Лекція 10: Обставини, що виключають злочинність діяння.

План

1. Поняття та види ОщвЗД.

2. Необхідна оборона (НО): поняття, ознаки. Умови правомірності НО.

3. Перевищення меж необхідної оборони (ексцес оборони). Уявна оборона.

4. Затримання особи, що вчинила злочин

5. Крайня необхідність.

6. Інші ОщвЗД: фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння пов’язане з ризиком, виконання спец. завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Джерела

1. ККУ. – Розд. УІІІ.- Ст. 36-43.

2. Постанова ПВСУ від 26.04.2002 р. № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

1. Поняття та види ОщвЗд.

Новий КК уперше виділив зазначені вище обставини в самостійний розділ VIII Загальної частини КК під назвою «Обставини, що виключають злочинність діяння». їх перелік — необхідна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, обґрун­тований ризик, виконання наказу або розпорядження, вико­нання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної орга­нізації — значно розширений у порівнянні з УК 1960 p., що передбачав лише необхідну оборону, крайню необхідність та затримання злочинця.

Загальні ознаки

1) являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, при необхідній обороні) або бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги при виконанні наказу);

2) це зовнішня подібність (збіг) фактичних, видимих, об'єктивних ознак скоєного вчинку і відповідного злочину (наприклад, позбавлення життя при необхідній обороні збігається з зовнішніми ознаками вбивства, а заподіяння смер­ті небезпечному злочинцю працівником міліції при його за­триманні збігається з видимими ознаками перевищення влади тощо);

3) соціальний зміст зазначених вчинків (більшість із зазначених вчинків є суспільно корисними, соціально допустимими (прийнят­ними) або, як інколи кажуть, суспільно нейтральними, але доцільними).

Соціальний же зміст злочину, як відомо, КК визначає через категорію суспільної небезпеки (ст.П КК). Отже, аналізовані вчинки як незлочинні не є і суспільно небезпечними.

4) юридична форма названих вчинків визначається в КК насамперед через заперечення юридичної форми злочину, тобто передбаченості діяння КК (ч. 1 ст. 11 КК). Наприклад, характеристика більшості з аналізова­них вчинків в КК починається словами «не є злочином

Позитивна ж характеристика їх юридичної форми полягає в тому, що всі вони є вчинками правомірними.

5) виключається і кримі­нальну відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, обставини, що виключають злочинність ді­яння, — це передбачені КК та іншими нормативно-правовими актами зовнішньо подібні із злочинами суспільно корисні (соці­ально прийнятні) та правомірні вчинки, що виключають під­ставу кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну правоохоронюваним інтересам.

Класифікація ОщвЗд:

Для кримінального права істотним критерієм такої класифікації є юридична форма зазначених правомірних вчинків.

1) здійснення особою свого суб'єктивного права (наприклад, необхід­на оборона, крайня необхідність, затримання злочинця тощо);

2. виконання юридичного обов'язку (наприклад, виконання професійних обов'язків, наказу або розпорядження тощо) і

3. здійснення владних повноважень (наприклад, застосуван­ня запобіжних заходів, фізичної сили, спеціальних засобів або зброї, примус до покори).