42.Війна в Афганістані (2001-2017рр.) : міжнародний вимір.

Війна́ в Афганіста́ні — поточний збройний конфлікт між Міжнародними силами сприяння безпеці під проводом НАТО та ультрарадикальним ісламіським рухом Талібан на території Афганістану. Збройний конфлікт розпочався 7 жовтня 2001 року із вторгнення американських та британських військ за планом операції «Непохитна свобода», у відповідь на терористичні акти 11 вересня 2001.

27-28 вересня 2014 року в ході боїв між афганськими військовими й талібами загинуло не менше 60 осіб, більшість загиблих — співробітники поліції та члени їх сімей. Таліби 26 вересня увечері взяли під свій контроль провінцію Газні, афганські військові намагаються повернути контроль над нею^.

Війна в Афганістані (з 2015)

Війна в Афганістані (з 2015) — військовий конфлікт, що розпочався на початку січня 2015 року, після початку виведення військ НАТО з Афганістану.

Між Афганістаном і США було підписано двосторонню угоду, згідно з якою частина військ НАТО залишиться в країні навіть після офіційної дати їх виведення і надасть афганським військам допомогу в боротьбі з антиурядовими угрупованнями. Залишилося близько 13 тисяч солдатів НАТО, з яких 9800 осіб складе американський контингент.

У січні 2015 терористи почали активну діяльність в Кабулі. НАТО приймає рішення відновити військові дії, зупинені у кінці 2014 року.

• 5 січня 2015 — вибух автомобіля в центрі Кабула. Загинула 1 людина, 5 отримали поранення. Відповідальність за атаку на себе взяли бойовики угруповання «Талібан».

• Середина січня 2015 — угруповання ІДІЛ оголосила про початок своєї діяльності в Афганістані, однак За даними ЗС Афганістану угруповання дуже мале.

• 18 березня 2015 — ЗС Афганістану заявили про ліквідацію представника ІДІЛ в Афганістані.

• 19 березня 2015 — США заявили про продовження свого знаходження на території Афганістану до грудня 2015 для боротьби з талібами і ІД.

• 3 жовтня 2015 — через авіаналіт авіації НАТО на лікарню міжнародної організації «Лікарі без кордонів», за даними ЗС Афганістану (вони запросили допомогу сил альянсу) в ній знаходились терористи-таліби, щонайменше 22 мирних мешканці загинуло; у той же час у місті та біля нього тривали бої між ЗС Афганістану і талібами^[1][2][3].

43.Війна в Іраку 2003-2006рр.

Війна́ в Іра́ку — військовий конфлікт в Іраці, що розпочався з вторгнення збройних сил міжнародної коаліції під проводом Збройних сил Сполучених Штатів Америки та Великої Британії 20 березня 2003 року з метою повалення режиму Саддама Хусейна.

Оскільки учасниками коаліції мандат ООН на інтервенцію не був отриманий, легітимність вторгнення була під сумнівом. Головною офіційною причиною війни була оголошена наявність в Іраку зброї масового ураження, а думки щодо обґрунтованості цього твердження значно варіювались серед країн-членів ООН. Після приблизно трьох тижнів боїв, збройні сили коаліції окупували Ірак, поклавши край правлінню Саддама Хусейна та його Баасиської партії. Результатом інтенсивних та тривалих пошуків спеціально створеної урядом США команди для пошуку іракської зброї масового ураження стали всього кілька снарядів із хімічною начинкою, що склало разючий контраст із передвоєнними застереженнями про наявність значної збройової програми. Після завершення активних боїв та капітуляції регулярної іракської армії, розпочався період окупації Іраку.

20 березня — 1 травня 2003 року об'єднані сили США і антиіракської коаліції провели проти Іраку військову операцію, що отримала первинну назву «Шок і трепет». Потім операція отримала назву «Свобода Іраку». Офіційний Багдад назвав війну «Харб аль Хавасим» — «вирішальною війною».

Офіційним приводом для вторгнення був заявлений зв'язок режиму Саддама Хусейна з міжнародним тероризмом, зокрема рухом «Аль Каїда». Iнформація ЦРУ про наявність в Іраку запасів хімічної зброї масового ураження знайшла підтвердження. Боєголовки з нервово-паралітичним газом було знайдено саме в зоні, яку контролював один із союзників США по коаліції — Польща^[2]. Рішення про застосування військової сили проти Іраку підтримали 45 держав світу. Військові контингенти виділили 32 держави. 98 % військ вторгнення надали США і Велика Британія.

Станом на квітень 2009 року, в операціях на території Іраку брали участь вояки з понад 20 країн світу, що входили до складу коаліційних сил. На території Іраку було розквартировано 140 тисяч вояків США. У березні 2009 року США оголосили про виведення з Іраку 12 тисяч американських вояків до кінця вересня.