- •1. Поняття геосфери.
- •2. Характеристика атмосфери
- •3. Характеристика літосфери.
- •4. Характеристика гідросфери.
- •5. Біосфера – жива оболонка Землі.
- •6. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •Функції живої речовини біосфери (за Лаппо)
- •Зразок задачі по розрахунку об’єму повітря, необхідного для хімічного аналізу та приведення його до нормальних умов
- •Коефіцієнти для приведення об’ємів повітря до нормальних умов.
- •Зразок форми протоколу відбору проби повітря.
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Методи відбору проб повітря
- •Визначення хімічної речовини в повітрі
- •Визначення газів і парів газоаналізатором типу уг-2
- •Визначення вмісту хімічних речовин в повітрі газоаналізатором уг-2
- •Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки
- •Методи бактеріологічного контролю повітря приміщень
- •Знайомство з основними поняттями і принципами гігієнічного нормування.
- •Зустрічі з успішними професіоналами.
- •Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
- •Особливості біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
- •Розрахункові температура і кратність повітряобміну в рентгенологічних відділеннях
- •Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
- •Фізико-технічні умови роботи рентгенівської діагностичної апаратури у безперервному режимі
- •Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
- •Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- •Радіаційно-гігієнічні регламенти та захист населення в умовах радіаційної аварії
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок товщини екрану по таблицям
- •248 Отдаленные последствия радиационного облучения организма
- •Неопухолевые отдаленные последствия облучения
- •Канцерогенные эффекты облучения
- •Сокращение продолжительности жизни
- •282 Витяг з ЗаконуУкраїни
- •У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється:
- •У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється:
- •Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.
- •251 Радіометричний аналіз і його етапи.
- •284 Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •III. Природні – техногенно підсилені:
- •IV. Техногенні – природно підсилені:
- •V. Соціальні:
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Слід знати, що небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко 4.2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- •1.Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- •1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.3. Соціальні:
- •1.4. Природні - техногенно підсилені:
- •Міжнародні організаційні структури по ліквідації та медичному забезпеченню наслідків катастроф:
- •Національні формування медицини катастроф:
- •2.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій
- •Особливості праці в осередку надзвичайних ситуацій:
- •4.1. Види і засоби розміщення військ.
- •Польове розташування військ в мирний час застосовується під
- •4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового
- •4.3. Особливості польового розташування.
- •За будовою:
- •Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- •Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
- •Призначення польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
- •Загальні дані[ред. • ред. Код]
- •Характеристика аес[ред. • ред. Код]
- •Хронологія подій[ред. • ред. Код]
- •Розслідування[ред. • ред. Код]
- •Причини аварії[ред. • ред. Код]
- •Недосконалий реактор[ред. • ред. Код]
- •Проектні помилки[ред. • ред. Код] Позитивний паровий коефіцієнт реактивності[ред. • ред. Код]
- •«Кінцевий ефект»[ред. • ред. Код]
- •Помилки операторів[ред. • ред. Код]
- •Роль оперативного запасу реактивності[ред. • ред. Код]
- •Альтернативні версії[ред. • ред. Код]
- •Наслідки аварії[ред. • ред. Код] Безпосередні наслідки[ред. • ред. Код]
- •Поширення радіації[ред. • ред. Код]
- •Евакуація населення[ред. • ред. Код]
- •Забруднення довкілля[ред. • ред. Код]
- •Вплив аварії на здоров'я людей[ред. • ред. Код]
- •Дози опромінення[ред. • ред. Код]
- •Гостра променева хвороба[ред. • ред. Код]
- •Онкологічні захворювання[ред. • ред. Код] Рак щитоподібної залози[ред. • ред. Код]
- •Лейкемія[ред. • ред. Код]
- •Спадкові хвороби[ред. • ред. Код]
- •Інші хвороби[ред. • ред. Код]
- •Повідомлення тарс: суворі уроки Чорнобиля[ред. • ред. Код]
- •Подальша доля аес[ред. • ред. Код]
- •315. Особистість, колектив, команда
- •Присутність командного лідера, або «капітана команди»
- •1. Хімічне забруднення атмосфери
- •Основні забруднюючі речовини
- •Аерозольне забруднення атмосфери
- •Фотохімічний туман (смог)
- •2. Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів
- •2.1 Автотранспорт
- •201. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
3. Характеристика літосфери.
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід.
Найбільше людина впливає на земну кору — тонку верхню оболонку Землі, яка має товщину на континентах 40—80 км, під океанами 5—10 км і становить всього близько 1 % маси Землі.
Вісім елементів — кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, магній, кальцій, натрій — утворюють 99,5 % земної кори.
Актуальність вивчення літосфери зумовлена тим, що вона є середовищем існування усіх мінеральних ресурсів, одним з основних об’єктів антропогенної діяльності, через значні зміни якої розвивається глобальна екологічна криза. У верхній частині континентальної земної кори розвинені ґрунти, значення яких для людини важко переоцінити.
Ґрунт — самостійне природне органо-мінеральне тіло, яке виникло на поверхні Землі внаслідок тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів. Ґрунт складається з твердих мінеральних і органічних частинок. Він має специфічні генетико-морфологічні властивості, які створюють відповідні умови для росту та розвитку рослин і родючості. Ґрунти виникли разом з живою речовиною і розвивалися під впливом діяльності рослин, тварин і мікроорганізмів, поки не стали цінним для людини родючим субстратом. Залежно від кліматичних, геологічних та географічних умов ґрунти мають товщину від 15—25 см до 2—3 м.
Основна маса організмів і мікроорганізмів літосфери зосереджена в ґрунтах на глибині не більше кількох метрів. З різними породами земної кори, як і з її тектонічними структурами, пов’язані різні корисні копалини.
У межах літосфери періодично відбувалися і відбуваються сучасні фізико-географічні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія), які мають величезне значення для формування екологічних ситуацій у різних регіонах планети.
Екологічне значення літосфери:
1. літосфера є середовищем усіх мінеральних ресурсів,
2. у верхній частині земної кори розвинені грунти,
3. поверхня літосфери є середовищем існування ≈99% біомаси рослин і тварин,
4. є джерелом розширення життєвого простору.
4. Характеристика гідросфери.
Гідросфера — це водна сфера нашої планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодовикових покривів, рік, озер, підземних вод. Наша планета містить близько 16 млрд куб. м води, що становить 0,025 % її маси. Проте більшість цієї колосальної маси – це гірко-солона морська вода, непридатна для пиття та технологічного використання.
Структурний склад гідросфери:
– води світового океану – 96,5 %,
– підземні води – 1,7%,
– переважно прісні води – 0,76%,
– води льодовиків, снігу – 1,74%,
– озера – 0,013%,
– болота – 0,0008%,
– води річок – 0,0002%,
– води атмосфери 0,001%.
Солоність прісної води – 3,5‰, для порівняння солоність океанічних вод становить 35‰ (тобто в1 локеанічної води міститься35 гсолей). Найсолоніша вода – Мертвому морі 260‰, у Чорному морі – 18‰, у Азовському – 12‰.
Прісної води ≈2,53%, але 75-85% її є недоступною. Лише близько 1% прісної води – це річки, прісноводні озера й деяка частина підземних вод, саме ці джерела й використовуються людством для своїх потреб.
Елементний склад води:
Кисень – 85,7%,
Водень – 10,8%,
Натрій – 1,9%,
Хлор – 1,05%,
Інші елементи (близько 50) – 5%.
Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах розвитку вода була середовищем зародження та розвитку. Вода у біосфері перебуває у безперервному русі, бере початок у геологічному та біологічному кругообігах речовин. Вона є основою існування життя на Землі. Без води не може існувати людська цивілізація, бо вода використовується людьми не тільки для пиття, а й для забезпечення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб.
Екологічні функції води:
– найважливіша мінеральна сировина, головний природний ресурс споживання – людство використовує її в 100 разів більше, ніж вугілля чи нафти,
– основна складова частина всіх живих організмів – тіло людини складається з води на 70-75%, а деякі організми, такі як медуза, містять у собі 98-99% води ,
– основний кліматорегулюючий фактор, є основним акумулятором сонячної енергії.
Величезну роль відіграє гідросфера у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, у розвитку екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, ерозії, тощо), в переносі хімічних речовин, забруднювачів довкілля.
