15

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКЕ ТЕАТРАЛЬНО-ХУДОЖНЄ УЧИЛИЩЕ

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Психологія»

на тему:

«Поняття, ознаки і прояви волі у людини

»

Виконав: студент ІIІ КФВ

Калінін О.С.

Перевірила : Доленко І.В.

Одеса – 2016

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………..3

1 Поняття про волю як психічний процес..............................................................4

2 Функції волі у життєдіяльності людини………………………………….....5-6

3 Теорії волі……………………………………………………………………..….7-8

4 Характеристика та cтруктура вольової дії....................................................9-10

5 Вольові дії, якості особистості………………………………………….…..11-14

6 Висновки…………………………………………………………………………..15

7 Перелік використанних джерел………………………………………………..16

Вступ

Людина як активна істота не тільки сприймає оточуючий світ, не тільки певною мірою ставиться до нього, але й реагує на його впливи і сама впливає, перетворюючи світ у власних цілях. Так, людина постійно виявляє свою активність, щоб задовольнити ряд потреб і використовує для цього діяльність. Однак, якщо на шляху до досягнення мети виникає перешкода, то компонентів однієї діяльності для суб'єкта стає недостатньо і він використовує волю як психічну якість.

Воля людини виявляється в тому, наскільки вона здатна долати перешкоди і труднощі на шляху до мети, наскільки вона вміє керувати своєю поведінкою.

Слід відзначити, що не будь-яка дія, спрямована на подолання перешкоди, є вольовою. Наприклад, людина, яка втікає від собаки, може подолати дуже складні перешкоди і навіть залізти на високе дерево, однак ці дії не є вольовими, оскільки вони спричинені перш за все зовнішніми причинами, а не внутрішніми установками людини. Отже, важливою особливістю вольових дій, спрямованих на подолання перешкод, є усвідомлення значення визначеної мети, за яку слід боротися, усвідомлення необхідності її досягнення.

1 Поняття про волю як психічний процес

Воля – психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

Воля визначається в зв'язку з діяльністю та поведінкою людини й розуміється як певний рівень їх регуляції. Не кожну діяльність чи дії людини ми можемо називати вольовими. Дії класифікують на: 1) мимовільні, що виникають при неусвідомлених спонуканнях, мають імпульсивний характер, позбавлені чіткого плану (дії в стані афекту); 2) довільні, що передбачають усвідомлення цілі і наявність плану. Серед довільних дій виокремлюють вольові – це свідомі дії, спрямовані на певну мету і пов'язані із зусиллями, що потрібні для подолання перешкод на шляху до мети.

Воля — загальне, що спонукає до будь-якої дії, тобто усвідомлюване бажання. (Необхідно відзначити, що воля не зовсім є бажання. Р. Мей писав: «Це тільки половина істини сказати, що воля є продукт бажання; … бажання ніколи не проявиться в повну силу, окрім як спільно з волею») По- друге, волю можна розглядати як щось, що дозволяє людині, навпаки, керувати своїми бажаннями, втілювати їх у дійсність. У третьому, воля — це те, для чого немає точного визначення. «Воля — свідома регуляція суб'єктом своєї діяльності та поведінки, що забезпечує подолання труднощів при досягненні мети …». Воля необхідна для підтримки активності суб'єкта, або для її придушення. Розгляд волі в такому ракурсі близько до поняття свободи в екзистенціальної психології в тому плані, що людина, яка «застосовує» волю повинен як би відірватися від миттєвої ситуації і або звернутися до свого відношенню до себе, своїм цінностям, або звернутися до уяви, логіки та змоделювати наслідки передбачуваної дії. У більш загальному розумінні воля представлена у С. Л. Рубінштейна. Вона, напевно, включає в себе і перше і друге значення волі. Рубінштейн пише: «дії, регульовані усвідомленою метою і ставленням до неї як до мотиву, — це і є вольові дії». Дане визначення дозволяє чітко відокремити поняття волі від поняття бажання, поняття мотивації . У цьому визначенні спостерігається відрив від миттєвої ситуації у вигляді наявності відношення до мети, її усвідомлення. Також важливе співвідношення мотиву і мети. У разі, коли мета і мотив збігаються, принаймні, в свідомості суб'єкта, суб'єкт свідомо повністю керує своєю діяльністю, вона не носить спонтанний характер. У діяльності має місце воля. Ф. Н. Ільясов волю визначає як «здатність суб'єкта створювати ієрархізовану систему цінностей і прикладати зусилля для досягнення цінностей більш високого порядку, нехтуючи цінностями низького порядку» .