91) Співвідношення державної політики, основних завдань і функцій держави в Україні

Аби розібратися у співвідношенні цих понять, потрібно спочатку дати їхнє визначення.

Державно політика – це діяльність органів державної влади стосовно питання чи комплексу питань, вирішення яких має вплив на життя суспільства.

Завдання держави – цілі діяльності держави, досягнення та здійснення яких забезпечує її стабільне та гармонійне існування.

Функції держави – основні напрямки діяльності держави, обумовленні потребами суспільства.

Отож, співвідношення цих понять є наступним: на певному етапі існування держави суспільство починає усвідомлювати важливість певних процесів в житті держави. Так виникають завдання держави, здійснення яких призведе до гармонізації життя суспільства. Після цього певні функції держави (екологічна, культурна, оборонна тощо) визначаються пріоритетними та такими, здійснення яких визнається негайним. І після цього формуються пріоритетні напрямки діяльності держави (розвиток армії, збільшення виплачуваних пенсій та субсидій і т.д.), які власне і формують державну політику кожної окремо взятої країни.

Не можна стверджувати, що співвідношення цих понять в державному житті України істотно відрізняється від аналогічного співвідношення в інших державах світу. Єдиною відмінністю, можливо, є те, що в Україні здійснення дій, які б призвели до виконання завдань, поставлених державою перед собою, носить дещо непослідовний, подекуди незавершений та дещо гібридний характер, проте це вже процес безпосереднього здійснення функцій , і до співвідношення вищезазначених понять він не має жодного значення.

92) Основні форми, методи та засоби реалізації основних завдань та функцій держави в Україні

Форми здійснення функцій держави - 1)діяльність основних ланок механізму держави, специфічні види державної діяльності; 2) однорідна за зовнішніми ознаками діяльність органів держави із здійснення нею функцій.

1) За першою класифікацією розрізняють такі форми:

• законодавчу діяльність - видання органами державної влади законів;

• адміністративно-управлінську чи виконавчо-розпорядчу діяльність - зассновану на законах повсякденна та конкретна реалізація органами держави їх функцій;

• судову діяльність - розгляд та вирішення судами у встановленому законом порядку цивільних та кримінальних справ;

• наглядова діяльність - поєднує усі різновиди державного контролю та нагляду за виконанням законі.

Такий підхід дає змогу конкретніше визначити завдання різноманітних груп державних органів, відповідно до цього знаходити оптимальні варіанти їх формування, конкретні методи роботи.

При реалізації своїх численних функцій держава послуговується також різноманітними методами. Метод здійснення будь-якої функції є одним із виявів сутності держави. Зазвичай виокремлюють такі методи, як переконання та примус. Кожна функція держави має свій метод, якому властиві ознаки, характерні для методів інших функцій, а також власні специфічні.

Елементи методу здійснення функцій можна поділити на такі групи: організаційно-технічні прийоми та засоби, засоби державного впливу, засоби суспільного впливу. 

• організаційно-технічні прийоми та засоби - засоби та образи позитивної діяльності, якими користуються державні органи та організації для створення умов, які максимально забезпечуватимуть реалізацію державних функцій. 

• засоби державного впливу: переконання, заохочення, примус

• заходи суспільного впливу - суспільний осуд чи схвалення.