- •1. Поняття геосфери.
- •2. Характеристика атмосфери
- •3. Характеристика літосфери.
- •4. Характеристика гідросфери.
- •5. Біосфера – жива оболонка Землі.
- •6. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •Функції живої речовини біосфери (за Лаппо)
- •Зразок задачі по розрахунку об’єму повітря, необхідного для хімічного аналізу та приведення його до нормальних умов
- •Коефіцієнти для приведення об’ємів повітря до нормальних умов.
- •Зразок форми протоколу відбору проби повітря.
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Методи відбору проб повітря
- •Визначення хімічної речовини в повітрі
- •Визначення газів і парів газоаналізатором типу уг-2
- •Визначення вмісту хімічних речовин в повітрі газоаналізатором уг-2
- •Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки
- •Методи бактеріологічного контролю повітря приміщень
- •Знайомство з основними поняттями і принципами гігієнічного нормування.
- •Зустрічі з успішними професіоналами.
- •Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
- •Особливості біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
- •Розрахункові температура і кратність повітряобміну в рентгенологічних відділеннях
- •Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
- •Фізико-технічні умови роботи рентгенівської діагностичної апаратури у безперервному режимі
- •Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
- •Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- •Радіаційно-гігієнічні регламенти та захист населення в умовах радіаційної аварії
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок товщини екрану по таблицям
- •248 Отдаленные последствия радиационного облучения организма
- •Неопухолевые отдаленные последствия облучения
- •Канцерогенные эффекты облучения
- •Сокращение продолжительности жизни
- •282 Витяг з ЗаконуУкраїни
- •У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється:
- •У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється:
- •Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.
- •251 Радіометричний аналіз і його етапи.
- •284 Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •III. Природні – техногенно підсилені:
- •IV. Техногенні – природно підсилені:
- •V. Соціальні:
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Слід знати, що небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко 4.2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- •1.Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- •1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.3. Соціальні:
- •1.4. Природні - техногенно підсилені:
- •Міжнародні організаційні структури по ліквідації та медичному забезпеченню наслідків катастроф:
- •Національні формування медицини катастроф:
- •2.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій
- •Особливості праці в осередку надзвичайних ситуацій:
- •4.1. Види і засоби розміщення військ.
- •Польове розташування військ в мирний час застосовується під
- •4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового
- •4.3. Особливості польового розташування.
- •За будовою:
- •Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- •Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
- •Призначення польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
- •Загальні дані[ред. • ред. Код]
- •Характеристика аес[ред. • ред. Код]
- •Хронологія подій[ред. • ред. Код]
- •Розслідування[ред. • ред. Код]
- •Причини аварії[ред. • ред. Код]
- •Недосконалий реактор[ред. • ред. Код]
- •Проектні помилки[ред. • ред. Код] Позитивний паровий коефіцієнт реактивності[ред. • ред. Код]
- •«Кінцевий ефект»[ред. • ред. Код]
- •Помилки операторів[ред. • ред. Код]
- •Роль оперативного запасу реактивності[ред. • ред. Код]
- •Альтернативні версії[ред. • ред. Код]
- •Наслідки аварії[ред. • ред. Код] Безпосередні наслідки[ред. • ред. Код]
- •Поширення радіації[ред. • ред. Код]
- •Евакуація населення[ред. • ред. Код]
- •Забруднення довкілля[ред. • ред. Код]
- •Вплив аварії на здоров'я людей[ред. • ред. Код]
- •Дози опромінення[ред. • ред. Код]
- •Гостра променева хвороба[ред. • ред. Код]
- •Онкологічні захворювання[ред. • ред. Код] Рак щитоподібної залози[ред. • ред. Код]
- •Лейкемія[ред. • ред. Код]
- •Спадкові хвороби[ред. • ред. Код]
- •Інші хвороби[ред. • ред. Код]
- •Повідомлення тарс: суворі уроки Чорнобиля[ред. • ред. Код]
- •Подальша доля аес[ред. • ред. Код]
- •315. Особистість, колектив, команда
- •Присутність командного лідера, або «капітана команди»
- •1. Хімічне забруднення атмосфери
- •Основні забруднюючі речовини
- •Аерозольне забруднення атмосфери
- •Фотохімічний туман (смог)
- •2. Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів
- •2.1 Автотранспорт
- •201. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
До основних параметрів захисту, що визначаються за допомогою розрахункових методів, відносяться: захист кількістью, захист часом, захист відстанню і захист екрануванням.
Розрахунок параметрів захисту від зовнішнього бета-опромінення
Усі без винятку a-випромінюючі і переважна більшість b-випромінюючих радіонуклідів супроводжуються і гамма випромінюванням. Тому захист від зовнішнього гама-випромінювання повністю забезпечує і захист від a- та b-випромінювання.
Лише чисті b-випромінювачі, у яких відсутнє g-випромінювання (P32, S35, C14, Ca46, Sr89, Sr90, Ir90), потребують захисту від зовнішнього опромінення, дещо відмінного від захисту від g-випромінювання. Такий захист досягається відстанню та екрануванням і оснований на довжині пробігу b-частинок у повітрі чи в екрануючих матеріалах. А довжина пробігу залежить від енергії цього випромінювання.
Розрахунок параметрів захисту від зовнішнього g-опромінення на підставі тижневих доз опромінення, виражених у рентгенах
Для оцінки умов праці при роботі з джерелами g-випромінювання і розрахунку захисту від зовнішнього опромінення користуються формулами (1), (2), які визначають залежність дози опромінення (Д) від кількості радіонукліду (активності джерела), часу опромінення і відстані між джерелом випромінювання та опромінюваним об¢єктом:
Д = - Рентген/тиждень (1)
Д = - Рентген/тиждень (2)
де: Q – активність джерела в мілікюрі;
M - активність джерела в мг/екв радію;
Кg - g-постійна радіонукліду (таблиця 1);
8,4 - g-постійна радію;
t – час опромінення за робочий тиждень – у годинах (30 годин у рентгенологів і радіологів при роботі з закритими джерелами; 27 годин – при роботі з відкритими джерелами);
R – відстань між джерелом і опромінюваним об¢єктом у сантиметрах;
Оцінка умов праці проводиться шляхом порівняння розрахункової дози з допустимим для категорії А рівнем – 20 мЗв/на 50 робочих тижнів = 0,4 мЗв/тиждень, що для g-випромінювання дорівнює 0,04 рентгена/тиждень.
Перетворивши вищезгадану формулу відносно Q чи М, t або R, можна визначити активність, час чи відстань, що забезпечують безпеку персоналу. У перетворених формулах доза опромінення позначається Dо і відповідає допустимій дозі за робочий тиждень - 0,04 рентген (0,4 мЗв).
У тому випадку, коли захист кількістю, відстанню або часом не забезпечують радіаційну безпеку, застосовують екранування.
Для визначення товщини захисного екрану знаходять перш за все кратність послаблення – число, що показує, у скільки разів за допомогою екрана необхідно послабити випромінювання, щоб створена доза опромінення не перевищувала допустимий ліміт дози. Кратність послаблення знаходять за формулою (3):
К = D / DО , (3)
де: D – розрахована фактична доза опромінення для конкретних умов роботи;
Dо – допустима доза опромінення.
На підставі кратності послаблення та енергії g-випромінювання даного радіонукліда (яку знаходять в табл.1) у спеціальних таблицях (див. табл. 3, 4, 5) знаходять товщину захисного екрану з відповідного матеріалу - свинцю, заліза, бетону.
Розрахунок параметрів захисту від зовнішнього g-опромінення на підставі визначення потужності поглинутих у повітрі доз, виражених у мікрогреях на годину
Для оцінки ефективності протирадіаційного захисту при роботі з джерелами гамма-випромінювання та розрахунку, в разі потреби, його параметрів необхідно у цьому варіанті мати наступні вихідні дані про умови опромінення:
- активність джерела гамма-випромінювання в беккерелях (Бк);
- енергію гамма-випромінювання в мега-електронвольтах (Мев);
- відстань від джерела випромінювання до об’єкта опромінення в метрах (м);
- час опромінення в годинах (год.);
- керму радіонукліда;
- потужність поглинутої в повітрі дози в мікрогреях за годину, (мкГр/год.);
- матеріал захисту (його назву та щільність );
Оцінка відповідності параметрів протирадіаційного захисту вимогам чинного законодавства базується на порівнянні розрахункової потужності поглинутої у повітрі дози (ПД) з допустимою потужністю поглинутої в повітрі дози (ДПД).
Величину потужності поглинутої в повітрі дози зовнішнього опромінення розраховують за формулою:
Р = , (4)
де: Р – потужність поглинутої в повітрі дози Гр/год. (розрахована за цією формулою потужність поглинутої в повітрі дози виражена в Гр/год. Для перерахунку в мкГр/год. її множать на 10-6);
А – активність джерела g–випромінювання в беккерелях (Бк);
G – керма радіонукліда – сумарна початкова кінетична енергія всіх заряджених частинок, створюваних в одиниці маси опроміненого середовища дією вторинно іонізуючого випромінювання. Системною одиницею керми являється Грей, позасистемною – рад. Значення керми знаходять або в спеціальній таблиці або розраховують множенням гамма постійної радіонукліда на коефіцієнт – 6,55, а g-постійну знаходять в табл. 1 (“Фізичні характеристики радіонуклідів”);
t – час опромінення в секундах (якщо цей час виражено в годинах, то для перерахунку на час, виражений в секундах його множать на 3600);
R – відстань від джерела випромінювання до об’єкта опромінення в метрах (м).
Аналогічно розрахункам за формулами (1) і (2), перетворивши формулу (4) відносно А, t або R, можна, при необхідності, визначити параметри захисту кількістю (активністю), відстанню або часом.
При цьому в перетворених формулах потужність дози позначається як Р0 і повинна відповідати величині допустимої потужності поглинутої у повітрі дози (див. табл. 6 ).
Розрахунок захисту від зовнішнього g-опромінення за допомогою екранів проводиться аналогічно приведеному вище.
Перший етап розрахунку захисту з допомогою екранів – розрахунок потужності поглинутої у повітрі дози від конкретного джерела за приведеною вище формулою.
Другий етап розрахунку – визначення необхідної кратності ослаблення потужності поглинутої у повітрі дози. Для цього користуються формулою (5):
К = (5)
де: К – кратність (коефіцієнт ослаблення);
Р – розрахована фактична потужність поглинутої в повітрі дози;
Р0 – допустима потужність поглинутої в повітрі дози (див.табл. 6).
Третій етап – знаходження товщини захисного екрану з відповідного матеріалу (свинцю, заліза, бетону) за величинами необхідної кратності ослаблення g-випромінювання та його енергії.
Розрахунок товщини захисних пристроїв від рентгенівського випромінювання
Розрахунок товщини стін, підлоги, стелі приміщень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів складається з трьох дій:
- визначення необхідного коефіцієнта послаблення рентгенівського випромінювання (К), який показує, у скільки разів потрібно знизити потужність дози до допустимої;
- визначення товщини захисту із свинцю, необхідного для зниження потужності поглинутої в повітрі дози, створюваної джерелом рентгенівського випромінювання, до допустимої величини;
- перерахунку знайденої товщини захисту із свинцю на той матеріал, з якого проектуються або існують будівельні конструкції чи інші пристрої.
Для розрахунку коефіцієнта послаблення рентгенівського випромінювання при визначенні потужності дози в повітрі в рентгенах за годину користуються формулою (6):
К = × ДПД, (6)
де: Іст – стандартний анодний струм рентгенівської трубки (1-3 mA);
R – відстань від рентгенівської трубки до місця захисту, м;
ДПД – допустима потужність поглинутої у повітрі (експозиційної дози) випромінювання, Р/годину (див.табл. 7).
Таблиця 7
ЗАХИСТ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКРАНУВАННЯ заснований на здібності матеріалів поглинати радіоактивне випромінювання. В умовах зовнішнього опромінення α—частинками в екрануванні немає потреби, так як вони мають невеликий пробіг у повітрі та добре затримуються будь якими матеріалами, наприклад, листок паперу.
Для захисту від β—випромінювання слід передусім застосувати легкі матеріали; наприклад: алюміній, скло, пластмаси тощо. Зокрема, шар алюмінію товщиною 0,5 см повністю їх затримує.
Для захисту від γ—випромінювання слід застосовувати екрани з важких металів: свинцю, чугуну, бетону та ін. важких метеріалів. Можна використовувати також грунт, воду та інше.
Товщину захисного екрану, котрий зменшить потужність гамма—випромінювання до гранично—лопустимих рівнів, можна розрахувати двома засобами:
1) по таблицям (з урахуванням енергії випромінювання);
2) по шару половинного послаблення (без врахування енергії випромінювння).
