- •Державне право зарубіжних країн як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •Предмет державного права зарубіжних країн. Система державного права зарубіжних країн. Джерела права.
- •3. Суб‘єкти державного права зарубіжного права. Особливості конституційно-правової відповідальності.
- •Норми конституційного права та конституційно-правові відносини.
- •Зв’язок державного права з іншими юридичними та суспільними науками.
- •Основні риси конституцій зарубіжних країн. Класифікація конституцій.
- •Порядок внесення змін до конституцій зарубіжних країн.
- •Конституційні, органічні та звичайні закони, судові прецеденти в зарубіжних країнах.
- •Форми правління та її різновиди. Форми державного устрою та її різновиди.
- •Конфедерація
- •Особливості автономій в зарубіжних країнах.
- •Політичні партії та виборчий процес. Функції політичних партій.
- •Роль політичних партій в зарубіжних країнах. Класифікація політичних партій.
- •Багатопартійні системи.
- •Інституціоналізація політичних партій на основі спеціального законодавства.
- •Типологія політичного режиму.
- •Громадянство в зарубіжних країнах. Особливості інституту громадянства в зарубіжних країнах.
- •18. Поняття конституційного статусу особи і громадянина в зарубіжних країнах.
- •19. Особисті та політичні права та свободи. Обов‘язки особи і громадянина в зарубіжних країнах. Гарантії прав і свобод в зарубіжних країнах. «Хабеас корпус акт».
- •21. Характеристика існуючих виборчих систем в зарубіжних країнах.
- •22. Приклади застосування різних виборчих систем
- •23. Роль виборчого права при визначенні конституційного статусу особи і громадянина. ???????
- •24. Поняття парламенту. Різновиди компетенції парламентів. Повноваження парламенту.
- •25. Структура парламентів. Порядок формування палат. Розпуск палат парламенту. Керівні органи палат парламенту.
- •26 Бікамералізм. Постійні, спеціальні та інші парламентські комісії.
- •27 Парламентський контроль за урядовою діяльністю. Види контролю в зарубіжних країнах.
- •28 Імунітет, індемнітет, несумісність парламентського мандату. Характер мандату депутатів.
- •29 Головні стадії законодавчого процесу.
- •30. Поняття виконавчої влади. Політична виконавча влада.
- •31. Юридичні форми глави держави. Основні системи престолонаслідування.
- •32. Поняття та компетенція глави держави. Формування посади глави держави в зарубіжних країнах.
- •33. Повноваження глави держави в президентській, парламентарній та змішаній республіці. Вимоги, які висуваються до кандидата на посаду президента.
- •34. Компетенція та основні напрями діяльності уряду. Дві моделі формування уряду. Компетенція уряду
- •35 Делеговане законодавство. Ордонанси. Інститут контрасигнатури.
- •36. Відповідальність уряду та її різновиди.
- •37. Відповідальність в порядку імпічменту і подібних процедур.
- •38. Політична відповідальність уряду. Вотум недовіри. Відмова в довірі.
- •39. Конструктивний та деструктивний вотум недовіри.
- •40 Поняття і структура судової влади. Адміністративна юстиція.
- •41. Порядок формування суддівського корпусу в країнах англосаксонської та романо - германської системи. Дві моделі судів загальної юрисдикції. Інститут присяжних.
- •42. Моделі судового конституційного контролю. Форми конституційного контролю.
30. Поняття виконавчої влади. Політична виконавча влада.
Відповідно до концепції поділу влади, в зарубіжних країнах, як правило, влада поділяється, на законодавчу, виконавчу і судову. За загальним правилом в сучасних умовах виконавча влада належить:
1. Главі держави і уряду (Єгипет);
2. Главі держави (США - президенту);
3. Уряду (Ізраїль, Україна).
Органи виконавчої влади не обмежуються лише виконанням законів. До їх повноважень відносять:
1. Розпорядчу діяльність;
2. Нормотворчі повноваження;
3. Дискреційні повноваження (особливі повноваження, які дають можливість органам виконавчої влади діяти на власний розсуд, в рамках закону).
Роль монарха у здійсненні виконавчої влади є незначною, в основному, монарх позбавлений таких повноважень, він є главою держави , як безвладний символ єдності нації.
Президент, в більшості держав відокремлений від виконавчої влади, а іноді, висуваються ідеї особливої президентської влади - президент-арбітр між всіма інститутами публічної влади (дана дефініція походить з французької Конституції 1958р., і, в основному, реалізується у конституціях постсоціалістичних держав - Казахстану 1995, Білорусі 1996).
Виконавчу владу на місцях здійснюють:
1. Глави суб'єктів федерації;
2. Місцеві уряди, які формулюються законодавчими органами суб'єктів федерації;
3. Губернатори областей ;
4. Начальники районів;
5. Префекти;
6. Комісари;
7. Су префекти;
8. Інші представники президента та уряду.
Їм підпорядкований місцевий державний апарат, але не апарат органів місцевого самоврядування. Система органів виконавчої влади складає єдину вертикаль: вищестоящі посадові особи і органи підпорядковані вищестоящим.
31. Юридичні форми глави держави. Основні системи престолонаслідування.
Юридичні форми глави Д:
1) одноособовий монарх який отримує трон у спадок (Британії Японії Бельгія Нідерланди )
2) одноособовий монарх призначається своєю сім'єю на трон ( Саудівська Аравія : править клан саудитів ця династія сама вирішує хто з родичів померлого стане королем. Вони можуть усунути від престолу якщо є серйозні причини)
3) одноособовий монарх (федеративна д) призначений на певний строк монархами суб'єктів федерації (Малайзія)
4) президент обраний народом парламентом або представницькою колегією на певний строк(США Німеччина Індія Грузія )
5) Швейцарія - повноваження глави Д і уряду здійснює колегіальний орган - федеральна рада із 7 осіб.
6) генерал губернатор як представник Британськоі монархії в державах, які мають статус домініонів.
Основні системи престолонаслідуваня
Салічна система спадкування виключно по чоловічій лінії (Норвегії Бельгія Японії ) цей порядок має коріння у серед віках і пов'язаний із Салічною правдою. Відповідно до нього жінка не мала п спадкувати земельну ділянку. У Франціі ця норма тлумачиться і до спадкування престолу.
Кастільська спадок переважно по чоловічій лінії (молодший брат виключає від спадкування старшу сестру(Іспанії вб Нідерланди )
Австрійська жінки спадкують якщо взагалі немає чоловічій лінії (не застосовується сьогодні) Швеція )
Шведська або скандинавська жінки на рівні з чоловічій ( Швеція і Данія)
