- •Основні функції мови: комунікативна функція
- •Основні функції мови: пізнавальна функція
- •Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови
- •Службові частини мови й вигуки (не відповідають на питання)
- •1 .Українська мова - національна мова українського народу, державна мова україни
- •Прикметник — повнозначна (самостійна) частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Прикметник — повнозначна (самостійна) частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Прикметники називають ознаку
кольору: синій, жовтий;
розміру:високий,малий;
простору:далекий, близький;
віку:юний, літній;
смаку: гіркий, кислий;
зовнішніх прикмет: сивий, смаглявий;
якості:твердий, м 'який;
матеріалу: золотий,срібний;
належність:батьків, тещин;
запаху: п 'янкий, ароматний;
внутрішніх властивостей: добрий, щасливий;
місця: київський, вуличний;
стосовно до часу:вечірній, денний.
Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від іменника, з яким прикметник узгоджується: яскрава квітка — яскравої квітки, яскраві квітки, яскравий малюнок.
У реченні прикметник виступає узгодженим означенням, іноді — іменною частиною складеного присудка. Субстантивований прикметник (який перейшов в іменник) виконує ті самі синтаксичні функції, що і іменник: Щасливий той, хто має мрію у житті. Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко). Операційна була підготовлена до прийому пацієнта.
Прикметники |
||
Якісні (ознаки предмета, що виявляються більшою чи меншою мірою) |
Відносні (виражають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин) |
Присвійні (вказують на належність предмета кому- небудь, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?) |
мила дівчина – наймиліша дівчина |
сільська вулиця, сьогоднішній день |
батькове кашне, дівоча коса |
Прикметники в переносному значенні можуть переходити у розряд якісних, присвійні— у розряд відносних і якісних, якісні — у відносні:
Якісні —> відносні — якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну властивість предмета: легка атлетика, сліпий музикант.
Відносні —> якісні — якщо втрачають ознаку, що виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо: золотий перстень — золоті (умілі) руки, вишневий сік — вишнева (колір) сукня.
Присвійні —> відносні— якщо прикметник виражає не належність предмета істотам, а позначає загальну родову віднесеність: зміїна шкіра — зміїний характер, орлине пір 'я — орлине гніздо, батьківське збіжжя — батьківські збори.
Присвійні —> якісні— якщо прикметники вживаються у фразеологізмах: вовча нора — вовчий апетит, левова грива — левова частина.
