- •Державне право зарубіжних країн як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •Предмет державного права зарубіжних країн. Система державного права зарубіжних країн. Джерела права.
- •3. Суб‘єкти державного права зарубіжного права. Особливості конституційно-правової відповідальності.
- •Норми конституційного права та конституційно-правові відносини.
- •Зв’язок державного права з іншими юридичними та суспільними науками.
- •Основні риси конституцій зарубіжних країн. Класифікація конституцій.
- •Порядок внесення змін до конституцій зарубіжних країн.
- •Конституційні, органічні та звичайні закони, судові прецеденти в зарубіжних країнах.
- •Форми правління та її різновиди. Форми державного устрою та її різновиди.
- •Конфедерація
- •Особливості автономій в зарубіжних країнах.
- •Політичні партії та виборчий процес. Функції політичних партій.
- •Роль політичних партій в зарубіжних країнах. Класифікація політичних партій.
- •Багатопартійні системи.
- •Інституціоналізація політичних партій на основі спеціального законодавства.
- •Типологія політичного режиму.
- •Громадянство в зарубіжних країнах. Особливості інституту громадянства в зарубіжних країнах.
- •18. Поняття конституційного статусу особи і громадянина в зарубіжних країнах.
- •19. Особисті та політичні права та свободи. Обов‘язки особи і громадянина в зарубіжних країнах. Гарантії прав і свобод в зарубіжних країнах. «Хабеас корпус акт».
- •21. Характеристика існуючих виборчих систем в зарубіжних країнах.
- •22. Приклади застосування різних виборчих систем
- •23. Роль виборчого права при визначенні конституційного статусу особи і громадянина. ???????
- •24. Поняття парламенту. Різновиди компетенції парламентів. Повноваження парламенту.
- •25. Структура парламентів. Порядок формування палат. Розпуск палат парламенту. Керівні органи палат парламенту.
- •26 Бікамералізм. Постійні, спеціальні та інші парламентські комісії.
- •27 Парламентський контроль за урядовою діяльністю. Види контролю в зарубіжних країнах.
- •28 Імунітет, індемнітет, несумісність парламентського мандату. Характер мандату депутатів.
- •29 Головні стадії законодавчого процесу.
- •30. Поняття виконавчої влади. Політична виконавча влада.
- •31. Юридичні форми глави держави. Основні системи престолонаслідування.
- •32. Поняття та компетенція глави держави. Формування посади глави держави в зарубіжних країнах.
- •33. Повноваження глави держави в президентській, парламентарній та змішаній республіці. Вимоги, які висуваються до кандидата на посаду президента.
- •34. Компетенція та основні напрями діяльності уряду. Дві моделі формування уряду. Компетенція уряду
- •35 Делеговане законодавство. Ордонанси. Інститут контрасигнатури.
- •36. Відповідальність уряду та її різновиди.
- •37. Відповідальність в порядку імпічменту і подібних процедур.
- •38. Політична відповідальність уряду. Вотум недовіри. Відмова в довірі.
- •39. Конструктивний та деструктивний вотум недовіри.
- •40 Поняття і структура судової влади. Адміністративна юстиція.
- •41. Порядок формування суддівського корпусу в країнах англосаксонської та романо - германської системи. Дві моделі судів загальної юрисдикції. Інститут присяжних.
- •42. Моделі судового конституційного контролю. Форми конституційного контролю.
21. Характеристика існуючих виборчих систем в зарубіжних країнах.
Виборча система – це спосіб розподілу мандатів між кандидатами і залежності від результатів голосування.
Мажоритарна; 2. Пропорційна; 3. Змішана
Мажоритарна -в її основі лежить принцип більшості, тобто обраним вважається той чи ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. В залежності від того, яка саме ця більшість голосів ( відносна, абсолютна або кваліфікована ) ця виборча система має свої різновиди:
Мажоритарна система відносної більшості – це найбільш проста система, коли обраним вважається той кандидат ( чи кандидати ), які отримали найбільшу кількість голосів, відносно кожного із своїх супротивників. Ця система є результативною, вона дає збій лише в одному випадку, коли однакову кількість голосів набрали два, або більше кандидатів, в такому випадку законодавство встановлює процедуру жеребкування чи другий тур.(США)
Мажоритарна система абсолютної більшості – потребує для обрання кандидата абсолютної більшості, голосів виборців ( більше половини, від загального їх числа ) В залежності від того, яке саме вихідне загальне число визначене законодавством – існують наступні різновиди:
Абсолютна більшість голосів від кількості виборців які зареєструвалися. Саме такий спосіб характерний для тоталітарних держав.
Абсолютна більшість голосів визначається загальною кількістю поданих голосів.
Абсолютна більшість голосів визначається від поданих дійсних голосів виборців.(Угорщина, Литва)
Мажоритарна система кваліфікованої більшості – при цій системі обраним вважається кандидат ( список кандидатів ) який отримав кваліфіковану кількість голосів виборців. 2/3-тини або 3/4-ті. Така система дуже не результативна, але застосовується у Чілі до палати депутатів ( нижня палата ) і Аргентина – президентських виборів.
Система пропорційного представництва політичних партій
Пропорційна система – головна ідея її, що кожна політична партія отримала у парламенті або в органі самоврядування число мандатів, які є пропорційним числу поданих за цю політичну партію голосів виборців. Для пропорційної системи характерне поняття як виборча квота – це найменше число голосів виборців необхідних для обрання першого кандидата, обчислюється математичним методом.
Голосують не за окремих кандидатів, а за списки що подаються політичними партіями. На практиці – зв’язані списки ( жорсткі ) або ( закриті ), так і вільні списки ( гнучкі, відкриті )
У зв’язаних списках виборці не мають право змінювати порядок кандидатів у цьому списку, виборець змушений голосувати за весь список в цілому.
Вільні списки – за умови вільних списків, виборець має право вказати кого із списку політичних партій він хотів би бачити у першу чергу і таке інше.
Голосування з преференціями –це вимога встановлена законодавством, щодо цієї вимоги у розподілі мандатів за пропорційною системою представництва, беруть участь тільки ті політичні партії, які набрали встановлену законом кількість голосів виборців. Цей поріг найчастіше встановлений у %.
Змішані системи – у ряді країн з метою поєднання переваг різних виборчих систем, і з метою можливого уникнення їх недоліків створюють виборчі системи змішаного типу
Пропорційні виборчі системи:
Обмежений вотум – за умови цієї системи кожен виборець має голосів менше, ніж кандидатів які мають бути обрані від цього виборчого округу. Іспанія.
Кумулятивний вотум – за умови цієї системи, кожен виборець має стільки голосів, скільки кандидатів має бути обрано від певного виборчого округу Баварія, Німеччина.