Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Лабораторна робота №1

з курсу «Менеджмент» на тему: «Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу»

Варіант 22

Виконала: ст. гр. ЕВ-11 Фірчук Юлія Русланівна Прийняла: Дрималовська Х. В.

Львів-2016

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 «Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу»

МЕТА РОБОТИ: вивчити трудові процеси менеджерів різних рівнів управління і розробити рекомендації з удосконалення функціональних обов’язків управлінців.

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ: комп’ютер, програмне забезпечення Microsoft Excel, Microsoft Word калькулятор, форми для заповнення, графічні засоби.

Теоретична частина

Управління – одна з форм виробничих відносин. Воно відображає причинно-наслідкові зв’язки та залежності, що виникають у процесі здійснення суспільного виробництва [1, с. 21].

Менеджмент – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей. Менеджмент є різновидом управління і означає управління людьми [2, с. 9].

1. Горизонтальний розподіл праці. Найбільш наочною характеристикою організації є розподіл праці. Якщо дві особи працюють для досягнення однієї мети, вони повинні ділити роботу між собою. Розподіл всієї роботи на складові називають горизонтальним розподілом праці. Розподіл великого обсягу роботи на багато численні невеликі спеціалізовані завдання дозволяє організації виробляти значно більше продукції, ніж якби та ж кількість людей працювала самостійно.

Вертикальний поділ праці. Оскільки робота в організації розподіляється на складові, хтось повинен координувати роботу групи для того, щоб вона була успішною. Вертикальний поділ праці відділяє роботу з координування дій від самих дій. Діяльність з координування роботи людей становить суть управління [3, с. 72].

2. Рівні управління – ієрархія управлінських посад. Виділяють 3 рівні управління:

• технічний,

• управлінський,

• інституційний (рис. 1).

Рис. 1. Графічне зображення рівнів управління

Джерело: [2, с. 14].

3. Менеджер – управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні ідеї господарювання, нововведення та досягнення науково- технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон'юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку.

4. Підприємець – людина, яка готова йти на ризик, новаторство, примноження багатства, регулює створення чогось нового.

Відмінності між менеджером та підприємцем

Ознаки	Характерні особливості
	Менеджера	Підприємця
1. Формальний статус	Є найманою робочою силою, залученою на певних умовах для здійснення управлінської діяльності	Започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника,інвестора, засновника тощо, який використовує свої або позичені фінансові кошти та інші ресурси
2. Виробничо-господарська діяльність	Зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у його розпорядженні ресурсів	Зорієнтований на пошук нових можливостей
3. Здійснення задуманого	Приймає рішення та докладає зусиль для його виконання	Ризикує, тобто може замінити ідею, яка виявилась нежиттєздатною
4. Залучення ресурсів	Залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні та накопиченні фондів	Залучає ресурси для досягнення встановленої мети, виявляє гнучкість, використовує оренду, кредит, лізинг тощо
5. Фінансовий статус	Отримує за свою роботу заробітну плану	Виступає власником або розпорядником ресурсів і майна організації
6. Побудова організації	Використовує ту організаційну структуру управління, яка склалась і має ієрархічну природу	Віддає перевагу горизонтальним структурам управління, які базуються на неформальних зв’язках

Джерело: [2, с. 13].

5. Фотографія робочого часу – це спостереження та занесення у відповідні табличні форми інформації про операції, які виконав менеджер, час початку, їхні тривалості та завершення, а також встановлення категорії робочого часу (присвоєння відповідного індексу кожній операції) [4, с. 103].

6. Під час вибору та присвоєння індексу категорії робочого часу певній операції треба врахувати:

• Зміст аналізованої операції та її відповідність прямим функціональним обов’язкам менеджера;

Час початку, закінчення та тривалість аналізованої операції;

Повторюваність аналізованої операції протягом робочого дня;

Зміст операції, яка передує аналізованій та яка виконується після аналізованої

[4, с. 103-104].

ОРМ – обслуговування робочого місця – це час, який менеджер витрачає на приведення свого робочого місця в стан готовності для виконання функціональних обов’язків [4, с. 103].

ПЗ – підготовчо-заключний – це час, який менеджер витрачає на підготовку до виконання та закінчення виконання своїх прямих функціональних обов’язків [4, с. 103].

ПВ – перерви на відпочинок і особисті потреби – це час, який менеджер витрачає на особисті потреби і відпочинок згідно зі штатним розписом на підприємстві чи положеннями чинного колективного договору.

ОП – оперативний – це час, який менеджер витрачає на виконання своїх прямих обо’язків відповідно до посади.

ВОТП – втрати часу з організаційно-технічних причин – це час, який менеджер втрачає з організаційно-технічних причин, тобто через обставини незалежні від нього.

ВПД – втрати часу через порушення технологічної і трудової дисципліни