- •Теорія будови органічних сполук бутлерова
- •Характеристики ковалентного зв’язку
- •Вуглеводні
- •Лабораторні методи
- •Хімічні властивості алканів
- •Радикально-ланцюговий мехнізм
- •Хімічні властивості
- •1,2 Буде 80% 20%
- •Етери. Прості ефіри. R-o-r
- •Альдегіди і кетони
- •Методи одержання
- •Оксосинтез
- •Хімічні властивості альдегідів і кетонів
- •Утворення ацеталів (взаємодія із спиртами):
- •Окиснення карбонільних сполук
- •Реакція «срібного дзеркала»:
- •Карбонові кислоти
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Функціональні похідні карбонових кислот
- •Методи добування хлорангідридів
- •Принцип мікроскопічної зворотності
- •Ненасичені двохосновні карбонові кислоти
- •Добування
- •Оксокислоти
- •Вуглеводи
- •Утворення напівацеталей:
- •Бродіння глюкози
- •Дисахариди
- •Для сірчаної кислоти (80%) на нітросполуки
- •Реакція Неффе утворюється ацеформа
- •Методи добування
- •Амінокислоти
- •Методи добування
- •Ізомерія
- •Номенклатура
- •Хімічні властивості фенолів
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
Оксокислоти
(де є карбонільна група)
Механізм конденсації Кляйзена:
Вуглеводи
Вуглеводи Cn(H2O)m – природні сполуки, які є полігідроксикетонами та полігідроксиальдегідами, а також продукти їх конденсації.
Відносяться до альдоз |
До кетоз |
||
|
|
|
|
D-глюкоза |
D-галактоза |
D-маноза |
D-фруктоза |
Вуглеводні здатні утворювати циклічні форми.
Утворення напівацеталей:
5-членний
цикл – фураноз ний
Ізомери, які відрізняються розташуванням глікозидного гідроксилу називаютьяс аномерами.
В речовині відкритої форми 0, 002%, β-форми – 64%, α-форми – 36%.
Мутаротація – зміна кута обертання площини плоскополяризованого світла при проходженні через розчин аномера. Цей кут α=53◦.
Фуранозний:
D-рибоза
Добувають гідролізом крохмалю:
Окиснення:
Зменшення ланцюга з гексоз до пентоз:
Епімери – ізомери, які відрізняються конфігурацією першого асиметричного атома С.
Епімеризація відбувається в лужних розчинах:
Взаємодія з феніл-гідразином:
Озазон за звичайних умов існує в кристалічному вигляді і застосовується для ідентифікації вихідних речовин.
Алкілування глюкози:
При гідролізі в м’яких умовах спочатку гідролізується група:
Вітамін С
Бродіння глюкози
Анаеробне бродіння
Молочно-кисле
Спиртове
Гліцеринове
Бутиратно-кисле
Пропіонове
Ацетоново-бутанове
Реакція утворення ацеталів:
Дисахариди
Відновлюючи (ті, що вступаютьвреакції окиснення)
Невідновлюючі
Невідновлюючі
Сахароза утворена залишками α-D-глюкози і β-D-фруктози. Не дає реакцію срібного дзеркала.
Відновлюючі дисахариди
Мальтоза
– з залишків 1
-
D
– глюкози(глікозидний гідроксил) і 1
-
D
– глюкози(по 4 положенню)
Метилювання
Мальтоза є проміжний продуктом при гідролізі крохмалю.
Целобіоза
Приймає участь в реакції срібного дзеркала, утворює залишки - D – глюкози (1 гідрокс; утв пол. 4).
Є проміжним продуктом при гідролізі целюлози. Всі властивості характерні для відновлюючих дисахаридів.
Лактоза
–
залишками
-
D
– галактози і
D
– глюкози.
Відновлюючий дисахарид(для нього характерні реакції): метилювання, реакція срібного лзеркала.
ПОЛІСАХАРИДИ
Крохмаль,целюлоза,глікоген. Крохмаль складається з амілози і амілопектину.
1,4 – амілоза з - D – глюкози
Целюлоза утворює залишки - D – глюкози(метилювання, нітрування, ацелювання).
Віскоза утворюється:
АЗОТОВМІСНІ СПОЛУКИ. Нітросполуки
R
– O
– N
= O
(похідне нітритної кислоти HNO2)
семіполярний зв’язок(утворюється спільною парою
електронів і додатково зв’язується потилежними зарядами)
Tут
були часткові заряди(
)
СH3 – CH2 – NO2
Первинні нітросполуки – коли NO2 приєднується до первинного атома С .
–
вторинні
і третинні.
Відрізняються нітросполуки від естеру нітритної кислоти
нітроетан
етиловий
естер нітритної кислоти
Реакції відновлення(взаємодія з воднем на каталізаторі)
ДОБУВАЮТЬ
реакцією Коновалова
При заміні первинних галогенах на NO2 утворюються нітросполуки за механізмом SN2 . Коли третинне галогенпохідне – первинний утворює естер нітритної кислоти.
SN1
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
1)Реакція відновлення – утворються аміни
2)Утворення ациформи (коли відбувається таутомеризація за рахунок перемішування атома водню)
Взаємодія з NaOH - характерна для кислот.
В лугах розчиняються первинні і вторинні нітросполуки через утворення солей відповідних ацеформ. У третинних немає атома Н біля атома С – вони в лугах не розчиняються.
Кисень – більш дорстка основа.
М’яка з м’якою, жорстка з жорсткою.
Ацеформа
