Відділ освіти Бучанської міської ради
Міський методичний кабінет
Методичний бюлетень
Формування пізнавальних здібностей учнів із використанням технології розвитку критичного мислення
2017
ВСТУП
Сучасна школа покликана виробити в кожного учня звичку брати активну участь у вирішенні важливих питань життя колективу, вміння формулювати, висловлювати і відстоювати власну думку, поважати думки інших людей.
Щоб виховати навички ефективного спілкування та співробітництва, навчити маленького школяра вчитися, вчитель має докорінно змінити зміст своєї діяльності. Сьогодні його головне завдання не «донести», «пояснити», «показати» учням, а організувати спільний пошук розв’язання поставлених проблем. Нові умови навчання потребують вміння вислухати всіх бажаючих з кожного питання, встати на позицію кожного учня, щоб зрозуміти логіку його міркувань і знайти вихід з постійно мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей і непомітно вести їх до вирішення навчальних проблем.
За словами міністра освіти Лілії Гриневич перед освітянами полягає завдання «змінити українську школу, насамперед зміст освіти – чого ми навчаємо дітей. Це має бути освіта для життя. Ми перейдемо від трансляції величезної кількості знань і вимог відтворювати ці знання, до формування у школярів умінь критично мислити, співпрацювати в команді, вирішувати проблеми, самостійно шукати і аналізувати інформацію…бути готовими навчатися впродовж життя».
Отже, щоб бути успішною людиною в сучасному суспільстві, недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом, а ставала активною мислячою особистістю.
Технологія розвитку критичного мислення
Що називається критичним мисленням?
Стисло окреслимо визначення даного поняття науковцями.
Н
Ментальний – який стосується мислення, розумової діяльності
а думку авторів методичної системи «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» Джінні Стіл, Курта Мередіта, Чарльза Темпла: «Критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення».
На думку фундатора Інституту критичного мислення США Метью Ліпмана, критичне мислення є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:
а) ґрунтується на певних критеріях;
б) є таким, що само коригується;
в) випливає з конкретного контексту».
Поль Р. (Paul R. W.) визначає критичне мислення як дисципліноване та самокероване мислення, яке ілюструє удосконалення думки відповідно до специфічного способу або області думки. На його думку, критичне мислення також включає і оцінку самого процесу мислення — ходу роздумів, які привели до цих висновків чи тих факторів, які ми взяли до уваги при прийнятті рішення: «Критичне мислення – мислення про мислення, коли ви розмірковуєте з метою покращити своє мислення.»
Бєлкіна-Ковальчук О. В. зазначає: «Під критичним мисленням розуміють здатність людини (природну чи сформовану) до самостійної оцінки: явищ навколишньої дійсності; інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей; уміння бачити їх позитивні й негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язку проблем, завдань, до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій».
Д
айана
Халперн (англ. Diane F. Halpern) розглядає
критичне мислення як використання
когнітивних технік або стратегій,
які збільшують вірогідність здобуття
бажаного кінцевого результату.
Це визначення характеризує мислення як щось, що відрізняється контрольованістю, обґрунтованістю і цілеспрямованістю, — такий тип мислення, до якого звертаються при вирішенні завдань, формулюванні виводів, імовірнісній оцінці і ухваленні рішень. При цьому той, що думає, використовує навички, які обґрунтовані і ефективні для конкретної ситуації і типу завдання, яке розв’язується.
Д. Халперн визначає наступні якості людини, яка критично мислить:
Створення середовища для розвитку критичного мислення
Для розвитку критичного мислення молодших школярів учителю необхідно:
виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
дозволити учням вільно розмірковувати;
приймати різноманітні ідеї та думки;
сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від насмішок;
висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;
цінувати критичні міркування учнів.