Визначення вмісту хімічних речовин в повітрі газоаналізатором уг-2

         На місці проведення аналізу відкривають кришку приладу, відтягують фіксатор, вставляють шток у направляючу втулку, натискують на нього декілька разів рукою і, стискаючи сильфон, продувають прилад досліджуваним повітрям. Потім встановлюють шток на потрібну глибину, зазначену над борозенкою штока, закріплюють глибину, зазначену над борозенкою штока, закріплюють його фіксатором, приєднують індикаторну трубку і вводять фіксатор. Сильфон під тиском пружини розправляється і засмоктує досліджуване повітря через індикаторну трубку. Протягування повітря продовжується доти, доки кінець фіксатора не увійде у нижній отвір штока (у цей час буде чути клацання). Після цього витримують паузу (5-7 хв), оскільки просмоктування повітря через трубку ще продовжується через від’ємний тиск, який утворюється у сильфоні.

         Після просмоктування повітря індикаторну трубку звільняють, встановлюють її на вимірювальну шкалу і визначають концентрацію досліджуваної речовини у повітрі.

Робота № 5. Визначити вміст діоксиду вуглецю в повітрі (див Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. (За ред. І.І. Даценко. -Львів: Світ. -1992. -С.43-47).

Робота № 6. Провести гігієнічну оцінку повітря приміщень за результатами санітарно-хімічних і бактеріологічних показників.

Повітря житлових, лікарняних, навчальних, аптек та службових приміщень вважається чистим, тобто не містить надмірних кількостей антропотоксинів, якщо вміст СО₂ не перевищує 0,07 % (0,7 л/м³) за Петтенкофером або 0,1 % ( 1 л/м³) за Флюгге. Норма Флюгге одержана шляхом звичайного заокруглення норми Петтенкофера (в  цих межах ще не спостерігається суттєвого збільшення вмісту антропотоксинів) і використовується для розрахунку норм вентиляції приміщень.

Експрес-метод визначення СО₂ в повітрі грунтується на реакції вуглекислоти з розчином соди. В шприц обємом 100 мл. набирають 20 мл. 0,005% р-ну соди з фенолфталеїном, що має рожеве забарвлення. Потім засмоктують 80 мл повітря і струшують на протязі 1 хв. Якщо розчин не знебарвлюється, то повітря обережно витискають з шприца і знову набирають порцію повітря і струшують ще 1 хв. Так операцію проводять 3-4 рази. Якщо розчин після цього не знебарвився, то повітря добавляють невеликими порціями (по 10-20 мл) до повного знебарвлення при активному струшуванні шприца. Знаючи загальний обєм повітря, що пройшов через шприц, концентрацію СО₂ визначають по таблиці 1.

                                                                                               Таблиця 1

Залежність вмісту СО₂ в повітрі від об’єму повітря, що знебарвило 20 мл 0,005 % розчин соди

Обєм повітря, мл	Концентрація СО2 ,	Обєм повітря, мл	Концентрація СО2, 	Обєм повітря, мл	Концентрація СО2,
80	3,20	330	1,16	410	0,84
160	2,08	340	1,12	420	0.80
200	1,82	350	1,08	430	0,76
240	1,56	360	1,04	440	0,70
260	1,44	370	1,00	450	0,66
280	1,36	380	0,96	460	0,60
300	1,28	390	0,92	470	0,56
320	1,20	400	0,88	480	0,52

Для оцінки ступеня забруднення повітря в приміщенні необхідно знати і число мікробних тіл в 1м.³ повітря.