- •1. Джерела до вивчення давньої та середньовічної історії України.
- •2. Історіографія курсу давньої та середньовічної історії України.
- •3. Епоха палеоліту в Україні.
- •Науковці найпершу епоху розділяють на три етапи:
- •4. Епоха мезоліту та неоліту на території України.
- •5. Епоха міді і бронзи. Трипільська культура.
- •Ранній етап
- •Середній етап
- •Пізній етап
- •Господарство у бронзову добу
- •Суспільство
- •6. Кіммерійці і таври на території України.
- •«Одіссея»
- •Ассирійські джерела
- •7. Поява і розселення скіфів на території України, їх господарство та суспільний устрій.
- •8. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Боспорське царство.
- •9. Етногенез слов’ян.
- •Археологія
- •Антропологія та лінгвістика
- •Історія
- •10. Венеди, склавини і анти.
- •11. Союзи племен та переростання їх у племінні княжіння. Правління Діра і Аскольда. Славія, Куявія, Арсанія.
- •12. Матеріальна і духовна культура східних слов‘ян. Господарство. Ремісництво. Торгівля. Проблеми виникнення міст.
- •13. Теорії походження Русі в історичній літературі: норманська, хозарська, київська.
- •14. Виникнення Давньоруської держави. Князь Олег, його внутрішня та зовнішня політика.
- •15. Внутрішня і зовнішня політика Ігоря, Ольги і Святослава.
- •16. Реформи Володимира Великого.
- •17. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого.
- •18. Тріумвірат Ярославичів. Наростання князівських міжусобиць. Любецький з’їзд князів.
- •19. Відновлення централізованої монархії Володимиром Мономахом. Мстислав Володимирович.
- •20. Суспільно-політичні відносини на Русі. Сучасна українська історіографія про характер і форми Давньоруської держави.
- •21. Етнічний розвиток Русі. Теорія єдиної давньоруської народності і боротьба істориків навколо неї.
- •22. Міста Київської Русі. Розвиток ремесла. Внутрішня і зовнішня торгівля. Основні галузі господарства: землеобство, скотарство, промисли.
- •23. Розпад Київської держави і виникнення самостійних князівств. Політичні і економічні причини цього явища. Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське удільні князівства.
3. Епоха палеоліту в Україні.
Палеолі́т на терито́рії суча́сної Украї́ни — початковий і найтриваліший період історії людства, який зародився близько 1 млн рр. тому — до 10 тис. до н. е.
Саме тоді на території сучасної України з'явились перші люди. Їхнє переселення відбулося двома шляхами: з Європи та Закавказзя. Найдавнішими стоянками палеоліту на території України вважають:
Королевська стоянка на Закарпатті
Кирилівська стоянка на території сучасного Києва
Лука Врублевецька на Дністрі
Амвросіївська стоянка на Донбасі
печера Киїк-Коба
печера Старосілля
та інші.
Науковці найпершу епоху розділяють на три етапи:
– Ранній (від появи людини до 150 тис. років тому);
– Середній (150—35 тис. років тому);
– Пізній (35—11 тис. років тому).
Ранній палеоліт характеризується початком розселення людини із своєї прабатьківщини. На території сучасної України первісні люди з’явилися близько 1 мільйону років тому. Наш регіон, як і Європа загалом, не входив до ареалу антропогенезу. Найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Дані археології доводять, що ця міграція не була одномоментним актом, а хвилеподібно тривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на території України знайдені біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього відомо на території України понад 30 стоянок доби раннього палеоліту.
Архантропи жили невеликими групами, постійно пересуваючись з місця на місце. В цей же час зароджуються колективи для спільного полювання і спорудження найпростішого житла. Основним знаряддям праці архантропів було ручне рубило. У руках первісної людини рубило стало універсальним інструментом впливу на навколишній світ. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо. Поява однотипних кам’яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності.
На цьому етапі історичного розвитку створюються первісні стада людей, перші форми людських об’єднань за принципом кровнородинних зв’язків. Науковці припускають, що вже тоді почали виникати екзогамні порядки (заборона шлюбу всередині общини).
Середній палеоліт (мустьєрська епоха) характеризується продовженням заселення України первісними людьми. Хоча освоєнню території перешкоджала різка зміна клімату, відбулося похолодання. Нові кліматичні умови змушували людину пристосовуватися задля виживання. Поворотним етапом стало винайдення близько 100 тис. років тому вогню.
Внаслідок еволюції змінився антропологічний вигляд людини. На зміну архантропу приходить неандерталець, котрий був більш подібний до сучасної людини. Неандерталець як більш розвинений тип людини попри складні умови існування, помітно розширив ареал проживання. Найдавніші стоянки знайдені й рештки неандертальців знайдені в печері Кіїк-Коба в Криму (на півострові були найсприятливіші умови для життя), на Донеччині та в Закарпатті.
Також, змінилася психологія людини, з’явилися елементи абстрактного мислення, намітився поділ праці. У мустьєрську епоху почали закладатися першооснови духовного світу людини. Неандертальські поховання в печерах Криму свідчать про зародження релігійних уявлень та вірувань, а знайдені на деяких стоянках кістки, різьблені геометричним орнаментом, з гравійованими на них контурами тварин і людей, рештками намальованих чорною фарбою ліній — про перші кроки образотворчого мистецтва.
Пізній палеоліт. Цей етап характеризується значними змінами в економіці, сфері соціальних відносин, мистецтві. Безперечно, центральною подією цієї доби стало завершення майже 35 тис. років тому процесу фізичного та розумового формування людини сучасного типу — homo sapiens (або кроманьйонець). Змінювався не тільки антропологічний вигляд. Зміцнювалися колективістські тенденції, люди дедалі більше осідали, споруджували житла. У часи пізнього палеоліту змінилися суспільні форми людського співжиття. Замість примітивного первісного стада з’являється рід. Роди об’єднувалися в племена, почалося утворення первіснообщинного родоплемінного ладу.
З появою кроманьйонців процес удосконалення та урізноманітнення знарядь праці пішов надзвичайно швидкими темпами. У пізньому палеоліті почали виготовляти кам’яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів. Помітне вдосконалення та урізноманітнення знарядь праці, підвищення продуктивності мисливства. Поступово склалася певна спеціалізація мисливських колективів.
Намагаючись пояснити механізм світобудови та визначити своє місце в навколишній дійсності, первісна людина в добу пізнього палеоліту активно формує першооснови власної релігійної свідомості: тотемізм, анімізм, фетишизм та магію
