5. Горська. Харак-тика форм роботи з розвитку рідного мовлення .

Форма - це спосіб здійснення навчально-виховного процесу, оболонка для його внутрішньої сутності, логіки і змісту. Форма навчання - це спеціально організована діяльність вихователя і дітей, що відбувається в установленому порядку та в певному режимі і залежить від кількості тих, кого навчають (індивідуальна, групова, колективна, фронтальна), часу (коли навчають), місця й порядку його здійснення. Розвиток мовлення дітей у дошкільному закладі здійснюється за двома формами - на організованих заняттях і в повсякденному житті. Провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є різні види занять (ігри-заняття): індивідуальні, на яких об'єднують дітей одного рівня мовленнєвого розвитку (1-4 особи); інди­відуально-групові (4-8 осіб) та групові (до 15 осіб). Якщо у групі за списком 25 і більше дітей, їх розподіляють на дві чи більше підгруп.

Навчання дітей рідної мови, мовленнєвого спілкування та розвитку мовлення відбувається на комплексних і тематичних мовленнєвих за­няттях, на яких присутні до 15 дітей .На комплексному мовленнєвому занятті об'єднують три цілком само­стійних і водночас мовленнєвих (і тільки мовленнєвих) завдання. Це можуть бути, наприклад, словникова робота, діалог, граматика (контексто­ве мовлення, звукова культура, побудова речень). Загальну тему таких занять не визначають. Комплексні заняття проводять один раз на тиждень упродовж перших трьох тижнів кожного місяця. Тематичне заняття проводять на четвер­тому тижні кожного місяця у молодшій, середній і старшій групах за розділами «Словникова робота», «Виховання звукової культури мов­лення» та «Формування граматичної правильності мовлення

Крім означених занять у дошкільному закладі проводять також інтегровані й комбіновані заняття для закріплення набутих дітьми мов­леннєвих умінь і навичок. Інтегровані заняття характеризуються тим, що для повнішого й глиб­шого розкриття теми, успішнішого розв'язання мовленнєвих і розумових завдань вихователь використовує матеріал із різних розділів програ­ми. На інтегрованих заняттях поєднуються і кілька напрямів діяль­ності дітей. Комбіновані заняття на відміну від інтегрованих складаються з окре­мих частин, не пов'язаних між собою. Кожна частина має свої завдання з одного або з різних розділів програми. Контрольні заняття проводять в усіх дошкільних групах, їх кількість, мету і зміст визначає вихователь Крім групових занять вихователь упродовж тижня, місяця планує і проводить індивідуальні та індивідуально-групові заняття, які мають здебільшого тематичний характер; словникова робота або граматична, виховання звукової культури мовлення, навчання розповіді. На таких заняттях переважають ігрові методи навчання.

Іншою формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є індивідуальна робота в повсякденному житті, протягом дня. ( вправляння дітей під час гри, праці, різних побу­тових процесів, прогулянок. )

№ 6 Горська Характеристика засобів навчання та умов успішного розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі. Основне завдання виховання у дит. садку – навчити дитину користуватися рідною мовою у живому, безпосередньому спілкуванні з оточуючими людьми, розвинути усне мовлення. У процесі мовного спілкування необхідно виховувати у дітей навички культури мовлення: не втручатися в розмову старших, не перебивати товариша, дорослого, не опускати голови, не відвертатися і т.д.

Засоби навчання: 1-оганізація спілкування дітей у різних видах діяльності. 2 – сприймання різних видів зображувального мистецтва. 3 – використання технічних засобів. 4 – ознайомлення дітей з худ. літературою. 5 – мова вихователя, як педагогічний фактор впливу на дитину. Спілкування є у різних напрямах діяльності: сюж –роль. та рухл.гра, праця, сприймання різних видів образотворчого мистецтва; розвивається мова у довкіллі і природі,у праці та побуті, при ознайомлен­ня дітей з художньою літературою, за використанням технічних засобів (це дуже підвищує ефективність); Великого значення в умовах днз є Мовлення вихователя, як засіб розвитку мовлення дітей. Значення мовлення вихователя й вимоги до нього: змістовність, точність, логічність, доступність, багатство словника, чиста звуковимови, виразність, образність, відповідність нормам літературної вимови. Умова успішної мови дітей: «материнська мова» дома чиста та без суржику, та в ДНЗ !!! Розкриваємо засоби навчання, виховуючи та навчаючи дітей: - звукової культури мови дітей; - розвивати фонематичний слух; - розвивати артикуляційний апарат дітей; -удосконалювати дикцію; - Розвиток словника дітей (збагачення словника, його закріплення й активізація). –спілкування (мінімальною комунікативною одиницею є речення. Комунікативною функцією мови дитина оволодіває тоді, коли навчиться граматично правильно змінювати слова і поєднувати їх в реченні, правильно вживати складні граматичні форми, використовувати в мові речення різних граматичних категорій (прості, поширені, складні), із сполучниками, сполучними словами і без них. Практичним шляхом діти повинні оволодіти різними способами словотворення, словозміни. - Розвиток розмовної (діалогічної) мови дітей. (розмовна мова дітей повинна бути виразною. Використовувати в мові приказки, прислів'я, скоромовки. Виховувати у дітей навички культури мовлення. -Навчаємо дітей розповіді (розвиток монологічного мовлення). (володіти основними типами зв'язного мовлення. Формування монологічного мовлення починається ще в молодшому дошкільному віці в надрах діалогу). Необхідні умови формування правильної мови дітей: • міцне здоров'я; • нормальна робота центральної нервової системи; • нормальний розвиток і функціонування мовного апарату, органів слуху, зору, голосу; • різноманітна діяльність дітей, багатство безпосередніх сприймань і чуттєвого досвіду, що забезпечує зміст дитячої мови; • знання критичних періодів в розвитку мови; • високий рівень професійної майстерності вихователів; • високий рівень мовної культури дорослих; • дотримання принципів. Критичні періоди. Протягом дошкільного віку в мовному розвитку дітей спостерігаються критичні періоди, коли відбувається найбільш інтенсивний розвиток тих чи інших складових мовної системи. Саме тоді з'являється підвищена вразливість нервових механізмів мовної діяльності і значний ризик появи порушень мовлення. Критичні періоди є передумовою виникнення мовних розладів. Є 3 критичні періоди: І – 1 рік 2 міс. – 1 рік 6 міс. – в цей період особливо інтенсивно розвиваються коркові зони Брока', яка відповідає за розвиток усної мови (затримка мови), ІІ – 3 роки – коли інтенсивно розвинене зв'язне мовлення, відбувається перехід від ситуативної мови до контекстної. Це нада узгодженість в роботі центр. нерв. системи і мовно-рухових механізмів, уваги. Розбалансованість цих процесів веде до зміни поведінки: (впертість, негативізм - відставання). ІІІ – 6-7 років – інтенсивний розвиток письмової мови. Велике навантаження на ЦНС. (збій нерв. с-ми). Саме перевантажень та цих проявів треба вчасно уникати.