3. Національна кухня Югославії

Географічне розташування Югославії сприяє розвитку скотарства, землеробства та садівництва.

Південь омивається Адріатичним морем і має багату рослинність, а рівнини сприятливі для вирощування зернових. На схилах гір багато пасовищ та виноградників, у лісах багато дичини. На півночі Югославії чудові пасовища, які дають змогу випасати велику рогату худобу, забезпечуючи країну молоком, вершковим маслом та сиром.

На даний час Югославія розпалася на окремі республіки, кожна з яких має свої мовні, релігійні та культурні традиції. Це стосується і кулінарії. На кухню Словенії (північ бувшої Югославії) найбільше вплинула австрійська кухня, хоча слов'янські страви тут зберегли свою оригінальність. Тому туристам з Словенії можна спокійно пропонувати австрійську та українську кухні.

У Сербії та Боснії панує кухня Сходу — страви жирні та ситні, дуже приправлені спеціями. У Чорногорії та Герцеговині відчувається вплив болгарської кухні, в Македонії страви, характерні для грецької кухні. У загальному ж, у бувших республіках Югославії відчувається домінуючий вплив турецької кухні, оскільки турки кілька століть володіли Балканами. Саме вони залишили рецепти приготування м'яса на рожні, плову, рагу, ароматних солодких страв.

Республіки Югославії виробляють прекрасні вина, виноградне бренді. Як аперитив п'ють ракію. На півночі виготовляють добре пиво. Загальним для кухонь народів Югославії є використання в кулінарії овочів, яєць, птиці, бобових. Треба пам'ятати що тут проживає багато мусульман, які не вживають м'яса свинини та дотримуються інших традицій у харчуванні.

До столу подають багато свіжого білого хліба, а також червоний та чорний перець, оцет, олію, бажано оливкову, мінеральну та фруктову воду. Дуже популярні молочні продукти: молоко, кисле молоко, кефір, домашній сир, тверді сири, з яких часто розпочинають застілля.

Югославська кухня дуже схожа з болгарською. Як і болгари, югославці широко використовують овочі, свинину, баранину, дичину, різні види риб, бринзу, кашкавал, йогурт, прянощі, приправи. Багато страв мають однакові назви з болгарськими, майже однакову технологію приготування. Так, наприклад, таратор, гювечи (по-югославських - бувеч), банниця (по-югославських - гібанніца) і деякі інші.

Разом з тим югославська кухня багата своєрідними національними стравами, відмінними смаком.

Югославські кулінари більш широко, ніж болгари, вживають для приготування окремих страв і виробів з борошна свинячий жир (смалець). Неодмінним компонентом багатьох страв є також каймак. Спосіб його приготування простий. Кип'ячене коров'яче або овече молоко розливають у широкі і неглибокі судини. Поки молоко охолоджується, на його поверхні у творюється ніжна тонка плівка. Її обережно знімають і складають у дерев'яні бочонки шар за шаром, причому кожен шар трохи солять. Чим більше каймак стоїть і бродить, тим більше його треба солити. Зрілий каймак набуває різкий пікантний смак і жовтий колір. Він використовується, наприклад, при виготовленні гібанніци, смаження форелі і т.д.

У багатьох районах країни надзвичайно популярні національні страви з м'яса, смажені над деревним вугіллям - чевапчичи, плескавіца (вид котлет) і ражнічі (вид шашлику). Всі страви, приготовані таким способом, подаються з дрібно нарізаною цибулею. Особливо пікантною приправою вважаються невеликі стручки гострого перцю.

Дуже широко в югославській кухні представлені рибні страви і страви з продуктів моря. Це смажений сом, тунець в маринаді, макрель з грибами, короп з часником, форель, приготовлена ​​різними способами, «п'яний короп», плов з каракатиці, морські раки і т.д.

Югославська кухня славиться і своїми борошняними виробами, всілякими пирогами, рулетами, струдель. Дуже широкий і асортимент різних кондитерських виробів: тортів, тістечок, печива і т.д.

Слід зазначити, що різні райони ФНРЮ славляться своїми національними стравами (Сербія - чевапчичи і ражнічамі, Воєводіна - стравами з дичини, Хорватія - стравами з риби і т.д.).

У багатьох районах країни є свої особливості харчування. У Сербії, наприклад, сир подають на початку обіду, а не в кінці, як це роблять у деяких країнах Заходу.

Улюблений напій Югославії - це кава. Існує два способи її приготування: кава по-сербськи і кава по-турецьки.

Кава по-сербськи. Каву варять у спеціальній мідній посуді з довгою ручкою (турці), що зберегла турецька назва - джезва. Для приготування однієї чашки кави (100мл) потрібно 120мл води, 10 г цукру і 10 г натуральної кави.

У джезву наливають холодну воду, кладуть цукор і, коли вода закипить, частину її відливають, засипають каву і доводять до кипіння, після чого знімають джезву з вогню, вливають воду, що залишилася, накривають і дають відстоятися протягом 30 с.

Кава по-турецьки. Пропорція така ж, як для кави по-сербськи. В суху, попередньо підігріту джезву кладуть каву. В іншу джезву наливають воду і, коли вона закипить, виливають її в джезву з кавою. Ставлять на вогонь і доводять до кипіння. Цукор подають окремо.

Туристи з Югославії, як і болгари, люблять додавати в їжу спеції та приправи, тому до столу рекомендується подавати оцет, гострий томатний соус, червоний і чорний перець. Югославці віддають перевагу пшеничному хлібу.

Туристам з Югославії слід рекомендувати ті ж страви, що і болгарам.