Н аціональна кухня Швейцарії
Швейцарія – це держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. кв. км. На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону - 334 км), на заході - з Францією (довжина кордону - 573 км), на півдні - з Італією (довжина кордону - 740 км), на сході - з Австрією (довжина кордону 164 км) і Ліхтенштейном (довжина кордону - 41 км). Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить по горах Юра, південний - по італійських Альпах і Женевському озеру.
Кухня Швейцарії користується заслуженим визнанням у гурманів всього світу. Улюблене заняття жителів Швейцарії – прогулянки по ресторанчиках і кафе, і якщо вони порадять Вам яку-небудь із закусочних, ви можете сміливо відправлятися туди. Місцева кухня випробувала сильний вплив своїх сусідів, в першу чергу «старшої французької кузини» та італійської кухні, а також чисто шведського столу, але все-таки у неї досить своїх власних делікатесів, що набули широкого поширення і в інших країнах. Характерна риса місцевої кухні – широкий асортимент сирів і кисломолочних продуктів, а також м'яса з різноманітними приправами.
Однією
з найпоширеніших страв є "фондю"
("fondue") - розплавлений сир, в який
додається часник і легке біле вино.
Прийшло фондю від альпійських пастухів, які першими здогадалися кинути в казан залишки сиру й часнику, а потім вмочити в суміш шматочки білого хліба. Французи стверджують, що саме вони першими вигадали фондю. Швейцарці з ними сперечаються.
Зараз фондю готують у найкращих ресторанах з різних сортів сиру. На стіл подають казанок, а до нього - дуже довгі виделки. Відвідувачі нанизують на них шматочки білого хліба і занурюють у сирно-винно-часничну суміш. Фондю вважають зимовою стравою.
"Їжа пастухів" дуже подобається і багатьом туристам, тому фондю є в меню практично всіх швейцарських ресторанів. Цікаво, що запивати фондю вином не рекомендується.
Ще
одна популярна страва із сиру - "раклетт",
це особливим способом підсмажений сир
з хрусткими маринованими огірочками і
картоплею в мундирі.
Дуже популярний "бернес платтер" ("bernese platter") - смажені шматочки яловичини і свинини з зеленню, бобами або кислою капустою, а також "люріх лешнетцелтес" ("lurich Leschnetzeltes") - тонкі шматочки телятини в соусі.
Такий суто німецький винахід, як сосиски, є дуже популярним у німецькомовних районах. Особливо відомі ковбаски з округів Санкт-Галлен і Берн. А в Цюріху туристів, як і місцевих жителів, пригощають величезними двометровими сосисками.
Також у німецькомовній Швейцарії поширена така страва, як "решті" - відварена картопля, підсмажена до стану "фрі" (з скориночкою).
Швейцарський шоколад і десерти "хюхлі" і "крепфлі" також відомі в усьому світі.
У південних кантонах використовується практично тільки італійська кухня з її "пастами", "піцою", "равіолі" і "різотто". Нічого особливого і нового в італійську кухню швейцарці не внесли.
Швейцарські вина і пиво чудові. Серед білих вин виділяються "Йоханніоберг" "Johannioberg"), "Фердан" ("Ferdant"), "Лавю" ("Lavaux"), серед червоних - "Ламей" ("Lamay"), "Корон" ("Corone") і "Діл" ("Dole").
Гарні лікери "Кірш" ("Kirsch"), "Пфлюмлі" ("Pflumli") і "Вільямін" ("Williamine"), але дуже міцні.
П
овсюдно
уживаються апетитні сосиски всіх видів,
особливо славляться ковбаски з кантонів
Санкт-галлен і Берн, а також величезні
двометрові сосиски з Цюріха, прекрасні
бекони і спеціально приготована картопля
решті (rosti), який краще всього подавати
у поєднанні з білою мюнхенською ковбаскою
братвурст.
Швейцарська випічка і десерти відомі у всьому світі.
Гордість країни - Швейцарський сир. Про популярність швейцарського сиру свідчить хоча б те, що кількість "підробок" одного з найвідоміших швейцарських сирів - "емментальського", які виробляються в інших країнах, в десятки разів перевищує кількість продукту, виробленого у Швейцарії.