Причини спаду сільськогосподарського виробництва

1. Переважали екстенсивні форми господарювання, а не інтенсивні. Вони дедалі більше виявляли свою неспроможність та безперспективність.

2. Знову посилився командно-адміністративний тиск на колгоспи.

3. Непродумані рішення.

Наприклад, примусові викупи колгоспами техніки МТС унаслідок ліквідації МТС у 1958 р. Колгоспи України були змушені придбати понад 100 тис. тракторів, 43 тис. і комбайнів та іншу техніку на 4,2 млрд крб.

4. Непослідовність проведення реформ у сільському господарстві.

5. Селянство, як і раніше, не було зацікавлене працювати в колгоспах.

6. Держава й надалі розпоряджалася результатами праці колгоспників.

Наслідки

• Відставання сільського господарства негативно позначилося на розвитку харчової і легкої промисловості, на життєвому рівні населення України.

• Погіршилася продовольча ситуація в Україні.

• Відбулося різке підвищення цін.

• Знизився життєвий рівень усього населення України.

• Почалися масові закупівлі зерна за кордоном.

• 1963 р. виявився неврожайним і СРСР вперше закупив у США і Канаді великі партії хліба. Відтоді країна потрапила у залежність від імпорту хліба і вже не могла обійтися без завезення зерна на мільярди доларів.

• Внаслідок нестачі продуктів харчування та дорожнечі їх розпочалися страйки та повстання робітників.

Позитивні наслідки реформ м. Хрущова

1. Реформи дали поштовх виходові країни з кризи.

2. Відбулася децентралізація управління народним господарством, надано обмежену господарську самостійність регіонам.

3. Розширилися господарчі права республік і органів місцевого самоврядування.

4. У межах економічних районів розширилися можливості спеціалізації й кооперування.

5. Підприємства почали працювати в інтересах тих територій, де були розташовані, між ними налагоджувалися економічні зв’язки.

6. Господарники дещо звільнилися від диктату центру.

7. Покращилося використання місцевих ресурсів, а управлінські структури було наближено до виробництва.

8. Скоротився адміністративно-управлінський апарат.

9. Система управління стала раціональнішою у використанні матеріальних і трудових ресурсів.

10. Оновлено керівні органи компартії не менш як на чверть та запроваджено можливість бути обраними в ці органи не більше ніж на три терміни підряд.

11. Дещо ліквідовано привілеї номенклатури, різко зменшилася кількість службових автомобілів.

12. Зросло виробництво товарів широкого вжитку

13. Зросли грошові доходи жителів У країни.

14. Значно зріс рівень життя людей.

15. Поступово зростали обсяг торгівлі й грошовий обіг на селі, доходи колгоспників.

16. Розпочалося значне житлове будівництво.

Негативні наслідки реформ м. Хрущова

1. Збережено монополію компартії на політичну владу.

2. Реформи фактично обмежилися реорганізацією управління.

3. Не вдалося знайти в оптимальній формі поєднання місцевих та загальнодержавних інтересів.

4. Послабилися господарські зв’язки між підприємствами.

5. Повільно впроваджувалися у виробництво нові технології.

6. Реформування суспільства відбувалося непослідовно, хвилеподібно, а інколи навіть авантюрно.

7. Реформи мали командно-адміністративний характер і не змінювали тоталітарної системи.

8. Зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості.

9. Повною утопією було проголошення «розгорнутого будівництва комунізму» у новій програмі КПРС, прийнятій на XXII з’їзді КПРС у 1961 р., а також твердження М. Хрущова, що «теперішнє покоління радянських людей буде жити за комунізму», коли реалізується розподіл «за потребами».

10. У сільському господарстві зберігалася надмірна централізація, коли в центрі продовжували вирішувати, що і де треба сіяти, не враховуючи місцевої специфіки.

11. Відбувався новий наступ на особисті присадибні господарства:

• у 1956 р. встановлено високий податок на утримання худоби у місті, а у 1959 р. заборонено утримувати худобу в містах і робітничих селищах;

• обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів.

12. Під гаслами ліквідації істотної відмінності між містом і селом розпочалося спорудження багатоповерхових житлових будинків у селах, де розміщувалися центральні садиби колгоспів. Поселяючи колгоспників у квартири міського типу, влада фактично позбавляла їх присадибного господарства.

13. У зв’язку з укрупненням колгоспів зростала кількість неперспективних сіл» (дрібних сіл і хуторів), а тому скорочувалося фінансування на їх економічний, соціальний та культурний розвиток.

14. На багатьох посадах продовжували перебувати практики без відповідної освіти й кваліфікації.

15. Легка й харчова промисловість, як і перше, істотно відставала від важкої. Постійно зберігався дефіцит і низька якість необхідних товарів.

16. Продуктивність праці значно відставала від розвинених капіталістичних країн із розвиненою ринковою економікою.

17. Не відбувалося помітних зрушень в якості продукції.

18. Неякісним залишалося медичне обслуговування, відставав рівень народної освіти, хоча кількість шкіл, технікумів, вишів за цей час збільшилася.

19. Влада ігнорувала загрозу природних катастроф. Наслідком цього став, наприклад, витік селевих потоків із Бабиного Яру 13 березня 1961 р. Через безвідповідальність керівництва Києва і республіки загинуло тисячі людей.