2. Дидактика як теорія навчання і освіти.

30. Підготовка до проведення уроку.

«Учитель готується до кожного уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла» – ці слова Василя Сухомлинського (український педагог), трафно вiдображають сутнiсть професiйної дiяльності педагога, яка потребує щоденно і систематично працювати над собою.

Ефективність уроку значною мірою залежить від ретельності та грамотності його підготовки. У підготовці вчителя до уроку виділяють декілька етапів:

1. Ознайомлення з навчальною програмою, визначення місця конкретної теми уроку в системi й структурi навчальної дисципліни.

До початку навчального року вчителеві варто ретельно вивчити навчальну програму, ознайомитися з її особливостями, розділити матеріал на уроки.

1. Ознайомитися з навчальними пiдручниками для повноти розкриття змiсту теми вiдповiдно до вимог програми.

2. Опрацювати методичну лiтературу щодо оптимiзації навчально-виховного процесу в ході опрацювання конкретного навчального матерiалу.

3. Добрати і опрацювати додатковий фактичний матерiал до теми заняття.

4. Пiдібрати засоби навчання: таблиці, схеми, моделі, предмети, роздатковий матерiал.

5. Вибрати оптимальні методи і прийоми навчання:

План уроку вчитель складає, опираючись на тематичний план, зміст програми і своє знання учнів, рівня їхньої підготовки і розвитку, умов проведення занять.

І. Тема та мета уроку .

навчальна – які знання, уміння і навички мають засвоїти учні, які пізнавальні прийоми розумової діяльності та здібності будуть розвиватися;

виховна – які якості особистості будуть формуватися;

розвиваюча – які якості особистості повинні розвиватися.

Виховне значення уроку залежить перш за все від змісту навчального матеріалу, але вчитель може передбачити на будь-якому етапі уроку повідомлення додаткової інформації для підсилення впливу на учнів.

1. Тип уроку (вказується в тематичному плані). Залежить від дидактичної мети.

2. Методи, прийоми навчання.

3. У відповідності з типом уроку і методами навчання вчитель планує технічні засоби навчання, наочні засоби, джерела інформації (підручник, відеофільм, тощо).Учитель називає конкретні вміння і навички для вдосконалення (уміння формулювати питання або відповідь, розв'язувати типові задачі тощо).

II. Актуалізація знань.

1 . Повторення вивченого матеріалу, відновлення понять в свідомості учнів.

2. Фронтальна (усна або письмова) самостійна робота учнів, індивідуалізація навчання, звертання уваги на поглиблення раніше вивчених понять та вдосконалення вмінь і навичок, їх застосування в різних ситуаціях.

3. Збудження інтересу учнів до теми уроку і створення емоційного настрою класу (повідомлення цікавого факту з історії науки, біографії вченого, показ практичної важливості знань, незвичайна постановка питання, нове формулювання завдання, створення проблемної ситуації тощо).

4. Контролювання навчальної діяльністі, прийоми самоконтролю та взаємоперевірки учнів, визначає учнів для оцінювання їхніх знань, виконання самостійних робіт.

ІІІ. Нові поняття і способи діяльності.

1. Учитель вказує, які нові поняття підлягають вивченню, способи їхнього засвоєння.

2. Визначає пізнавальне завдання етапу засвоєння нових понять і способів діяльності; конкретно вказує, що саме мають засвоїти учні, які дії навчитися виконувати і як.

3. Визначає вид самостійної роботи або її зміст (наприклад, розв'язати задачу), можливі прийоми встановлення міжпредметних зв'язків. Вибирає учнів для виконання індивідуальних завдань і способи індивідуалізації (картки з завданнями).

4. Формулює проблемні та інформаційні запитання (для створення проблемних ситуацій) і передбачувані відповіді та запитання учнів.

5. Вказавши основну і додаткову проблеми уроку, вчитель може дати у плані варіанти їх формулювання та можливі способи розв'язання.

ІV. Домашнє завдання.Визначені в плані знання, вміння і навички учні повинні закріплювати у вправах і завданнях.

Вчитель планує загальне завдання з конкретизацією того, що треба повторити або приготувати до уроку (підручник, виконання вправ тощо); передбачає диференційовані завдання творчого характеру; вказує джерела інформації; визначає обсяг домашнього завдання, час його виконання учнями.

Запропонована схема вимагає детального планування уроку. Але досвідчені вчителі обмежуються варіантом плану уроку з виділенням:

1) дата проведення уроку і його номер за тематичним планом;

2) тема уроку і клас, у якому він проводиться;

3) мета і завдання уроку;

4) навчальне обладнання – засоби навчання;

5) структура уроку з визначенням послідовності його етапів та приблизного розподілу часу;

6) зміст навчального матеріалу;

7) методи і форми роботи на кожному етапі;

8) домашнє завдання;

9) підсумок уроку

Учителям-початківцям варто готувати розгорнуті плани-конспекти уроку.

Повторювально-навчальна робота щодо пройденого матеріалу є досить важливим етапом комбінованого уроку. Її навчальне значення обумовлене трьома положеннями:

1) якщо учень передбачає, що його знання будуть перевірені, то він краще готується до уроку;

2) перевірка знань завжди пов'язана з активним відтворенням матеріалу, що є кращим засобом його засвоєння;

3) повторення і перевірка знань пов'язані з мовленнєвим(словесним) відтворенням вивченого матеріалу, що, природно, сприяє розвитку мови і мислення.