Тема лекції Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями органів сечостатевої та статевої системи План

1. Особливості дослідження хворих із захворюваннями сечових і статевих органів (мануальні, інструментальні, спеціальні та лабораторні дослідження).

2. Ушкодження органів сечової і статевої систем — нирок, сечового міхура, сечівника (уретри). Особливості діагностики, надання першої допомоги та етапного лікування урологічних хворих на догоспітальному етапі.

3. Гнійно-запальні захворювання нирок і сечового міхура: пієліт, пієлонефрит, піонефроз, гідронефроз, цистит.

4. Сечокам’яна хвороба, клінічні ознаки, діагностика та лікування.

5. Захворювання передміхурової залози. Захворювання яєчок і статевого члена.

І.Особливості дослідження хворих із захворюваннями сечових і статевих органів (мануальні, інструментальні, спеціальні та лабораторні дослідження).

При дослідженні хворих із захворюваннями сечових і статевих органів застосовують об’єктивні і спеціальні методи, які дають змогу уточнити локалізацію і характер патологічного процесу.

Нормальна кількість сечі за годину - 50 мл, ДД – 1200мл сечі.

Ніктурія – НД перевищує денний

Поллакиурия – часте і болісне сечовиділення

Полиурия – виділення великої кількості січі.

Анурия – відсутність виділення січі. Олигурия – зменшене виділення кількості січі

Дізурія – болісне, утруднене сечовиділення . Ішурія – затримка сечі

Піурія

Гематурія

Протеінурія

Обстеження:

Лабораторні дані:

1. ЗАК, Аналіз крові на сечовину , креатинин

2. ЗАС, АС за Нечипоренко, АС за Зимницьким. Трехстакана проба.

Бакпосів сечі

Інструментальні методи обстеження

1. Хромоцистоскопія. У сечовий міхур вводять цистоскоп, а потім внут-

рішньовенно – індигокармін (4 мл 0,4 % розчину). При нормальній функції нирок забарвлена в синій колір сеча виділяється з через 3-5хв.

після введення індигокарміну. При відсутності патології нирки сеча не виділяється

2. Екскреторна урографія. Хворому внутрішньовенно вводять один із рентгеноконтрастних препаратів (35-50 мл 40% р - р сергозина, трийодтраст або уротраст, урографін, хайпекі т. ін.) в концентрації 60-75%, після чого настає контрастування ниркових мисок, сечоводів і сечового міхура. Рентгенівські знімки виконують через 10, 20 і 30хв.

3. Ретроградна пієлографія. За допомогою маніпуляційного цистоскопа через вічко сечовода здійснюють катетеризацію одного або двох сечоводів тонкими катетерами, через них вводять водорозчинні рентгеноконтрастні препарати (уротраст, 20% р - р сергозина, діодон), які наповнюють сечоводи і ниркові миски. Після цього роблять оглядовий рентгенівський знімок ниркових мисок і сечоводів. При відсутності нирки контрастуватись буде тільки сечовід.

4. Цистографія. У сечовий міхур через гумовий катетер вводять від 10 до 150 мл 20 % розчину уротрасту, сергозину або діодону і виконують рентгенів сякий знімок. Пневмоцистографія - контрастна речовина - повітря.

5. Ретроградна уретрографія. Введена контрастна речовина (10% р - р сергозина – 10 – 15 мл , уротраст, верографін, діодон і т. ін.) на рентгенівських знімках виходить за межі сечівника.

6. Цистоскопія. Вводять цистоскоп. Оглядають слизову оболонку СМ, вічка сечоводу. Перед ЦС промивають СМ розчином фурациліна (1:5000)