2. Як віра допомагає людині сповняти Божий Закон?

Первісним універсальний моральний Закон є тому, що існував він одвіку.

Досить поспостерігати за домашніми тваринами, щоб пересвідчитися в цьому. Наше дбайливе ставлення до них повертається їх ласкою, а озлобленість викликає агресію.

І Сам Господь чинить за Своїм Законом. Ми хочемо, щоб нас любили, - і Він любить нас. Ми потребуємо допомоги – й неодмінно отримуємо їїх від Господа. Він уміє потішити, дати пораду, повернути надію. Зневажена людьми блудниця шукала останнього прихистку у Господа – і знайшла його в Ісуса, Який єдиний не відкинув її. Налякані морською бурею апостоли кинулися будити Христа, чекаючи від Нього допомоги, - і Він зупинив бурю.

Та, виявляється, дотримуватися цілком зрозумілого кожному Закону не просто. Часто люди навіть не усвідомлюють, що порушують його. Поспішаючи дати «здачу» своєму кривдникові, ми думаємо, що в такий спосіб встановлюємо справедливість, але забуваємо про те, що провокуємо його на нову «здачу», тобто на новий гріх. Грубо відповівши батькам на їх зауваження, тішимося, що проявили свою дорослість і самостійність, не думаючи про те, чи хотіли б почути таку ж відповідь від своїх майбутніх дітей. Потихеньку потягнувши ручку в товариша (бо ж нема чим писати!), не ставимо себе на його місце (а чим же писати йому?).

Тому-то й універсальний моральний Закон уточнено й пояснено нам Господом у Десяти Заповідях. Заповіді – це повчання, дане людям Богом, це основа їх щоденної поведінки. Вони є складовою частиною Божого Закону. Заповіді встановлюють не тільки наші обов’язки, а й права, та, звичайно ж, обмежують наші забаганки і спокуси. Ці обмеження не будуть для людини обтяжливими, якщо вона довіряє Господові, бачить у Ньому свого друга і порадника. Довіра є першим, але дуже важливим кроком до беззастережного прийняття Істин, оголошених Господом у Старому і Новому Заповітах, тобто віри. Віра у нашого Небесного Отця допомагає переносити будь-які життєві труднощі у сповненні Божого Закону. Вона закликає жити розумніше, радісніше, свідомо і цілеспрямовано, допомагає вибрати правильну дорогу, гідну нашого покликання і призначення, якщо візьмемо за основу Заповіді Божі.

Біблійна історія

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: "Учителю Добрий, — що ро­бити мені, щоб вічне життя вспадкувати?" Ісус же йому відказав: "Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не Добрий, крім Бога Самого. Знаєш заповіді: "Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво", не кривди, "шануй свого батька та матір". А він відказав Йому: "Учителю, — це все виконав я ще змалку». Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: «Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста".. А він засмутився тим словом. і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав! (Мр. 10:17-22).

Поміркуй і дай відповідь:

Що таке заповіді?

Яку роль у житті людини вони відіграють?

Чому сповнення Божого Закону неможливе без віри?

Які з відомих тобі Заповідей назвав Син Божий у розмові з багатим юнаком:

Чому, вислухавши співрозмовника, Ісус подивився на нього з любов’ю?

Чи достатньо обмежитись виконаннеям Закону?

Чому для Христа важливою була відмова юнака від його багатства?

Як ти розумієш Ісусів заклик: “Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста”?