- •Предмет, об’єкт, зміст і структура соціальної географії.
- •3. Соціогеграфія, як продукт синтезу інтеграції соціології і географії
- •4. Місце соціальної географії в системі наук
- •5 Завдання соціальної географії у ринкових умовах.
- •6. Функції соціальної географії
- •7. Географія вивчення соціальних процесів
- •8. Формування соціальної географії у світі.
- •9 Розвиток соціальної географії в Україні
- •10.Школи та напрями соціології
- •11.Позитивізм як напрям у соціології
- •12.Органіцизм, як соціальна думка.
- •13. Соціальний Дарвінізм.
- •15Географічна школа в соціології.
- •16.Сучасна західна соціальна географія.
- •17.Часова географія-напрям в соціогеографії.
- •18.Географія сприйняття – напрям в соціогеографії.
- •19.Феміністична географія – напрям в соціогеографії.
- •20.Гендерна географія – напрям в соціогеографії.
- •21.Географія спорту – напрям в соціогеографії.
- •22.Концепція географічного простору.
- •23.Поняття про соціально – географіяний простір. Теорія т.Хегерстранда.
- •24.Влостивості геопростору.
- •25.Соціальний простір.
- •26.Соціальний час.
- •30.Поняття. Рівень життя. Я́кість життя́
- •31. Соціальна інфраструктура
- •32. Комплекс освіти
- •33. Комплекс культури
- •34. Комплекс охорони здоровя
- •39. Рекреаційний комплекс
- •40. Рекреаційні ресурси. Мінера́льні во́ди. Лікува́льні гря́зі.Пляжні ресурси
- •41.Територіальна структура рекреаційного комплексу
- •42. Кримський рекреаційний регіон
- •43.Західно-Причорноморський рекреаційний регіон
- •44.Карпатський рекреаційний регіон
- •46 Сучасні особливості поширення злочинності
- •47. Науковий комплекс
- •48. Північно-Західнийнауковий центр
- •49. Південний науковий центр
- •53.Західний науковий центр
- •54.Історико-географічні особливості розвитку релігій Укараїни
- •55.Сучасна релігійна ситуація
- •56.Територіальна організація релігії
- •57.Соціально-географічні відмінності територіальної організації соціальної сфери
- •58. Характеристика найпотужніших центрів соціально-економічної сфери Укараїни
- •59. Загальноосвітні навчально -виховні заклади
- •60. Вища, Середня спеціальна та Професі́йно-техні́чна осві́та
- •66 Проблема народонаселення та її теоретичне вирішення
- •67Поняття та причини екологічної кризи
- •69.Географія національних меншин України
- •70 Географія трудових ресурсів і ринку праці
- •71 Міграції та їх класифікації
- •72 Географія сучасних міграцій у світі
- •73 Проблема енергетичної кризи на планеті
- •74 Географія спорту
- •75 Урбанізація. Сучасні геоурбанізаційні процеси в світі
- •76. Географія розселення населення
- •77.Функції міст. Міста світового значення.
- •78.Проблема використання ресурсів і ресурсозабезпечення.
- •80.Поняття зони обслуговування та радіус впливу в сфері послуг.
- •81.Політична географія
- •82.Нові тенденції в розвитку сфери послуг у світі.
- •83.Продовольча проблема усвіті
- •85.Демографічна характеристика населення.
- •86.Географія світових культурних центрів
- •87.Види соціально-географічних досліджень.
- •88.Типи соціально-географічних досліджень.
- •89.Методи Інформаційного забезпечення соц.-гео досліджень.
- •90.Рівні організації соціального простору.
39. Рекреаційний комплекс
Рекреаційний комплекс (РК)
це сукупність галузей і видів економічної діяльності, які забезпечують рекреаційними послугами населення країни, регіону, міста та створюють необхідні передумови для нормального функціонування рекреаційно-туристичного господарства. Звичайно, рекреаційний комплекс забезпечує функціонування рекреаційних циклів тижневої, місячної, сезонної тривалості, але в окремих випадках (місто, промисловий вузол, промисловий район) необхідно акцентувати і проблеми організації короткочасного відпочинку — тижневого і добового.
40. Рекреаційні ресурси. Мінера́льні во́ди. Лікува́льні гря́зі.Пляжні ресурси
Рекреаційні ресурси — це об'єкти, явища і процеси природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму. Вони є матеріальною і духовною основою формування ТРС різного типу і таксономічного рангу.
Головною властивістю рекреаційних ресурсів є те, що їм властива здатність відновлювати і розвивати духовні та фізичні сили людини. Такі ресурси придатні як для прямого, так і для опосередкованого споживання, надання різноманітних послуг курортно-лікувального і рекреаційно-туристського характеру.
Рекреаційні ресурси поділяються на дві основні групи: природні та історико-культурні.
Мінера́льні во́ди (рос. минеральные воды, англ. mineral water, нім. Mineralwasser n pl) — підземні (іноді поверхневі) води з підвищеним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів, із специфічними фізико-хімічними властивостями (температура, радіоактивність та ін.), що справляють цілющий вплив на організм людини. Межею прісних і мінеральних вод вважають мінералізацію 1 г/дм3. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживання мінеральною водою, особливо для хворих, може призвести до важких наслідків для здоров’я, тому вживати її рекомендується тільки за рекомендацією лікаря та в обумовлених ним кількостях.
Лікува́льні гря́зі (пелоїди) (англ. therapeutic muds, нім. Badeschlamm m, Heilschlamm m) — різні за генезисом (органічні і неорганічні) утворення (переважно відкладення боліт, озер, лиманів, морських заток, сопкові утворення), складені з мінеральних і органічних речовин та води, що пройшли складні перетворення внаслідок фізико-хімічних, хімічних, біохімічних процесів, являють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу і мають лікувальні властивості. Лікувальний вплив грязей складається з дії теплового, механічного та хімічного факторів. За ступенем мінералізації грязьового розчину розрізняють прісноводні та мінералізовані торфи.
У складі лікувальних грязей виділяють:
грязьовий розчин — вода та розчинені в ній солі, органічні речовини, гази;
грубодисперсну частину (силікатні частинки, гіпс, карбонати і фосфати кальцію, карбонати магнію та інші солі, органічні залишки);
колоїдний комплекс — тонкодисперсна частина (органічні, неорганічні речовини та органомінеральні сполуки).
Лікувальні грязі містять також ряд мікроорганізмів та антибактерійних речовин.
Обсяг природно-рекреаційного потенціалу України за лікувальними грязями становить 25 млн людино-доз.
Прикладами грязелікувальних курортів з муловими грязями є в Україні Євпаторія і Саки (Крим), Одеса, торфові грязі використовують на курортах Моршина (Зах. Україна), Слов'янський курорт (Слов'янськ, Донецька область).
Пляжні ресурси посідають особливе місце серед рекреаційнихресурсів. Понад 55 відсотків рекреантів світу так чи інакшепов'язують свій відпочинок і оздоровлення з перебуванням біляводи (приаквальні курорти, будинки відпочинку, круїзи тощо).Відомо, що перебування на пляжі особливо корисне для оздоровлення людей, адже тут на організм діє комплекс оздоровлювальних чинників, пов'язаних зі стихією моря.
Найпривабливішими та найпопулярнішими світовими пляжа-ми є Лазурний берег Франції — від Тулона до Монако, протяжність якого складає 180 км, ширина — від 2 до 9 км. За останнідесятиріччя популярними стають прибережні території ПівдняІталії, Півдня і Сходу Іспанії, Сардинія, Балеарські і Канарськіострови, Мальта, узбережжя Адріатики (Хорватія). Не втратилосвоєї привабливості причорноморське узбережжя Болгарії (Золо-ті Піски), Румунії, Південного берега Криму. Серед інших регіо-нів світу найпопулярнішими зонами відпочинку є узбережжя мо-рів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Гавайські,Багамські, Бермудські острови, а також курорти в Марокко, Ту-нісі, Єгипті, Ізраїлі, Туреччині, Таїланді, Індії, Китаї, Японії, Бра-зилії.
Пляжні ресурси України зосереджені у приморських територіях Одеської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматичних умов та бальнеологічних іландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати майже 1500 км морського берега. Найвищу рекреаційну цінність має невелика територія Південного берега Криму, захищена з півночі Кримськими горами, на якій панує субтропічний середземноморський клімат.
Розвиток рекреаційної діяльності у приаквальних зонах спрямований на соціальні результати, де поєднуються можливості задовольнити потребу, як у лікуванні й відпочинку, так і в естетичному сприйнятті, у спілкуванні з природою.
