Пошкодження сечоводів.

Розрізняють

• Частковий

• повний розрив сечоводів.

Клінічні ознаки.

У хворого виникає біль у ділянці пошкодженого сечоводу. Біль пов'язаний із затіканням сечі в заочеревинний простір, формуван­ням сечових запливів і флегмони. Поряд із цим, порушується сечовипускан­ня. При часткових розривах сечоводів сеча може виділятися з домішками крові. При повних розривах сечоводів настає анурія.

Діагностика.

• хромоцистоскопія,

• екскреторна і

• ретроградна урографія. (При пошкодженнях сечоводів контрастна речовина розповсюд­жується в паранефральній клітковині або заочеревинному просторі)

.

Лікування.

самостійне його загоєння.

пластичні операції. (При розчавленнях, множинних по­шкодженнях сечоводів проводять їх пластику за допомогою стінки сечово­го міхура або з виключеної петлі тонкої кишки).

Пошкодження сечового міхура.

• внутрішньочеревинні,

• позаочеревинні

• змішані.

Розриви сечового міхура можуть бути часткови­ми і повними.

Клінічні ознаки.

При внутрішньочеревному розриві сеча потрапляє в черевну порожнину, що клінічно проявляється болем у животі і симптомами подразнення очеревин- перитоніту(м'язи живота напружуються, перкуторно в бокових заглибинах черевної порожнини визначають притуплення перкуторного звуку.)

При позаочеревинному розриві сечового міхура сеча потрапляє в навколоміхурову клітковину. Хворий скаржиться на вираже­ний біль внизу живота. Перкуторно над симфізом і по боках визначають притуплення перкуторного звуку ("симптом метелика"). При катетеризації в обох випадках сечі мало, вона затримується в черевній порожнині і навко-ломіхуровій клітковині.

Діагностика особливо внутрішньочеревних розривів сечового міхура має проба з наповненням його розчином антисептика через катетер (проба Зельдовича). Виконують цистографію. В сечовий міхур через гумовий катетер вводять від 10 до 150 мл 20% розчину уротрасту, сергозину, кардіотрасту або діодону і виконують рентгенівський знімок. При внурішньочеревному розриві сечового міхура контрастна речовина виходить за його межі і попадає у вільну черевну порожнину; при позаочеревинному розриві - у параміхурову клітковину.

Цистографія - внутрішньочеревной розрив сечового міхура

Лікування. Оперативне лікування при внутрішньочеревному роз­риві. Після проведеної нижньої лапаро­томії сечовий міхур зшивають дворядним кетгутовим швом, виконують дренування навколоміхурової клітковини і накладають цистостому (норицю сечового міхура) для профілактики недостатності швів.

При позаочеревинному розриві зашивається дефект, проводять і катетеризацію сечового міхура.

Пошкодження сечового міхура.

Внутрішньочеревинні	Позаочеревинні
часткови­ми і повними.	часткови­ми і повними.
При внутрішньочеревному розриві сеча потрапляє в черевну порожнину, що клінічно проявляється болем у животі і симптомами подразнення очеревини - перитоніту (м'язи живота напружуються, перкуторно в бокових заглибинах черевної порожнини визначають притуплення перкуторного звуку.)	При позаочеревинному розриві сечового міхура сеча потрапляє в навколоміхурову клітковину. Хворий скаржиться на вираже­ний біль внизу живота. Перкуторно над симфізом і по боках визначають притуплення перкуторного звуку ("симптом метелика").
При катетеризації в обох випадках сечі мало, вона затримується в черевній порожнині і навколоміхуровій клітковині.
Діагностика. Проба Зельдовича з наповненням сечового міхура розчином антисептика через катетер Цистографію. При внурішньочерев ному розриві сечового міхура контрастна речовина виходить за його межі і попадає у вільну черевну порожнину.	Діагностика Цистографія. Контрастна речовина виходить за його межі у параміхурову клітковину.
Лікування. Оперативне лікування Після проведеної нижньої лапаротомії сечовий міхур зшивають дворядним кетгутовим швом, виконують дренуван- ня навколоміхурової клітковини і накла дають цистостому для профілактики недостатності швів.	Лікування. При позаочеревинному розриві зашивається дефект, проводять і катетеризацію сечового міхура.

Пошкодження сечівника. Розриви сечівника бувають частковими і повними.

Клінічні ознаки. У хворих виникає різкий біль у промежині, виділення крапель крові з уретри, з'являється гематома в ділянці промежини, мошонки – Калитки, затримка сечі. При спробі катетеризації сечівника () катетер не проходить в сечовий міхур.

Діагностика. Уретрографія. Вводять контрастну речовину (уротраст, верографін, кардіотраст, діодон і ін.) на рентгенівська знімках контраст виходить за межі сечівника.

Лікування.

• операція.

• Цисто стома.

Відновлення просвіту сечівника проводять через 2-3 місяці, після розсмоктування гематоми і сечових запливів.

.

ІІІ. Гнійно-запальні захворювання нирок і сечового міхура: пієліт, пієлонефрит, піонефроз, гідронефроз, цистит.