Іі. Інструкція з тб при монтажі та обслуговуванні комп’ютерної мережі

2.1. Обґрунтування вибору об’єкта:

Дипломна робота присвячена розробці комп’ютерної мережі для торгового центра. Таким чином, значна частина робіт виконується за персональною ЕОМ та сервером, тому в якості об'єкта для аналізу умов праці вибираємо робоче місце системного адміністратора.

Умови праці в лабораторії визначаються комплексом санітарно-гігієнічних і технічних чинників, які впливають на здоров'я людини, і визначаються відповідно до ГОСТ 19605-74 «Организация труда. Основные понятия. Термины и их значения».

Цілком безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Задача охорони праці – максимально зменшити ймовірність нещасного випадку або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

2.2. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, розробка заходів, спрямованих на усунення чи зниження їх шкідливого впливу:

У сучасному суспільстві проблема розвитку захворювань та травматизму на виробництві посідає одну з головних проблем у цивілізованих країнах. Розглянемо можливі типи впливу виробництва на програміста. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 «Опасные и вредные производственные фактори.

Классификация», на оператора-програміста впливають такі наступні фактори: повітря робочої зони, мікрокліматичні параметри, шум, освітлення, вібрація, електромагнітне, іонізуюче випромінювання, електробезпека, пожежна безпека.

2.3. Повітря робочої зони:

Повітря – основний фактор, що впливає на здоров’я людини, оскільки ми вдихаємо його постійно. Значний вплив мають його метеорологічні умови (температура та вологі). Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до стану повітря робочої зони нормуються стандартом ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Небезпечними та шкідливими факторами, пов’язаними з повітрям, можуть бути його підвищена запиленість та наявність надмірної кількості шкідливих речовин. Їх причиною може бути вплив зовнішнього навколишнього середовища, людська виробнича діяльність і відсутнє (або недостатнє) кондиціювання або недостатня вентиляція приміщення.

Підвищена запиленість та вище перераховані шкідливі речовини усуваються згідно СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха» використовуючи загально обмінну вентиляцію. Вона передбачається для створення однакових умов і параметрів повітряного середовища (температури, вологості і рухливості повітря) у всьому об'ємі приміщення, головним чином в його робочій зоні (1,5—2,0 м від підлоги). Такий тип вентиляції проводить обробку і заміну повітря у приміщенні. Даний вид вентиляції застосовується, коли джерела шкідливих забруднень рівномірно розподілені по приміщенню.

Для забезпечення циркуляції повітря в комп’ютерній лабораторії використовується загальнообмінна вентиляція, а також кондиціонер Starway KC-25/11 з технічними характеристиками: потуга охолодження – 2,5 квт (9000 BTU), циркуляція воздуха: 350 куб. м/час, електропитання: 220 В/50 Гц., працівний ток: охолодження – 5,1 А, потребуєма потуга: охолодження – 1060 Вт., охолоджування (БТЕ/ч): 6,000; обігрів (БТЕ/ч): 6,200.

2.4. Мікрокліматичні параметри:

2.4.1 Шум

Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 «Шум. Основные требования безопасности» робоче місце оператора ЕОМ відноситься до категорії «Приміщення конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів обчислювальних машин, лабораторії для теоретичних робіт і обробки експериментальних даних» де рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБ.

Основними джерелами шуму є принтери, ксерокси, могутні блоки живлення, вентилятори, джерела безперебійного живлення, механізм приводу магнітних головок вінчестера, дисковод для гнучких дисків, CD-ROM.

Рівень шуму в лабораторії не перевищує 45 дБ, що відповідає нормам.

2.4.2 Освістлення

У лабораторії джерелом природного освітлення є 2 вікна розміром 1,5×2 м кожне, а джерелом штучного – растрові світильники ЛБ40-1, які являють собою люмінесцентні лампи холодного світла. Таким чином, на робочій поверхні пряма освітленість складає 471 лк, що задовольняє вимогам СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение ». Для такого типу приміщень і розряду зорової роботи нормоване значення коефіцієнту природної освітленості (КПО) робочої поверхні повинний складати 0,5 %, а освітленість при штучному висвітленні повинна складати 500 лк.

Освітлення – ключовий фактор для збереження зору. Оскільки вади зору – професійна хвороба програмістів, правильно організоване освітлення має велике значення для здоров’я та продуктивності праці.

Рекомендоване освітлення для роботи з екраном дисплея складає 200 Лк, при роботі з екраном в поєднанні з роботою з документами – 400 Лк.

Норми освітленості визначені в ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення.», і наведені в таблиці 4.1.

З метою створення комфортних умов праці передбачено підібрати висоту і кут нахилу клавіатури, екрана і сидіння. Робоче місце передбачене розташувати на висоті 80 см від підлоги. Установлені 15-хвилинні перерви через кожну годину роботи.

2.4.3 Вібрація

Основним джерелом вібрації є вентилятор у системному блоці. Гігієнічне нормування вібрацій регламентують ГОСТ 12.1.012-90 «Вибрационная безопасность, Общие требования» та СН 2.2.4/2.1.8.566-96 «Производственная вибрация, вибрация в помещениях жилых и общественных зданиях»

Для захисту від впливу вібрації застосовуються різні неметалічні віброізолятори: пластмасові і гумові прокладки.

2.4.4 Електробезпека

Згідно до ГОСТ 12.1.038–82 «Электробезопасность» на робочому місці оператора допускаються наступні рівні напруг дотику і струмів, значення яких наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Гранично допустимі значення напруг дотику і струмів

Рід струму	U (не більш), В	І, мA
Змінний, 50 Гц	2.0	0.3
Постійний	8.0	1.0

Напруги дотику і струми наведені при тривалості впливу не більше 10 хвилин на добу.

Для забезпечення електробезпеки даним проектом згідно до ГОСТ 12.1.030–81 «Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» передбачені наступні міри:

- робоча кімната обладнана 3-х жильним проводом з жилою захисного заземлення, електрично-з'єднаним з заземлювачем;

- усі корпуси ЕОМ заземлені. Заземлені конструкції, що знаходяться у лабораторії, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні трубки, кабелі із заземленням відкритим екраном) мають бути

- захищені діелектричними щітками або сітками, з метою недопущення потрапляння працівника під напругу;

- для захисту від впливу електричного струму клавіатура, засувки дисководів і кнопки керування виконані з непровідного матеріалу;

- не допускається влучення на працюючу ппаратуру різних рідин, що є провідниками електричного струму;

- працюючий персонал проінструктований по техніці електробезпеки.