Вольові якості особистості

Динаміка використання волі в процесі формування особистості зумовлює закріплення сталих вольових рис у характері.

Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки її влади над собою

Залежно від впливу і наслідків розрізняють позитивні та негативні вольові якості. До позитивних належать:

Рис.3 Вольові якості особистості

Цілеспрямованість-уміння формулювати особистісно значимі цілі й утримувати їх.

Наполегливість - здатність тривалий час системно йти до поставленої мети.

Принциповість - спроможність дотримуватися прийнятого рішення.

Об'єднуючись, ці риси виявляються у силі волі особистості

Абулія пов'язана з нездатністю прийняти необхідне рішення, діяти через порушення співвідношення між корою великих півкуль і підкоркою

Апраксія - складне порушення цілеспрямованості дій, яке викликається локальними розладами лобних ділянок мозку

Організованість - вміння планувати і впорядковувати свої дії.

Сміливість - здатність діяти, не зважаючи на загрозливі обставини (небезпека для життя, здоров'я, престижу).

Пунктуальність - дотримання свого слова і вчасне виконання певної дії.

Витримка-вміння гальмувати небажані прояви активності.

Дисциплінованість - можливість впорядковувати свою поведінку відповідно до суспільних вимог.

Самостійність - спроможність приймати рішення та виконувати його, покладаючись на самого себе.

Відповідальність - здатність дотримуватися певних норм і відповідати за наслідки своїх дій.

6 Висновки

Окрім позитивних вольових якостей, у людини можуть мати місце негативні прояви волі: впертість, лінощі, боягузтво, недисциплінованість, імпульсивність, навіюваність тощо. Дані негативні якості характеризують вольову слабкість людини. Крайній ступінь слабовілля людини перебуває за межами норм. До вагомих розладів складної вольової дії призводять абулія та апраксія.

Воля, як і більшість інших вищих психічних процесів, формується в ході вікового розвитку людини в зв'язку із загальним формуванням особистості.

7 Перелік використаних джерел

1. Абрамова Г. С. Общая психология: Учебное пособие для вузов. - М.: Академический Проект, 2002. - 496 с.

2. Айсмонтас Б.Б. Общая психология. Схемы. - М.: Владос пресс, 2003. - 288 с.

3. Бондаренко А. Ф. Основы психологии. Учеб. для студентов гуманитарных вузов. - К.: Осита Украины. - 2009. - 328 с.

4. Варій М.Й. Психологія.: Навч.посіб. - К.: Центр учбової літератури. - 2007. - 288 с.

5. Гамезо М.В., Домашенко И. А. Атлас по психологии.- М.,

1986.

6. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. - М.: ЧеРо, при участии издательства Юрайт, 2002. -

336.

7. Дубровина И. В., Данилова Е. Е., Прихожан А. М. Психология. - М.: Изд.центр Академия, 1999. - 464 с.