Висновки

Підлітковий вік в сучасній психологічній літературі оцінюється як один з критичних періодів розвитку. Він пов’язаний з кардинальними перетвореннями у сфері свідомості, діяльності, системі взаємостосунків індивіда.

Варто зазначити, що індивідуальні особливості кожної особистості найяскравіше проявляються саме у підлітковому віці, адже цей період розвитку особистості є основним в її становленні.

В перехідному віці, залежно від виховання, можуть більшою мірою проявлятися ті або інші риси кожного типу темпераменту, що може, в свою чергу, позитивно або негативно впливати на результати діяльності підлітків.

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли вся система освіти України здійснює перехід до особистісно-зорієнтованого навчання і виховання, сучасному педагогові необхідно знати індивідуальні особливості школярів, найістотніші риси їхньої нервової системи та вміло використовувати їх у навчальному процесі.

Таким чином, хочеться ще раз відмітити, що особливості типів темпераменту та рівня тривожності приваблювали і приваблюють вчених різних країн. Великий вклад у вевченні даного питання внесли праці: І. П. Павлова, Б. М. Тєплова, М. В. Бодунова, В. М. Русалов і багато інших. І на сьогодні існує декілька різних поглядів на природу темпераменту, і на те чи залежить рівень тривожності від темпераменту, чи ні. Більшість вчених вважають, що тривожність є однією з складових темперамента, але деякі всеж вважають, що рівень тривожності людини ніяк не залежить від типу темперамента.

Типи темпераменту – одна з найбільш розроблених галузей психології. Фізіологічне дослідження типів темпераменту відкриває нові методичні шляхи і для експерементально – психологічного вивчення рівня тривожності. За вченям І. П. Павлова, деякі рівні тривожності утворюють фізіологічну основу темпераменту.

В своїй роботі я висвітлила теоретичні питання щодо історії навчання про темперамент, природи темпераменту, впливу темпераменту на деякі властивості особистості, типології темпераменту і намагалася на основі експеременту з’ясувати чи є звя’зок між рівнем тривожості та типом темпераменту.

Зв'язок темпераменту й діяльності показує важливість обліку цього фактора при виборі професії як самою людиною, так й освітніми організаціями й виробництвами при прийомі на навчання й роботу.

Знайомство з літературою по розглянутій темі дозволяє глянути по новому на себе як особистість, зрозуміти як особливості темпераменту вплинули на характер, на навчання й спробувати розв'язати деяких проблеми спілкування, навчання, змінити відношення до себе..

Отже можемо зробити висновок, що необхідно створити найсприятливіші умови для розвитку кожної індивідуальності, особливо у підлітковому віці. Необхідність їх створення диктується, зокрема, й тим, що, по-перше, окремі властивості нервової системи тісно пов’язані між собою, а тому кожна їх індивідуальна комбінація має свої переваги й недоліки; по-друге, одна й та сама властивість нервової системи може по-різному, і сприятливо і несприятливо – виявлятись у діяльності людини. Не можна вважати одну нервову систему гарною, а іншу поганою. Це не різні рівні досконалості нервової системи, а різні її типи, що характеризуються різними способами взаємодії організму із середовищем.