоригуючими , а також потужними антибактеріальними та противірусними властивостями.
Мета роботи
Метою роботи є проведення різноманітних видів синтезу наночастинок срібла (НЧС), дослідження властивостей колоїдних розчинів НЧС та їх біомедичне використання.
Актуальність роботи
Вивчення процесу синтезу та властивостей готового продукту наночастинок срібла є доцільним та перспективним, бо з цим пов’язано вирішення проблем нанобіобезпечності пов'язане з визначенням пріоритетних техногенних наночастинок, що можуть завдати шкоду організму.
Практичне значення
Знаходження оптимальних методів синтезу наночастинок срібла (НЧС) з метою їх використання в медицині, промисловості та у повсякденному житті.
Завдяки вивченню та аналізу синтезу можна адаптувати форму та розміри НЧС під певні потреби.
Стуктура та обсяг роботи
Даний диплом складається з 65 сторінок., 6 таблиць, 18 рисунків та 29 джерел
РОЗДІЛ 1 МЕТОДИ СИНТЕЗУ ТА ВЛАСТИВОСТІ НАНОЧСТИНОК СРІБЛА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Наночастинки і наноматеріали володіють комплексом фізичних, хімічних властивостей, а, також біологічною дією, що радикально відрізняється від властивостей цієї реяовини в формі суцільних фаз або макроскопічних дисперсій.
Серед наноматеріалів особливу увагу привкртають до себе НЧС. Їх виготовляють у вигляді водних або органічних колоїдних дисперсій, стабілізованих поверхнево активними речовинами (ПАР)
Згідно з різними методиками та підходами синтезу НЧС можливо синтезувати наночастинки різних форм і розмірів.
Наносрібло застосовують для надання антимікробних, антисептичних властивостей різним поверхням і матеріалам, предметам побутового вжитку, косметичним засобам, системам очистки води та повітря, упаковкам для харчових продуктів, перев’язувальним матеріалам в медицині.
У літературі наведені приклади успішного застосування нанопрепаратів срібла при лікування хворих на остеомієліт, опіковиих, гнійних ран, захворювання органів малого тазу.
Наночастинки срібла зазвичай мають розміри до нм та включають в себе 20-15000 атомів срібла.
Методи синтезу нчс
Різномаїття методів синтезу НЧС дають змогу коригувати час, розмір, форму, а, значить і змогу маніпулювати властивостями даного матеріалу.
Успіхи в науковому дослідженні та використанні наночастинок металів (НМ) значно залежать від можливостей методів синтезу – від того, чи дає змогу вибраний метод отримувати НМ, які задовольняють вимоги конкретного наукового чи практичного завдання нанотехнологій. Однією з основних особливостей НМ є хімічна активність, зумовлена їхньою підвищеною здатністю до іонного чи атомного обміну, адсорбції на різноманітних поверхнях, до утворення поверхневих зв’язків з іншими адсорбувальними частинками та ін. Висока реакційна здатність НМ спричиняє їхню нестабільність, тому важливою проблемою є синтез НМ заданого розміру, які протягом достатньо тривалого часу зберігають високу хімічну або біологічну активність. У разі хімічного синтезу НМ використовують різноманітні варіанти, що відрізняються типом відновника і системи, у якій відбувається процес.
До них відносяться традиційні методи, такі, як цитратний, боргідридний, синтез в двофазних водно-органічних системах, синтез в зворотніх міцелах. Та нетрадиційні методи, що включають в себе наявність специфічної апаратури та хімічних реагентів, а саме, метод лазерної абляції, радіолітичний метод, вакуумне випарювання металу, та біологічний синтез.
Цитратний метод отримання, що розроблявся Туркевичем наночастинок золота, застосовний і до отримання наночастинок срібла. Але, оскільки срібло активний метал, то синтез наночастинок срібла відбуваєтьсябільш складно через здатність срібла до швидкого окислення іагрегації. Для посилення стійкості колоїдних розчинів срібла наночастинки необхідно стабілізувати. У цитратному методі отримання наночастинок срібла і відновником і стабілізатором служить цитрат-аніон, одержуваний при розчиненні у воді трехзаміщенній натрієвій солі лимонної кислоти. При нагріванні розчину і окисленні цитрат-аніону утворюється ацетондікарбонові і ітаконовою кислоти. Цікавість цього методу полягає в тому, що цитрат йон виступає і відновником і стабілізатором.
Ag+ + R
Ag + R Agx ------------------ Agm ---------- Agn
Де, Agx - кластери срібла (< 1нм), Agm- первинні часточки стабілізовані цитратом, Agn – кінцеві часточки, R – відновиник.
На кінетику утворення і ріст НМ, а відповідно, і дисперсність, впливає природа й концентрація відновника. Зменшенню середніх розмірів НМ сприяє зниження концентрації речовин, які реагують, і температури розчину, уведення в нього комплексоутворювальних реагентів або поверхнево-активних речовин. Процес формування металевих колоїдів зазвичай проводять за гранично допустимої концентрації відновника, що забезпечує високу швидкість відновлення йонів металів і стабільність колоїдних НМ, які утворилися.
Синтез НЧС в розгалужених полімерних матрицях. Якщо використовувати у якості матриці неіонних розгалужених кополімерів декстран-поліакриламід утворюються стабільні золі в інтервалі температур від 0°С до 80°С. Проведення синтезу при 80°С із застосуванням лінійної матриці призводить до активної агрегації наночастинок, тому стабільний золь отримати неможливо. Золі срібла, отримані в аніонному лінійному ПАА були схильними до агрегації (утворення осаду) навіть при кімнатній температурі. В розгалужених аніонних полімерних матрицях спостерігали появу незначної кількості осаду зразу після синтезу, потім система залишалась стабільною.
Рис. 1 Розподіл наночастинок срібла за розмірами, синтезованих в матриці кополімеру декстран-поліакриламід а) після синтезу б) через 24 місяця
