1. Предмет, об’єкт, зміст і структура соціальної географії.

Соціа́льна геогра́фія — суспільна географічна наука, що вивчає закономірності територіальної організації соціальної інфраструктури у зв'язку із способом виробництва та особливостями географічного середовища (побутове, культосвітнє, медичне обслуговування населення, народна освіта тощо).

Головна мета, ціль соціальної географії — це визначення темпів, інтенсивності й інших параметрів, особливостей розвитку процесів соціалізації людини, суспільних та інших груп, суспільства в конкретних просторово-часових координатах як системотворчих процесів при формуванні й розвитку територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня, створення адекватних таким процесам інструментів, методів і теорії цієї галузі знань як конструктивної самостійної географічної науки, що зробить свій внесок у майбутній розвиток світу. Дослідження зазначених процесів у регіональних суспільних системах з метою оптимізації їх розвитку становить головну ціль регіональної соціальної географії. Отже, центральний (загальний) об'єкт дослідження соціальної географії — Людина. Як об'єкт дослідження виступає суспільство, суспільні групи людей, територіальні спільності й інші спільності людей. При цьому центральний об'єкт соціальної географії, як і центральний об'єкт регіональної соціальної географії, не може розглядатися виокремлено чи ізольовано від інтегрального соціального простору і часу в співвідношенні з реальними геопросторово-часовими координатами.

Структура – теоретична, конструктивна.

2.

3. Соціогеграфія, як продукт синтезу інтеграції соціології і географії

Соціальна географія — насамперед географічна наука, тому необхідно простежити взаємозв'язок соціальної географії з географічними науками. При цьому ми дотримуємося погляду Е. Алаєва про те, що географічні науки — це науки, в яких географічний підхід і метод є основними, або ведучими, тобто поняття "географічні науки" ширше від поняття "географія". Адже науки, що виникли на стику кількох галузей знань, можна рівночасно віднести до цих галузей знань. Наприклад, економічна географія може одночасно вважатись і економічною, і географічною дисципліною, а соціальна географія — і соціальною, і географічною дисципліною. О. Шаблій зазначає: при посиленому розвитку соціальної географії як складової частини суспільної відбувається "процес соціологізації останньої", і це здійснюється через "впровадження в суспільну географію понять, положень і методів соціології

4. Місце соціальної географії в системі наук

Тісний зв'язок із соціальною географією мають історія соціології, історія географії та історія соціогеографії. Історія соціології — це наука про виникнення, основні етапи розвитку й історичні форми, напрями соціологічного знання. М. Захарченко зазначає, що історично першою в соціології виникла географічна школа. Він звертає увагу на те, що спроби виявити залежність соціальних процесів від природних умов мають місце у працях логографів, істориків, філософів стародавнього світу, творчості Ж. Бодена, Ш. Монтеск'є, А. Тюрго. Натуралістична орієнтація на дослідження географічного середовища та природних умов, їх ролі у житті суспільства була продовжена географічною школою в соціології XIX ст. Найвідомішими її представниками стали Г. Бокль, Л. Мечников та ін. На нашу думку, згадані відомості засвідчують не лише тісний зв'язок історії соціології із соціальною географією, а зародження та становлення соціальної географії як науки.

Надзвичайно тісно соціальна географія зв'язана зі соціальною психологією — галуззю психології, що вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, зумовлених фактом їх приналежності до соціальних груп, а також психологічними характеристиками цих груп. Як самостійна дисципліна виникла на початку XX ст. (праці англійця У. Мак-Дугласа й американця Е. Росса, які були видані одночасно у 1908)*58. Для американської соціальної психології XX ст. характерна абсолютизація лабораторного експерименту та надмірний акцент на дослідженні малих груп. У постсоціалістичних країнах у період панування командно-адміністративної системи основною ціллю соціальної психології були розробки засобів маніпуляції і особою, і великими групами людей.