9. Традиційні страви регіонів країни

У баварських пивних відвідувачів годують стравами домашньої кухні. Смажена свинина з хрусткою шкіркою, клецки і капуста, знаменита біла ковбаса з солодкою гірчицею і претцелями (кренделики, посипані сіллю) - ось лише деякі з найменувань такого меню. У південно-східні Баварії гостей пригощають качкою, клецками, приготованими з тіста для брецелів або пухкими клецками, тісто для яких замішують на солодкій заквасці.

У Франконії є можливість скуштувати найкращі ковбаси - як, наприклад, товщиною з палець нюрнберзьких смажених ковбасок. Нюрнберг більше відомий пряними духмяними коврижками. Вони особливо популярні під час Різдвяних свят. Заслуженою славою користуються також франконські вина.

Гордість Швабії і Баден-Вюртемберґа - суп з млинцями, капустяні страви і традиційні страви з макаронів (Spätzle, Maultaschen і Schupfnudeln). Усьому світу відомі копчені шинки Шварцвальда, але не менш цінують і баденські цибульні пироги. Прекрасним доповненням до цих страв стануть горілка і вина, що виробляються у цьому регіоні.

У Гессені їдять зелений соус, який дуже хвалив Гете. Цей соус готують не менше, ніж з дев'ятих видів трав, і він особливо смачний з яловичиною і спаржею.

Ласощами у Рейнській області вважаються маринована яловичина, картопляний салат, житнє збіжжя, картопляні млинці і яблучний соус. На Різдво вулиці Кельна наповнюються ароматом мигдалевого печива (Spekulatius), а в сусідньому Ахені різдвяне пригощення - не менш ароматні Printen.

Вестфальська кухня відрізняється апетитними м'ясними стравами, ніжною шинкою і пряниками.

Білокачана капуста і Pinkel (сорт ковбаси) є прекрасним доповненням до бременського тушкованого м'яса. Під нього добре випити чогось "гаряченького", наприклад, кминної горілки Köm ("Кьом"), яка теж виготовляється у Бремені.

На узбережжя Північного і Балтійського морів панують рибні страви. У Гамбурзі пропонують суп з вугрів, смажений морський язик, оселедця, креветки і безліч різновидів копченої риби. У Нижній Саксонії на стіл прийнято подавати страву з баранини під назвою Heidschnuckenbraten, яку заїдають Rote Grutze (холодним ягідним асорті з кремом).

У Берліні пригощають маленькими м'ясними кенігсберзькими биточками і смачними тістечками (Berliner).

Знамениті саксонські ласощі - Leipziger Allerlei (страва з овочів і креветок), різдвяні пироги Дрездена - Christstollen та Baumkuchen.

Тюрінгія славиться своїми клецками, що рекомендується вживати з гусятиною, та смаженим м'ясом (Rostbratel) у пивному соусі і млинцями з цибульно-картопляною начинкою.

Тож ми чітко бачимо особливості кухні ще й у різних регіонах Німеччини, це і є особливістю формування Німецької національної кухні. Німеччина унікальна країна своєю природою, своїми вигадками, культурою, спілкуванням. І не виняток, звичайно, стала кухня Німеччини, яка ще з давніх часів дивувала своєю простотою і витонченістю, де уміло поєдналися смаки і аромати.

Змістовний модуль №4 Особливості приготування національних страв в Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії план

1. Особливості формування кулінарного мистецтва у Греції

2. Вплив географічного положення на кухню Греції

3. Традиції національної кухні Греції.

4. Особливості географічного положення Данії та його вплив на формування кулінарії у країні

5. Традиційна кухня Данії

6. Особливості кухні таємничої Ірландії

7. Загальні особливості національної кухні Іспанії. Вплив географічного положення на кулінарію країни. Особливості іспанської кухні.

8. Традиційна кухня Іспанії

9. Особливості формування кухні Італії.

10. Традиційна кухня Італії

1. Особливості формування кулінарного мистецтва у Греції

Як і в будь-якій культурі світу, кулінарні традиції Греції - це результат двох взаємопов'язаних чинників: географічного положення та історії. Греція - земля морів і гір, але кухня материкової Греції, де переважають гори і рівнини, істотно відрізняється від кухні острівної частини Греції, де морська стихія сказала своє вагоме слово в культурі греків.

Кулінарні традиції грецької кухні формувалися протягом досить довгого часу - більше 3500 тисяч років. За цей час вона увібрала в себе традиції багатьох народів, що приходили на грецькі землі - хто з миром, хто з війною. Але й сама була надзвичайно цікава і заглядала до сусідів по Середземному морю, відправлялася в східні країни, волею долі на довгі роки була розкидана по всій земній кулі, обмінюючись секретами кулінарного ремесла з іншими народами. Але вбираючи нове, грецька кухня залишалася вірною собі - традиції кухні, яку люди створили на зорі людства, свято зберігаються і донині.

Грецька кухня тісно пов'язана з грецькою історією. У цій країні багато століть панували турки, поки в 1830 році їх не вигнали. Міста були дуже бідні, греки не мали власної великої буржуазії або аристократії, яка задавала б тон у кулінарному мистецтві. Перші туристи, що приїхали в Грецію вже незабаром після звільнення від турецького панування милуватися античними пам'ятниками, воліли харчуватися на борту судна, а не в примітивних сільських трактирах. Готелі, які росли, як гриби після дощу, теж переймали меню французької, італійської та міжнародної кухні. Оригінальні страви грецької кухні в ресторанах з'являються лише у вигляді винятку, спробувати їх можна тільки в сімейних будинках або в маленьких сільських трактирчиках.

Грецьку кухню не прийнято відносити до провідних світових і навіть європейських кухонь. Іноземці рідко пробують щось з грецької куховаріння, що виходило б за рамки туристичного меню з його одвічним «сувлаки», тобто шашликом, і грецьким салатом, що від звичайного салату з помідорів і огірків відрізняється присутністю сиру "фета" і грецьких маслин «Каламата». Самі греки вважають, що таке ставлення людства до її страв являють собою черговий приклад кричущої несправедливості. Як завжди в таких випадках, греки звертаються уявним поглядом до своїх великих предків. За часів Перікла, який побудував Акрополь, іншому людству була відома єдина страва - смажена на вогнищі дичина. А от давні греки вже володіли власною кухнею в сучасному розумінні цього поняття, і твори грецьких кулінарів оспівували поети. Грецькому тирану Нікомідію приписують вислів: «Кухар дорівнює слову поета». Більш того, мистецтво кухаря цінувалося в Стародавній Греції навіть вище письменницької праці. А відбувалося це тому, що тодішні греки ставилися до справи приготування їжі як до мистецтва. Саме кулінари Древньої Еллади першими, принаймні, серед європейців, дійшли до плідної думки про те, що продукти в процесі готування можна використовувати не тільки в натуральному вигляді – їх можна навіть змішуватии. Так що справедливо буде сказати, що, крім філософії та астрономії, греки подарували людству ще й кулінарію.

Ну і що ж винайшли ці грецькі віртуози ополоники і черпака? Ось лише короткий перелік давньогрецьких досягнень у цій області. По-перше, вони придумали пекти пироги, зокрема, пироги з м'ясом. Далі, вони стали родоначальниками страви, яке у нас закріпилася у вигляді голубців. Грекам також належить пальма першості у винаході юшки. Інші їх кулінарні починання носять більш локальний характер, зокрема, «мусака» - щось на зразок нашого картопляного пирога з м'ясом, де замість картоплі використовують баклажани.

Історики грецької кулінарії з гордістю відзначають, що їх великих предків-кулінарам вдалося зробити те, що виявилося не під силу грецьким воїнам, а саме, завоювати Рим. Стародавні римляни з задоволенням запозичили у греків не тільки філософію та поезію, а й кулінарні рецепти разом із самими кулінарами. Іншими словами, в кулінарному відношенні Греція була для тодішнього людства, тим, чим нині є Франція. Власне кажучи, історія піднесення французької кулінарії починається саме з занепаду Візантії, де грецька кулінарна традиція була примножена і розвинена.