Структура уроку критичного мислення
Плануючи урок розвитку критичного мислення, учитель ставить перед собою запитання:
Як цей урок пов'язаний з попереднім та наступним уроками?
Що повинні знати, вміти, розуміти учні після уроку?
Наскільки потрібним є однозначне та остаточне вирішення проблеми на уроці?
Яким чином будувати урок?
Структура уроку критичного мислення
Перший етап «АКТУАЛІЗАЦІЯ»
Перший етап «АКТУАЛІЗАЦІЯ»
Н
а
цьому етапі вчитель:
актуалізує те, що відомо з теми,
яка буде вивчатися (допомагає учням встановити рівень власного знання з теми, проаналізувати їх з метою виявлення повноти інформації по темі, поверхневого розуміння чогось, наявності невідповідностей чи помилок тощо);
в
икликає
інтерес
до вивчення теми та стимулює пізнавальну
активність
щодо дослідження цієї теми на уроці;вчить учнів структурувати та спрямувати подальшу роботу над темою уроку.
На цьому етапі
звертається до власних знань, досвіду і умінь;
формулює для себе запитання, на які згодом бажає отримати відповідь,
ставить власні цілі, незалежні від цілей його класу.
Плануючи даний етап уроку досвідчений вчитель ставить перед собою наступні запитання:
Яким чином організувати процес оцінювання учнями власних знань із теми, яку вивчатимуть на уроці?
Яким способом залучити учнів до формулювання цілей навчання та очікуваних результатів?
Як стимулювати пізнавальну активність молодших школярів щодо вивчення певного навчального матеріалу?
Д
ругий
етап
«Усвідомлення змісту»
На даному етапі вчитель:
знайомить учнів з новою інформацією,
сприяє її усвідомленню учнями (діти перечитують текст, ставлять запитання, роблять нотатки, обговорюють тощо);
підтримує зацікавленість учнів у пізнанні нового.
На цьому етапі:
учень досягає цілей (повністю чи частково), заявлених на стадії актуалізації, знайомлячись з новою інформацією;
відбувається співвіднесення нової щойно одержаної інформації з тим, що було відомо;
на основі нової та «старої» інформації виробляють нове розуміння теми,
відбувається процес формування знань.
Вчителю на даному етапі уроку важливо не втратити інтерес учнів до вивчення теми, який викликали на першому етапі, підтримати та зберегти пізнавальну активність учнів.
Плануючи даний етап уроку досвідчений вчитель ставить перед собою наступні запитання:
Яким чином організувати процес одержання учнями нової інформації та підтримати при цьому пізнавальну активність школярів?
Яку позицію має займати вчитель у даному процесі (інформатора, керівника, порадника, помічника, фасилітатора, лектора тощо)?
Третій етап «РЕФЛЕКСІЯ»
На третьому етапі вчитель:
«повертає» учнів до початку уроку, до їх думок з приводу теми, яка вивчалася; спонукає співвідносити нову інформацію зі «старою», використовуючи знання, одержані на етапі «Усвідомлення змісту»;
учні під керівництвом вчителя встановлюють причиново-наслідкові зв’язки між блоками інформації, творчо перероблюють її, аналізують, інтерпретують, класифікують, систематизують та спонукання до цілісного розуміння та узагальнення одержаної інформації,
педагог спонукає учнів висловити «нову» інформацію, «нові» ідеї власними словами, таким чином відбувається «присвоєння» нової інформації учнями, перетворення її у власні знання;
організовує колективні обговорення, дискусії для обміну думками, вироблення власного відношення до ідей, аргументації власної точки зору, та повторної проблематизації (нові цільові установки для подальшої самостійної роботи);
сприяє самооцінці та самовизначенню школярів з певної теми;
аналізує з учнями процес мисленнєвої діяльності на уроці.
На цьому етапі учень аналізує виконання поставлених завдань і досягнення цілей, заявлених на початку уроку.