25. Труднощі деколонізації: Західна Сахара, Зімбабве

Складна ситуація виникла у Південній Родезії (Зімбабве). Там проживала значна біла меншина, в основному фермери. Білі у 1965 р. проголосили незалежність Родезії і намагалися створити державу ПАР (біла меншина проголосила своє виключне право на владу – режим апартеїду – расова дискримінація). Ні Великобританія, якій колись належала Родезія, ні ООН не визнали цієї незалежності, африканці (чорна більшість) розпочали збройну боротьбу проти білої общини.

26. Труднощі деколонізації: Східній Тимор, Південний Судан.

До 1975 року Східний Тимор був колонією Португалії і являв собою найменш розвинене володіння найвідсталішої з колоніальних держав. Після революції 25 квітня 1974 року в Португалії почався процес деколонізації португальських володінь, що торкнувся й Східного Тимору. Утворилось декілька політичних партій, найкрупнішими з яких були: УДТ (Демократичний союз Тимору), який виступав за збереження автономії в складі Португалії як заморської провінції, АПОДЕТІ (Народно-демократична асоціація Тимору), що добивалася приєднання території до Індонезії, і найкрупніша із політичних партій країни — ФРЕТІЛІН (Революційний фронт за незалежний Східний Тимор), який вимагав негайної незалежності. Переговори між португальською владою та політичними партіями про шляхи деколонізації території зайшли у безвихідь, а після цього й припинилися через збройну конфронтацію у колонії. ФРЕТІЛІН 28 листопада 1975 року в односторонньому порядку проголосив незалежністьДемократичної республіки Східний Тимор.

30 листопада лідери АПОДЕТІ, УДТ та ще двох малих партій, що знаходились на окупованій Індонезією частині Східного Тимору випустили спільну декларацію щодо приєднання території до Індонезії. Вранці 7 грудня 1975 року почалося збройне вторгнення індонезійських військ. В результаті бойових дій, голоду і епідемій загинуло близько третини населення колишньої колонії . 17 липня 1976 року Східний Тимор був включений до складу Індонезії  Почали проводитись заходи щодо асиміляції населення, але спротив, у тому числі збройний, не припинявся. після припинення підтримки індонезійських дій Сполученими Штатами новий президент Індонезії Хабібі змушений був оголосити про проведення референдуму з питання самовизначення Східного Тимору.

 78,5 % населення провінції висловилися за незалежність, що призвело до нового спалаху насильства у Східному Тиморі. Проіндонезійсько налаштована поліція розпочала терор, десятки тисяч осіб змушені були стати біженцями. 1999 року в Східний Тимор було введено сили ООН, під захистом яких почалося практичне здійснення заходів по становленню незалежної держави. 2002 р колишня колонія була офіційно оголошена незалежною державою.

Півде́нний Суда́н  

З 2005 по 2011 роки регіон мав автономний статус. Автономний статус краю був однією з умов мирної угоди між Народною армією визволення Судану ) і урядом Судану, представленого партією Національний конгрес — закінчення Другої суданської громадянської війни. Конфлікт був найтривалішою в Африці громадянською війною.

В 2011 р відбувся 6-денний референдум щодо незалежності краю.^] За його результатами, майже 99% учасників голосування висловилися за незалежність від Судану.

Південний Судан став незалежною державою 9 липня 2011 року