10. Поняття і види методів пізнання і дослідження державно-правових явищ.

Метод – це прийом теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-чого, який випливає із знання за- кономірностей розвитку об’єктивної дійсності і досліджуваного предмета, явища, процесу; шлях, спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці; система правил і прийомів підходу до вивчення явищ та закономірностей природи, суспільства і мислення.

Теорія держави і права в використовує 3 групи методів або підходів до вивчення держави і права: загальнонаукові методи, окремі напрями, підходи і принципи та конкретно-наукові методи або прикладні, а також метафізичні( містичні, релігійні і духовні). Окремі науковці можуть використовувати свої приватні методи вивчення держави і права. Сукупність усіх цих методів, підходів і принципів вивчення державно-правових явищ можна назвати методологією держави і права, методологією юридичної науки. Деякі науковці проводять іншу класифікацію методів: 1) загальний філософський метод, 2) загальні методи- аналіз і синтез, явище і суть та ін., 3) спеціальні методи; 4) прикладні методи- методи тлумачення права, порівняльно-правовий метод тощо. Існують і інші види класифікації методів дослідження держави і права

11. Загальна характеристика діалектичного методу пізнання пізнання державно-правових явищ.

Діалектичний погляд на світ виходить з того, що предмети і явища перебувають у взаємозв’язку, русі й розвитку. Розвиток розуміється як якісне перетворення одних предметів або явищ у інші, більш досконаліші, як знищення відживаючого, застарілого і ствердження, зміцнення нового. Джерелом розвитку вважається закон єдності і боротьби протилежностей.

Давньогрецькі філософи розуміли діалектику як мистецтво домагатися істини шляхом розкриття протиріч у судженнях опонента та усунення їх. Платон визначав діалектику як мистецтво розпитувати, вміння ставити питання та відповідати на них. Для Сократа діалектика – це мистецтво вести розмову з метою з’ясувати поняття, для Гегеля – використання в науці закономірності, яка виражається в природі мислення і водночас сама ця закономірність.

Суть діалектичного методу пізнання державно-правових явищ зводиться до того, що в суспільстві і природі все виникає, розвивається, рухається, все взаємопов’язано, все має свій початок і кінець, переходить з одного стану в інший, все перебуває у безперервному русі, а іноді і в застої, в прогресі або регресі (за законом деградації).

Крім того, у розвитку держави і суспільства відбувається поступовий перехід від нижчих форм існування до вищих, більш досконалих. Історія також свідчить, що відбувається не лише прогресивний розвиток до вищих форм держави і права, а також і регресивний, тобто деградаційний. Деградація держави і права може мати різний характер і ступені, види і форми – екологічна, ідеологічна, релігійна, культурна духовна тощо. Іноді процеси прогресивного розвитку і процеси деградації можуть проходити одночасно або паралельно. Разом з тим ці явища мають суттєве значення для вдосконалення і самовдосконалення державно-правових явищ, суспільства і окремої особи.