3.1.2. Особливості оформлення заяви на видачу патенту

3.1.3. Вимоги до оформлення формули

3.1.3.1. Принципи формування формули

Оскільки формула винаходу є одним із найважливіших його елементів, нижче наведені основні системи будови патентної формули. Нині існує три системи будови патентної формули: європейська, американська й англійська. їх відмінність полягає як у будові формули загалом, так і в структурі її окремих пунктів.

Європейська система будови патентної формули є найпоширенішою. Вона застосовується в більшості європейських країн, у міжнародній заявці та заявці на європейський патент, а також в Японії. Вона основана на німецькій системі, розробленій відомим патентознавцем Гартінгом у 80-х роках XIX ст. Гартінг вважав, що всі ознаки, які характеризує винахід, можна поділити на відомі до створення винаходу й нові, запропоновані винахідником. Крім цього, він запропонував характеризувати винахід обмеженою кількістю ознак, необхідних і достатніх для здійснення винаходу, що виноситься в окреме формулювання. Це давало можливість сформувати межі дії патентів, що до того ж виключало невизначеність у процесі встановлення прав патентоутримувача. Формула, побудована за європейською системою, складається з двох частин – обмежувальної та відмінної – розділених між собою словосполученням на зразок «відрізняються тим, що...». В обмежувальній частині наводяться суттєві ознаки винаходу, що збігаються з ознаками найближчого аналога, відомого з рівня техніки (прототипу), у відмінній – суттєві ознаки, котрі відрізняють винахід від прототипу.

Основною особливістю європейської системи є те, що у формулі виділяються відмінні ознаки винаходу. Тому європейську патентну формулу називають формулою з виділеною новизною. Завдяки такій структурі формула, окрім правового навантаження, пов’язаного з визначенням обсягу прав патентоутримувача, має також інформаційне навантаження, показуючи внесок охарактеризованого в ній винаходу в досягнення техніки.

Однак, у більшості європейських країн формула може бути складена без розділення на обмежувальну та відмінну частини, якщо вона характеризує:

– індивідуальну хімічну сполуку;

– штам мікроорганізму, культури клітин рослин і тварин;

– застосування вже відомого пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенням;

– винахід, який не має аналогів.

Формула винаходу складається, як це було вже зазначено (див. параграф 3.3), або у вигляді одного пункту (одноланкова формула), або у вигляді двох і більше пунктів (багатоланкова). Одноланкова формула застосовується для характеристики одного винаходу за сукупністю суттєвих ознак, що не мають розриву або уточнення щодо поодиноких випадків його виконання чи використання. Багатоланкова формула винаходу застосовується для характеристики одного винаходу з розвитком або уточненням сукупності його суттєвих ознак щодо поодиноких випадків виконання чи використання винаходу або для характеристики групи винаходів.

Іще одна особливість європейської системи полягає в будові багатоланкової формули, її структурі. У такій формулі розрізняють незалежні пункти, що мають самостійне правове значення, і залежні, які не мають такого значення. Багатоланкова формула, що характеризує один винахід, має один незалежний пункт і наступні за ним залежні. Залежний пункт формули характеризує різні конкретні форми виконання об’єкта винаходу та містить ознаки, які розвивають та уточнюють ознаки незалежного пункту. Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, містить кілька незалежних пунктів (за кількістю винаходів у групі), а також підпорядковані їм залежні пункти.

Самостійне правове значення має лише незалежний пункт. Використання ознак винаходу, розкритих у залежних пунктах, не порушують патенту, якщо не замінюються ознаки, викладені в незалежному пункті.

Американська система побудови патентної формули суттєво відрізняється від європейської за принципами будови як окремого пункту, так і формули в цілому.

Так, у пунктах американської формули винаходу не виділяють ознаки, які відрізняють винахід від прототипу, тобто ця формула не виділяє новизни. Ознаки винаходу перераховуються у визначеній логічній послідовності. Така формула не дає уявлення про те, чим саме відрізняється описаний у ній винахід від попередників, завдяки чому її інформативність зменшується. Проте скласти таку формулу значно простіше, оскільки немає необхідності виділяти відмінні ознаки винаходу, а можна лише перерахувати всі ознаки, що характеризують винахід.

Крім цього, в американській формулі винаходу немає поділу пунктів формули на залежні та незалежні. Формула на один винахід може мати декілька пунктів, що різняться між собою за обсягом охорони. Перший пункт – найдокладніший. Використання третьою особою ознак, наведених у будь-якому пункті американської патентної формули, є порушенням виключних прав патентоутримувача. Водночас визнання недійсним будь-якого пункту, в тому числі першого, не є ознакою недійсності решти пунктів.

Нині в американській формулі з’явилися залежні пункти, характерні для європейської системи будови формули. Сучасна американська формула характеризується тим, що намаганням в одному винаході мати кілька пунктів, викладених у незалежній формулі, кожний з яких може містити безпосередньо наступні за ним залежні пункти. Тому американська патентна формула має багато пунктів, з яких перший викладається в найширшій редакції, а інші незалежні пункти – у вужчій. Отже, така формула практично є багатоланковою.

Загалом американська система побудови патентної формули застосовується в США, Канаді, країнах Латинської Америки та Японії.

Англійська система будови патентної формули винаходу є поєднанням елементів європейської й американської систем. Так, структура будови формули в цій системі подібна до європейської, тобто перший пункт патентної формули, що характеризує один винахід, є незалежним, а решта – залежить від нього. Однак, кожний пункт формули складається за американською системою: ознаки винаходу викладаються у певній послідовності без виділення відмінних ознак.

Англійська система будови патентної формули використовується в Індії, Канаді та інших країнах. У самій Англії, зазвичай, використовується європейська система.

3.1.3.2. Особливості побудови формули винаходу (корисної моделі) за європейською системою

Формула винаходу – це складена за встановленими правилами стисла словесна характеристика, яка показує технічну суть винаходу.

Формула винаходу може бути одноланковою (з одного речення) або багатоланковою (з кількох речень). Одноланкова формула винаходу використовується тоді, коли його технічна суть характеризується сукупністю ознак, які не мають подальшого розвитку й уточнення. Якщо ж потрібно уточнити ознаки або розвинути їх, то використовується багато-ланкова формула винаходу.

Формула винаходу складається з трьох частин:

1. Обмежувальна частина.

2. Мета винаходу.

3. Відмінна частина.

Обмежувальна частина формули винаходу виводиться з назви винаходу, за назвою перераховуються суттєві ознаки, що є загальними для прототипу та запропонованого винаходу.

За обмежувальною частиною йде мета винаходу, яка вказує на корисний ефект, який можна отримати, використовуючи винахід. Між метою винаходу та сукупністю ознак має існувати причинний зв’язок.

Відмінна частина включає суттєві ознаки технічного рішення, які відрізняються від відомого рішення, виданого ^ за прототип (указується назва запропонованого).

Відмінними ознаками винаходу (наприклад, машини) можуть бути:

– різні операції, які здійснює машина;

– різні прийоми;

– різні конструкції вузлів та агрегатів, а також деталей;

– розміщення деталей і агрегатів деталей і їх взаємозв’язок;

– режими виконання операцій;

– матеріали деталей і їх форма тощо.

Так, формула винаходу повинна:

– виражати технічну сукупність винаходу;

– бути засобом установлення факту використання винаходу;

– надавати спеціалістам інформацію щодо прогресу, що досягається за допомогою винаходу в конкретній галузі техніки, до якої цей винахід належить.

За функціями, що випливають із формули винаходу, можна визначити її правове та інформаційно-технічне значення.

Правове значення формули винаходу полягає в тому, що вона визначає обсяг винаходу, тобто множину об’єктів, на яку поширюються права винахідника, і дає можливість встановити факт використання винаходу через зіставлення ознак конкретного об’єкта з сукупністю ознак, наведених у формулі.

Інформаційно-технічне значення формули полягає в тому, що вона публікується раніше повного тексту опису винаходу та містить інформацію щодо результату, який можна отримати у разі задоволення зазначеної потреби, а також за необхідності для цього технічних засобів.

3.1.4. Особливості оформлення опису винаходу (корисної моделі)

Опис винаходу в текстовій частині має містити такі загальноприйняті вимоги:

– повне розкриття сутності винаходу за допомогою загальновживаних у даній галузі термінів;

– має бути вказана конкретна та чітка галузь техніки (людської діяльності), якої стосується винахід;

– має бути розкрито рівень техніки з переліком основних найближчих до винаходу засобів (аналогів), з виділенням із них найближчих до винаходу за сукупністю ознак (прототипу);

– мають бути наведені відомості про можливість промислового застереження винаходу (наприклад, якщо винахід стосується пристрою, то можливо будуть вказані способи його виготовлення, якщо винахід стосується способу – вказуються варіанти його використання).

Зазвичай опис заявки складається з таких розділів:

1. Назва винаходу та клас Міжнародної класифікації винаходів (МКВ).

Назва винаходу має бути точною, короткою, конкретною і мати не більше 8-10 знаків чи слів.

Назва повинна мати одну і не повинна мати відмінних ознак винаходу.

Назва не повинна вказувати на результат, який отримано уперше.

Назва має відповідати МКВ.

2. Галузь техніки, до якої відноситься винахід.

3. Характеристика аналогів винаходу.

У цьому розділі подається інформація про відомі технічні рішення того самого призначення, що і є рішенням, яке заявляється, та схожі з ним за технічною суттю й отриманим результатом.

В описі аналогів наводяться ознаки винаходу, що є новим для цих рішень, а також указуються їх недоліки.

Особлива увага приділяється тим недолікам, які усуваються в рішенні, що пропонується.

4. Характеристика прототипу.

Із розглянутих аналогів у попередньому розділі вибирається одне технічне рішення, найближче за технічною суттю й отриманим результатом до запропонованого. В описі прототипу проводиться повніший опис ознак винаходу, його будова, принцип роботи.

5. Критика прототипу.

У цьому розділі визначаються основні недоліки прототипу та дається їх повна характеристика. Особлива увага приділяється опису недоліків, які усуваються в пропонованому технічному рішенні.

Критика прототипу повинна бути об’єктивна, без перебільшень і мати докази.

6. Мета винаходу.

Мета вказує на напрями усунення недоліків прототипу. Мета показує суспільне значення пропонованого технічного рішення.

7. Сутність винаходу.

Показує або розкриває спосіб досягнення мети.

У цьому розділі наводиться сукупність усіх ознак запропонованого рішення.

Під час визначення нових ознак винаходу здійснюється аналіз суттєвих ознак інших рішень.

На основі аналізу ознак винаходу визначається, чи є запропоноване технічне рішення винаходом.

8. Графічні зображення винаходу.

Наводяться системи, креслення, необхідні для пояснення суті винаходу.

Графічні зображення підписуються: «Фігура», «Фігура 1», «Фігура 2».

Номери графічних зображень наводяться в порядку звернення до них.

Кожен вид одного й того ж виробу повинен мати окремі позначення та перелік.

9. Приклади конкретного виконання технічного рішення.

На основі запропонованих нових технічних рішень наводяться приклади їх упровадження в конкретні технічні рішення тих чи інших машин або їх елементів.

Запропоноване технічне рішення, наприклад механізму машини, спочатку описується в статичному вигляді, а потім розглядається принцип його роботи (наприклад: складається з елементів 1, 2, 3..., працює так:...).

Кожний елемент пристрою позначається арабськими цифрами в порядку звернення до кожного з них.

Опис роботи пристрою розкриває фізичний принцип його дії та показує взаємодію окремих елементів у процесі роботи.

10. Техніко-економічна ефективність пристрою чи технічного рішення

У цьому розділі наводяться такі дані:

– технічні переваги винаходу перед найпрогресивнішими аналогами, які використовуються в цей час;

– наводять економічні або інші ефекти, які можуть бути отримані внаслідок використання винаходу.

3.1.5. Вимоги до ілюстративних та графічних матеріалів заявки на винахід (корисну модель)

Креслення включаються до складу заявки на видачу патенту на винахід у випадках, коли вони необхідні для роз’яснення сутності винаходу.

Графічні зображення (власне креслення, схеми, діаграми тощо) оформлюють на окремому аркуші (окремих аркушах). У правому верхньому куті кожного аркуша зазначають назву винаходу (корисної моделі), а у правому нижньому куті – прізвище (прізвища) та ініціали винахідника (винахідників).

Для пояснення суті винаходу (корисної моделі) як додаток до інших графічних матеріалів можуть бути подані фотографії. У виняткових випадках фотографії можуть бути подані як основний вид ілюстративних матеріалів, наприклад для ілюстрації етапів виконання хірургічних операцій.

Формат фотографій повинен бути таким, щоб не виходив за розміри полів аркушів документів заявки. Фотографії малого формату слід наклеювати на аркуші встановленого формату з дотриманням вимог до якості аркуша.

3.1.6 Оформлення реферату та анотації

Реферат є скороченим викладенням змісту опису та пунктів формули винаходу. Він має бути складений так, щоб можна було зрозуміти технічну проблему, суть її вирішення за допомогою винаходу і те, що винахід може бути використаний. Як правило, реферат включає:

– назву реферату;

– характеристику галузі техніки, до якої відноситься винахід, або галузь його застосування, якщо це незрозуміло з назви винаходу;

– характеристику сутності винаходу з указуванням технічного результату, що досягається.

Сутність винаходу в рефераті характеризується вільним викладенням формули винаходу, за якого зберігаються всі суттєві ознаки кожного незалежного пункту. Текст реферату може супроводжуватися основним графічним зображенням, хімічною формулою тощо.

Реферат слугує лише для технічної інформації і не може використовуватися з іншою метою, наприклад, для встановлення обсягу охорони, зазначеної в патенті.

Реферат складають таким чином, щоб він міг служити ефективним засобом пошуку у відповідній галузі техніки. Текст реферату слід викладати окремими короткими реченнями і уникати складних у стилістичному плані зворотів.

Вимоги до складання реферату викладені у Правилах складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель.

Анотація – короткий перелік основних відомостей про винахід, його призначення та мета. Анотація замінює реферат, що дозволяється законодавством деяких держав.

3.2. Подання заявки

Подають заявку:

– автор (співавтори) винаходу;

– законний спадкоємець автора або інша фізична або юридична особа, що отримала від автора або його спадкоємця право на подачу заявки на договірній основі;

– роботодавець автора за наявності документа, що підтверджує передачу повноважень роботодавцю від автора.

Заявка може бути подана через патентного повіреного, зареєстрованого в Укрпатенті. Фізичні особи, які проживають за межами України, або іноземні юридичні особи, які проживають поза Україною, ведуть справи через патентних повірених (в Україні їх більше 150), зареєстрованих в Укрпатенті.

3.2.1. Правові системи подання заявки на винахід

Право на винахід оформлюється шляхом складання, подання та розгляду заявки на видачу патенту на винахід (заявки на винахід) патентним відомством відповідно до чинних законодавчих актів.

У різних країнах по-різному вирішується питання про те, хто має право на подання заявки на винахід, а отже, і право на отримання патенту. Існують дві основні системи подання заявки й отримання охоронного документа: винахідницька (авторська) та заявницька.

Винахідницька система прийнята у США, де право на отримання патенту має перший і справжній винахідник, а подання заявки супроводжується прийняттям заявником відповідної присяги.

Заявницька система подання заявки передбачає видачу патенту першому заявникові без перевірки його правових засад відповідно до заявленого винаходу. Ця система здебільшого відповідає основній меті патентної системи – заохотити якнайшвидше розкриття винаходу.

У європейських країнах після приведення національних законодавств у відповідність до положень Європейської патентної конвенції сформувалася так звана проміжна система, котра згладжує крайнощі винахідницької та заявницької систем. В її рамках декларується право винахідника або його правонаступника на отримання патенту, передбачається зазначення імені винахідника у заявці і при цьому не здійснюється перевірка правових засад заявника, а також справжність заявки про авторство.

3.2.2. Умови подання заявки

Автор пропозиції, що має ознаки винаходу, корисної моделі, може стати суб’єктом патентних прав лише за умови відповідної кваліфікації заявленої пропозиції компетентним державним органом, яким в Україні є Укрпатент – Державне підприємство “Український інститут промислової власності” Міністерства освіти і науки України – уповноважений державний заклад для розгляду і проведення експертизи заявок.

Для цього автор пропозиції має надати їй об’єктивної форми, яка б робила останню можливою для сприйняття іншими особами і була здатна до відтворення. Пропозиція має бути втілена в кресленні, дослідному зразку чи просто описана так, щоб її сутність була зрозуміла і доступна іншим особам і придатна для користування.

Право кваліфікації творчої пропозиції як винаходу, корисної моделі належить Укрпатенту. Лише після того, як Укрпатент визнає заявлену пропозицію винаходом чи корисною моделлю, прийме рішення про внесення її до відповідного Державного реєстру і видачу патенту автору, він офіційно визнається автором свого творіння і здобуває певні права та пільги, встановлені чинним законодавством України. Тільки після цього автор, а також інші особи можуть розголошувати сутність пропозиції шляхом публікації, усних доповідей та іншим чином.

Оформлення прав на винаходи та корисні моделі потребує виконання ряду формальностей. Це, передусім, подання належним чином оформленої заявки до Установи.

Заявка на видачу патенту України на винахід і корисну модель має відповідати вимогам, що встановлені “Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель”, затвердженими наказом Міністра освіти і науки України від 22 січня 2001 p.

Наступним етапом є проведення експертиз поданої заявки в тих випадках, коли вони передбачені. Останній етап – занесення до спеціального Державного реєстру об’єктів, які відповідають умовам патентоздатності. Після державної реєстрації видається правоохоронний документ – патент.

Право на подання заявки на винахід, корисну модель передусім має автор. Він може (але не зобов’язаний) подавати заявку до Установи через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Іноземні громадяни і юридичні особи, що мають постійне місце знаходження за межами України, подають заявки тільки через представників у справах інтелектуальної власності.

Право на подання заявки має роботодавець, якщо винахід, корисна модель створено у зв’язку з виконанням службового обов’язку чи доручення роботодавця.

Право на подання заявки мають також правонаступники як авторів, так і роботодавців. Заявка складається українською мовою і має стосуватись лише одного результату технічної творчості. Об’єднання в одній заявці двох винаходів, корисних моделей не допускається.

3.3. Особливості проведення експертиза по заявці

3.3.1. Основні положення з проведення експертизи по заявці

Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається: 1) з попередньої експертизи; 2) з формальної експертизи; 3) за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід) кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.

Заклад експертизи – це уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок.

Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 03 грудня 1958 p. Генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки і культури.

Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.

Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.

Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.

Заявник може вносити до заявки зміни, пов’язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту.

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обгрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці.

Під час проведення попередньої експертизи заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці.

За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки.

Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня секретності інформації.

Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і все наступне діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності.

Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно повідомляє заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до закладу експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду.

В Україні встановлена система так званої відстроченої (відкладеної) експертизи розгляду заявок на видачу патентів на винаходи. Суть цієї системи полягає в тому, що діловодство за заявкою складається з двох етапів:

– експертизи за формальними ознаками, що закінчується публікацією відомостей про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду, в офіційному бюлетені Установи;

– кваліфікаційної експертизи або експертизи заявленого винаходу по суті.

Розгляд заявки починається з дати її подання. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні:

– заявку у довільній формі про видачу патенту (деклараційного патенту), викладену українською мовою;

– відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

– матеріал, що справляє враження опису винаходу, і частину матеріалу, яку можна прийняти за формулу винаходу, викладені українською або іншою мовою. Якщо опис і формулу винаходу виконано іншою мовою, то для збереження дати подання заявки їх переклад українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки.

Після подання заявки та за наявності документа про сплату збору за її подання проводиться формальна експертиза заявки.

Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення протягом року від дати подання заявки, тобто за 6 місяців до дати публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, в офіційному бюлетені. Але ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи після одержання заявником рішення про видачу патенту або рішення про відмову у його видачі.

За внесення змін та уточнень в матеріали заявки на винахід з ініціативи заявника після встановлення дати подання заявки сплачується збір.

3.3.2. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) за формальними ознаками

Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) – це експертиза, під час якої:

– встановлюється дата подання заявки на підставі ст. 13 Закону;

– визначається належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами;

– перевіряється відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам;

– перевіряється на відповідність встановленим вимогам документ про сплату збору за подання заявки.

Експертизу за формальними ознаками ще називають попередньою. Вона проводиться без спеціального клопотання заявника протягом двох місяців від дати подання заявки до Установи. У ході проведення такої експертизи перевіряється наявність необхідних документів та дотримання встановлених вимог до їх оформлення. Розглядається питання щодо відповідності заявленого об’єкта умовам надання правової охорони.

Перше повідомлення заявникові щодо формальної експертизи, яким може бути повідомлення про завершення формальної експертизи чи вимога про внесення змін до матеріалів заявки, повинно бути надіслане не пізніше як шість місяців від встановленої дати подання заявки.

Якщо матеріали заявки оформлені з порушенням вимог Закону, заявнику надсилається повідомлення про виявлені недоліки і він повинен протягом двох місяців від дати одержання повідомлення виправити наявні або подати відсутні документи.

На етапі експертизи за формальними ознаками заявка може бути відхилена за таких причин:

– винахід не відповідає умовам надання правової охорони, тобто вимогам п.1 формальної експертизи;

– якщо заявник не подасть відповідь на запит експертизи :за формальними ознаками у встановлений Законом термін (протягом 2-х місяців від дати одержання повідомлення від Установи);

– якщо матеріали, надіслані заявником у відповідь по заявці, надійдуть до закладу експертизи, без необхідних виправлень та уточнень;

– якщо додаткові або виправлені матеріали надійдуть до закладу пізніше двох місяців від дати одержання заявником повідомлення від Установи;

– якщо прийнято рішення про можливість проведення експертизи по суті, а клопотання щодо її проведення не подане протягом трьох років від дати подання заявки.

Якщо заявка не відповідає вимогам п.1 формальної експертизи, то Установа надсилає заявнику рішення про відмову у видачі патенту(деклараційного патенту).

Якщо заявка не відповідає вимогам пункту 2 формальної експертизи, то про це повідомляється заявнику у письмовій формі. Для внесення змін до матеріалів заявки, а також виправлень і уточнень, заявнику надається два місяці від дати одержання ним повідомлення закладу експертизи.

Якщо Установа приймає рішення про відхилення заявки, повідомлення про це надсилається заявнику.

Якщо заявка на видачу патенту на винахід (корисну модель) пройшла формальну експертизу, заявнику надсилається за заявкою стосовно:

– патенту на винахід – повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;

– деклараційного патенту на винахід (корисну модель) – рішення Установи про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель).

3.3.3. Експертиза заявки на винахід по суті

За клопотанням заявника або будь-якої зацікавленої особи проводиться експертиза заявки по суті або кваліфікаційна експертиза. Заявник може подати таке клопотання протягом трьох років від дати подання заявки до Установи. Будь-яка зацікавлена особа може подати клопотання про проведення експертизи по суті після публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, в офіційному бюлетені, але не пізніше трьох років від дати її подання. До клопотання додається документ про сплату збору за проведення експертизи по суті.

За проведення кваліфікаційної експертизи сплачується збір. Якщо документ про сплату збору не надійшов разом із клопотанням, клопотання вважається неподаним.

Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) – це експертиза, що встановлює відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Якщо заявка на видачу деклараційного патенту на винахід пройшла формальну експертизу, заклад експертизи, за наявності документа про сплату відповідного збору за подання заявки, розпочинає проведення експертизи заявки на локальну новизну.

Експертиза заявки на винахід по суті включає такі етапи:

– перевірка формули винаходу;

– перевірка винаходу на відповідність умовам патентоздатності.

Установа має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи по суті неможливе, і за цих обставин заявник повинен подати їх протягом двох місяців від дати одержання відповідного запиту.

Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи буде встановлено, що заявлений винахід відповідає умовам патентоздатності, заявнику надсилається рішення про видачу патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику надсилається попереднє рішення про відмову у видачі патенту. Протягом двох місяців від дати одержання попереднього рішення про відмову у видачі патенту заявник може внести зміни до матеріалів заявки та подати додаткові матеріали. Якщо протягом двох місяців від дати одержання попереднього рішення про відмову у видачі патенту на винахід заявник не вніс зміни і не подав додаткові матеріали, Установа приймає рішення про відмову у видачі патенту на винахід.

Рішення про видачу або відмову у видачі патенту на винахід надсилається заявнику.

Заявник повинен протягом трьох місяців від дати одержання рішення про видачу патенту надіслати до Установи документ про сплату збору за видачу патенту.

На підставі рішення про видачу патенту на винахід та за наявності документа про сплату збору Установа публікує в офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.

Якщо документ про сплату збору за видачу патенту не надійшов до Установи у встановлений законом термін (3 місяці), заявка вважається відкликаною.

3.3.4. Експертиза на локальну новизну

Експертиза на локальну новизну – складова частина кваліфікаційної експертизи, що встановлює локальну новизну винаходу.

Локальна новизна – новизна, що встановлюється за виданими в Україні патентами на винаходи і поданими до Установи заявками на видачу патентів.

При позитивному результаті експертизи заявки на локальну новизну Установа надсилає заявнику рішення про видачу деклараційного патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику надсилається рішення про відмову у видачі деклараційного патенту. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку за умови, що вона невідкликана або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель) не публікуються.

Відомості про заявки, щодо яких державний експерт прийняв рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.

3.4. Публікація відомостей про винахід (корисну модель)

Публікація – це доведення офіційним шляхом до загального відома будь-якої інформації про винахід (корисну модель).

Офіційним виданням Установи є бюлетень “Промислова власність”, в якому знаходять відображення основні етапи патентного діловодства стосовно об’єктів промислової власності, що охороняються в Україні.

Перша публікація відомостей про винахід здійснюється через 18 місяців від дати подання заявки на винахід. Якщо заявник вважає, що 18 місяців занадто великий термін до публікації відомостей про заявку, він може прискорити публікацію. За клопотанням заявника Установа публікує відомості про заявку раніше зазначеного терміну.

В офіційному бюлетені в розділі “Публікація відомостей про заявки, які прийняті до розгляду” подаються бібліографічні дані про заявки на винаходи, а в розділі “Публікація відомостей про видачу патентів України на винаходи (корисні моделі)” – бібліографічні дані та формула винаходу. Інформація у цих розділах упорядкована за індексами МПК.

У розділі “Сповіщення” публікується інформація про всі юридично значимі дії стосовно винаходів, зокрема, припинення терміну дії патенту, зміна повного імені власника патенту, виправлення очевидних помилок, відомості про передачу прав власності на винахід та ліцензійні договори тощо.

Покажчики, які є довідково-пошуковим апаратом до інформації, що подається в бюлетені, дозволяють здійснювати пошук за індексом МПК (систематичний покажчик), за номером патенту (нумераційний покажчик).

Річні покажчики, які видаються за матеріалами офіційного бюлетеня, дають можливість провести пошук також за іменем винахідника чи іменем власника патенту.

В офіційному бюлетені також публікуються законодавчі та нормативні матеріали, інструкції, тексти укладених міжнародних договорів, матеріали конвенцій, повідомлень ВОІВ, повідомлень Європейського патентного відомства (ЄПВ) тощо.

3.5. Тимчасова правова охорона

Від дати публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, заявнику надається тимчасова правова охорона в обсязі формули винаходу.

Публікація відомостей про заявку є своєрідною рекламою для заявника, яка дає можливість з’ясувати питання стосовно зацікавленості інших осіб у створеному винаході.

Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.

Якщо прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід, тимчасова правова охорона вважається такою, що не настала.

Від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про заявку на винахід, яка прийнята до розгляду, будь-яка особа, ознайомившись з матеріалами заявки, може подати клопотання про проведення експертизи заявки по суті з метою оспорювання видачі патенту або вирішення питання щодо придбання права власності на винахід чи укладення ліцензійного договору.

3.6. Реєстрація патенту на винахід (корисну модель)

На підставі рішення про видачу патенту на винахід (корисну модель) Установа здійснює державну реєстрацію патенту, для чого вносяться відповідні відомості до Реєстру.

Державна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на винахід та деклараційного патенту на корисну модель здійснюється одночасно з публікацією відомостей про його видачу за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікації про видачу патенту.

До Державного реєстру патентів України на винаходи (корисні моделі), який є офіційним документом, призначеним для реєстрації патентів на винаходи та всіх змін їх правового статусу, заносяться відомості про патент.

Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитись з відомостями, що занесені до Державного Реєстру патентів України на винаходи (корисні моделі) відповідно до “Інструкції про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винаходи (корисні моделі) та відомостями, що занесені до державного реєстру патентів України на винаходи і Державного реєстру патентів України на корисні моделі” від 24 червня 1995 р.

3.7. Видача патенту

Видача патенту здійснюється Установою у місячний термін після його державної реєстрації.

Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент на ім’я особи, яка зазначена у заяві. Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.

Патент містить власне патентну грамоту та винахід з формулою. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються Установою.

У патенті подаються бібліографічні дані, зокрема, номер та дата подання заявки, дата пріоритету, якщо він заявлявся, ім’я винахідника та ім’я власника патенту, а також опис винаходу з формулою і, за необхідності, ілюстративні матеріали. Ступінь повноти опису повинен дозволяти проведення технологічної або конструктивної розробки об’єкта винаходу чи безпосередньо його використання.

3.8. Особливості подання і проведення експертизи за міжнародною заявкою на винахід

Міжнародна заявка приймається до розгляду за національною процедурою за умови надходження її до Установи не пізніше 21 місяця, а у разі проведення міжнародної попередньої експертизи – не пізніше 31 місяця від дати пріоритету.

Переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про сплату збору за подання заявки повинні надійти разом із заявкою або протягом двох місяців після зазначених термінів.

Термін надходження перекладу міжнародної заявки і документа про сплату збору може бути продовжений до шести місяців від дати надходження міжнародної заявки. За продовження терміну сплачується збір.

Установа надсилає заявнику повідомлення про прийняття міжнародної заявки до розгляду за умови виконання відповідних вимог.

Якщо принаймні одну із зазначених умов не виконано в установлений термін, заявка не приймається до розгляду, про що заявнику надсилається повідомлення. Установа публікує в своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про міжнародну заявку, прийняту до розгляду. Міжнародна заявка розглядається в Установі згідно з Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки до Установи та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Установа може в необхідних випадках (за клопотанням заявника) дозволити запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах раніше зазначеного терміну. За подання клопотання сплачується збір.

Якщо патентування винаходу провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), міжнародна заявка подається до Установи.

Міжнародну патентну заявку для правової охорони в кількох країнах можна подати згідно з РСТ. При цьому міжнародна патентна заявка для країни-заявника, що є учасницею Договору, має ту ж дію, що і звичайна національна патентна заявка.

Міжнародна патентна заявка проходить дві фази: міжнародну і національну.

Міжнародна фаза є подачею міжнародної заявки в національне патентне відомство будь-якої з держав-учасниць Договору. Заявка повина відповідати певним вимогам РСТ. Після подачі заявки здійснюється так званий міжнародний пошук, результатом якого є "Звіт про міжнародний пошук". Пошукові і експертні функції в системі РСТ виконують спеціальні міжнародні органи. Для заявників України функції таких органів виконує науково-дослідний інститут державної патентної експертизи (НДІДПЕ) Роспатенту та Європейське патентне відомство.

Національна фаза є процедурою розгляду міжнародної заявки в державах, де бажано було б отримати патент. Це звичайний порядок видачі патенту відповідно до вимог внутрішнього законодавства. Звідки виходить, що Договір РСТ не передбачає видачі ніякого спеціального міжнародного патенту. Патент видає національне відомство при переході на національну фазу розгляду заявки.

При подачі заявок за процедурою РСТ скорочуються економічні витрати, тому що вартість отримання такого патенту менше вартості отримання всіх патентів (по рівню зборів і мита) по національним процедурам. Крім того заявник подає в національне патентне відомство на одній мові одну заяву з вимогою отримання патенту в кількох державах-учасницях Договору РСТ.

Кількість заявок і отримання патентів за процедурою РСТ зростає тому, що практичний досвід показує переваги і доцільність застосування процедури РСТ, особливо в процесі зарубіжного патентування винаходів у кількох країнах.

Особливий інтерес становить Конвенція про видачу європейських патентів (так звана Європейська патентна конвенція – ЄПК), підписана в Мюнхені в 1973 р., яка набула чинності в 1978 р; (Україна поки що не є учасником цієї Конвенції).

Концепція ЄПК визначає три фази процедури видачі європатенту (ЄП):

1 – формальна експертиза;

2 – експертиза по суті за критеріями новизни, винахідницького рівня і промислової придатності;

3 – розгляд протестів (третіми особами протягом 9-ти місяців для відхилення або анулювання патенту).

Згідно з ЄПК, створено Європейське патентне відомство (м. Мюнхен, Німеччина), котре приймає, розглядає і видає, так званий європейський патент, термін дії якого 20 років з дати подання заявки. За бажанням заявника патент може діяти в усіх або кількох державах-учасницях ЄПК.

Європатент діє як національний у кожній з указаних заявником державі. При цьому до нього застосовується подвійне законодавство: національне – регулює права патентовласника і застосовує санкції у випадках їх порушення, а у відповідності з ЄПК – визначаються обсяг охорони і патентоспроможність.

Список використаної літератури

1. Назаренко І.І., Кредісов А.І., Ракша В.О. Основи патентування і ліцензування: Навч. посібник / За ред. А.І. Кредісова. – К.: Знання України, 2006. – 306 с.

2. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право: Підручник. – К.: Кондор, 2008. – 248 с.

3. Войтов В.А., Горбатовський О.М., Бакум М.В., Нікітін С.П. Методичні вказівки до складання і подання заявки на винахід та корисну модель. – Вид. 2-е, перероб. і доп. – Харків: ХНТУСГ, 2009. – 75 с.

4. Дейниченко Г.В., Дуб В.В. Патентознавство: Навч. посіб. – Харків: РВВ ХДУХТ, 2006. – 224 с.

6. Гарькавий А.Д., Середа Л.П., Кузнєцов Ю.М. Інтелектуальна власність в аграрному виробництві: Навч. посіб. – Вінниця: Тірас, 2004. – 216 с.

5. Дахно І.І.. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 278 с.

4. ОХОРОНА ПРАВ НА ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ та

раціоналізаторські пропозиції

4.1. Основні поняття та положення промислових зразків

Промисловий зразок – нове художньо-конструкторське рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд, відповідає вимогам технічної естетики, придатне до здійснення промисловим способом і дає позитивний ефект (результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, що в міжнародній практиці називається англійським словом “design” – дизайн).

Головна цінність дизайну виробу масового виробництва в тому, що він сприяє продажу виробу. На ринку має місце гостра конкуренція між аналогічними товарами, і їх зовнішній вигляд – вирішальний фактор у боротьбі за покупця. Перевага, яку віддає виробник тому чи іншому малюнку або кольору тканини, тій або іншій формі посуду, обумовлена прагненням задовольнити смаки покупців.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб.

Промислові зразки можуть бути:

– плоскими (малюнки, схеми, креслення) якщо мають композицію, в основі, якої знаходиться лінійно-графічне співвідношення елементів, які не мають вираженого об’єму, що сприймається візуально, наприклад, рішення, які визначають зовнішній вигляд килиму, хустки, тканини тощо;

– об’ємними (моделі, макети) якщо мають композицію, в основі якої знаходиться розвинута об’ємно-просторова структура, наприклад, рішення, яке визначає зовнішній вигляд меблів, сільськогосподарської машини, мотоцикла, люстри;

– комбінованими наприклад, рішення, яке визначає зовнішній вигляд інформаційного табло, виставочної конструкції (композиції), будівельної оздоблювальної плитки тощо.

Малюнок – зображення виробу, яке виконується за допомогою графічних засобів (допускається високоякісна ксерокопія).

Макет – просторове відтворення виробу в умовному матеріалі (наприклад: пінопласті, пластиліні, глині, піні), який дає найбільш повне уявлення про зовнішній вигляд виробу.

Модель – відтворення виробу (технічного рішення) в статиці і певному масштабі, виконаного в умовному матеріалі з збереженням повної уяви про його зовнішній вигляд, та забезпеченням динаміки виробу в цілому або окремих його частин.

Не можуть одержати правову охорону на промислові зразки:

– рішення, що зумовлені виключно технічною функцією виробу (винаходи);

– об’єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

– друкована продукція як така;

– об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.

Правова охорона видається промисловому зразку, якщо він:

– не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі

– відповідає умовам патентоспроможності.

Власники патенту на промисловий зразок визначаються аналогічно до патенту на винахід.

На промисловий зразок видається патент терміном на 10 років від дати подання заявки до Укрпатенту і продовжується за клопотанням власника патенту, але не більше як на 5 років.

Патент видається на промисловий зразок, якщо він є:

– новим (сукупність його суттєвих ознак невідома);

– оригінальним (заявлені форма, малюнок, розфарбування або їх поєднання для фахівця у цій галузі не є явним при їх зоровому сприйнятті та оцінці);

– промислово придатним (може бути відтворений промисловим способом).

– може бути використаний в промисловості або іншій сфері діяльності.

На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо або опосередковано таку інформацію, протягом 6 місяців від дати подання заявки до Укрпатенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Вимога єдності промислового зразка.

Заявка на промисловий зразок повинна відноситися до одного зразка і може містити його варіанти (стільці однієї форми, що відрізняються різною фактурою, кольором декоративної оббивної тканини).

Поняття “один промисловий зразок” застосовуються як для одного виробу, так і до комплекту (набору) виробів, наприклад, меблевий гарнітур, сервіз тощо.

Поняття “один виріб” застосовується як до цілого виробу, наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад, бампера, фари тощо.

Рішення комплекту (набору) може бути визначене як промисловий зразок, якщо елементи, які входять до складу комплекту (набору) і виконують найрізноманітніші, відмінні одна від одної функції, підпорядковані одному завданню, яке вирішується комплектом (набором) у цілому. Наприклад, чайний і столовий сервізи, набір інструменту, меблевий гарнітур тощо.

4.2. Оформлення промислового зразка

Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак зразка, зображених на фотографіях виробу (його макету, малюнку), вноситься до Реєстру і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Опис зразка служить лише для тлумачення ознак [11].

Для отримання патенту подається заявка в Укрпатент особою, яка бажає одержати патент і має на це право, або представником у справах інтелектуальної власності, або іншою довіреною особою.

4.2.1. Оформлення заявка на промисловий зразок

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

1. Заяву про видавання патенту за встановленою формою (рис.6.1) – в 2 примірниках;

2. Комплект фотографій із зображенням виробу (його макет, малюнок), що дає повне уявлення про зовнішній вигляд виробу – загальний вигляд (6 прим.), інші – по 2 примірники;

3. Опис промислового зразка, що містить характеристику сукупності його істотних ознак – 2 примірники;

4. Креслення загального виду або принципову компонувальну схему, ергономічну схему, карту (якщо необхідно) – по 2 примірники;

5. Інші документи (документ про сплату держмита і т. ін.) – по 1 примірнику.

У заяві розділи над словом “ЗАЯВА” призначені для Укрпатенту і заявником не заповнюються.

При подачі заявки на вироби легкої промисловості з плоскою композицією (наприклад, килими, тканини) креслення і схеми не додають, проте додають зразки в 1 примірнику.

Оформлення тексту на аркушах формату А4 через 2 інтервали з полями (в мм): верхнє поле першого аркуша – 60, верхнє поле наступних аркушів – 20, праве – не менше 10, ліве і нижнє – не менше 20.

Кожний документ починається з окремої сторінки, всі аркуші нумеруються (наскрізь) арабськими цифрами.

4.2.2. Вимоги до фотографій:

1. Чітко, в усіх ракурсах, на тонкому глянцевому папері, без ретуші;

2. На нейтральному фоні, без сторонніх предметів;

3. Словесні і графічні позначення можуть бути, якщо вони зареєстровані як товарний знак;

4. Чорно-білі фото загального виду виробу або макету в ракурсі 3/4 спереду, видів зліва, справа, ззаду, і, в разі необхідності, спереду і зверху;

5. Загальний вигляд плоского зразка повинен бути виконаний у плані;

6. Кожний варіант виробу, що заявляється, слід подавати окремим комплектом фотографій;

Рис. 4.1. Бланк заяви про видачу патенту України на промисловий зразок – фронтальний бік

Примітка Потрібне зазначити значком “Х”

Рис. 4.1. Бланк заяви про видачу патенту України на промисловий зразок – зворотній бік

7. Для зразків, які можуть трансформуватися (розчинятися, складатися тощо), таких як холодильники, пилососи, кухонні комбайни, ігри-конструктори, додаються фотографії у трансформованому вигляді;

8. У випадку, якщо кольорове вирішення виробу є однією з його суттєвих ознак, до комплекту слід додати кольорову фотографію або слайд загального вигляду в 1 примірнику;

9. Замість фотографії самого виробу можуть бути подані фотографії його макета або малюнка.

10. Розмір фотографій 18x24 см, а для невеликих виробів або макетів (наручні годинники, запальничка тощо) – 13x18 або 9x12 см.

11. Рішення виробів одягу фотографуються на манекені (загальний вигляд, спереду, ззаду); взуття, головних уборів, шкіргалантереї - у вигляді окремих фотографій натуральних зразків (загальний вигляд, спереду, збоку, ззаду, додатково, наприклад, для взуття, зверху і знизу).

12. Фотографії нумеруються в такому порядку: загальний вигляд, інший вигляд, кольорова фотографія, фотографія найближчого аналога (прототипу).

На звороті кожного примірника фотографії загального вигляду послідовно зверху донизу зазначаються номер фотографії, назва промислового зразка, підпис заявника або довіреної особи, який скріплюється печаткою (якщо юридична особа).

На звороті фотографії іншого вигляду послідовно зверху донизу зазначаються: номер фотографії, назва промислового зразка, пояснення “вигляд збоку”, “вигляд спереду”, “вигляд ззаду”, “вигляд зверху”.

13. Комплект фотографій подається в окремому конверті.

4.2.3. Обов’язкова структура опису (розділи):

1. Назва промислового зразка (по центру аркуша)

2. Прізвище та ініціали автора (-ів) (праворуч).

3. Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ) – клас (з вирівнюванням праворуч).

4. Призначення та галузь застосування. Починається словами “Заявляється зовнішній вигляд виробу, призначеного для...”.

5. Порівняння промислового зразка, що заявляється з прототипом, найближчим аналогом (наводяться відмінності зразка від найближчого аналога з посиланням на фотографію цього аналога, якщо така є в матеріалах заявки).

6. Перелік фотографій, креслень та схем.

7. Суть та суттєві ознаки виробу, що заявляється (опис всіх ознак, що формують зоровий образ виробу).

8. Обґрунтування естетичних і ергономічних особливостей рішення, що заявляється.

9. Придатність промислового зразка для використання у промисловості (відомості стосовно технології і можливості багаторазового відтворення).

10. Підписи.

Назва промислового зразка зазначається в однині, окрім виняткових термінів (“окуляри”, “щипці”; “ножиці” і т. ін.). Якщо виріб маловідомий, то в назві вказують галузь застосування (наприклад, “Еквалайзер для апаратури, що відтворює звук”). Якщо є варіанти, то в дужках вказують кількість, наприклад “Парасолька (три варіанти)”.

З 1 січня 2004 р. діє 8-ма редакція МКПЗ (загальне число договірних держав Локарнської угоди становить 42), що складається з: 32 класів і 223 підкласів, заснованих на різних видах товарів; алфавітного переліку товарів із вказівкою класів і підкласів (містить близько 6600 найменувань для різних видів товарів); пояснювальних приміток.

Класи МКПЗ такі:

Клас 01 – харчові продукти.

Клас 02 – предмети одягу, галантерея.

Клас 03 – дорожнє приладдя, футляри, парасольки і предмети особистого користування, що не включені в інші класи.

Клас 04 – щіткові вироби.

Клас 05 – текстильні мірні вироби.

Клас 06 – предмети меблювання.

Клас 07 – предмети домашнього побуту, що не включені в інші класи.

Клас 08 – інструменти і залізні вироби.

Клас 09 – тара, упаковки і контейнери, що використовуються для транспортування або зберігання товарів.

Клас 10 – годинники, інші прилади і інструменти для вимірювання, контролю і сигналізації.

Клас 11 – предмети прикраси.

Клас 12 – транспортні засоби і підйомні пристрої.

Клас 13 – обладнання для отримання, розподілу і перетворення електричної енергії.

Клас 14 – обладнання для запису, передачі і обробки інформації.

Клас 15 – машини, що не включені в інші класи.

Клас 16 – фото і кіноапаратура, оптичні прилади.

Клас 17 – музичні інструменти.

Клас 18 – друкарське і офісне устаткування.

Клас 19 – канцелярське і конторське обладнання і пристосування, матеріали і обладнання для художньої творчості і навчання.

Клас 20 – обладнання для торгівлі і реклами, вказівні знаки.

Клас 21 – ігри, іграшки, намети і спортивні товари.

Клас 22 – зброя, піротехнічні вироби, спорядження для полювання і рибного лову, пристрої для знищення комах-шкідників.

Клас 23 – обладнання для розподілу рідин і газів, санітарне устаткування, устаткування для нагріву, для вентиляції і кондиціювання повітря, тверде паливо.

Клас 24 – медичне і лабораторне устаткування.

Клас 25 – будівельні матеріали, будівельні конструкції і їх елементи.

Клас 26 – освітлювальні прилади і пристрої.

Клас 27 – тютюнові вироби і курильне обладнання.

Клас 28 – фармацевтичні і косметичні засоби, туалетне обладнання і прилади.

Клас 29 – пристрої, устаткування, спорядження протипожежне, для запобігання нещасних випадків або рятування..

Клас 30 – предмети і пристосування для утримання тварин і догляду за ними.

Клас 31 – машини та пристрої для готування їжі чи напоїв, що не належать до інших класів.

Клас 99 – різне.

При порівнянні заявленого зразка з прототипом повинні бути наведені, відмінності і переваги щодо поліпшення споживчих особливостей, якості виробів та інших переваг.

В розділі “Обґрунтування естетичних і ергономічних особливостей” слід розкрити, якими основними показниками характеризується рішення, а саме:

– художня та інформаційна чіткість (оригінальність, відповідність стилю і моді і т.д.);

– раціональність форми (функціонально-конструктивна пристосованість, доцільність);

– цілісність композиції (оригінальність об’ємно-просторової структури, тектонічність, пластичність, графічне промальовування форм і елементів, кольорове рішення);

– відповідність вимогам ергономіки (врахування гігієнічних, антропометричних, фізичних і психологічних особливостей людини);

– показники, що характеризують якість кінцевої обробки зовнішньої поверхні виробів (відсутність на поверхні дефектів, чіткість виготовлення граней, ребер, якісне виконання декоративного оформлення і т. д.).

Для виробів легкої промисловості з плоскою композицією необхідно розкрити їхні особливості (структуру, побудову, фактуру, властивості тканин і т.д.).

4.2.4Вимоги до креслень і схем:

1. Назва (зверху праворуч).

2 Нумерація (фігура 1, фігура 2 тощо).

3. Формат А4 (210 мм х 297 мм).

4. Оригінал – чорна туш на кальці або папері (в т. ч. машинна графіка на комп’ютері).

5. Проставляються габаритні розміри виробу, розміри основних композиційних і функціональних елементів, вузлів (деталей).

6. Креслення крою одягу в М 1:5 (взуття М 1:2).

7. Без сторонніх написів, типу “відкрите”, “закрите” і т.д.

8. Підписи (праворуч знизу).

Якщо виріб відноситься до декоративних матеріалів, тканин тощо, необхідно подати зразок виробу в розмірі малюнка в одному примірнику.

4.3. Подання заявки на промисловий зразок

Датою подання заяви є дата одержання матеріалів Укрпатентом у повному обсязі. При відсутності деяких документів Укрпатент повідомляє про це заявника і пропонує протягом двох місяців надіслати відповідь. Якщо протягом цього терміну заявник не відповість, то заявка вважається недійсною, про що заявнику надсилається повідомлення. Рішення про встановлення дати подання заявки надсилається заявнику після сплати збору).

У разі порушення вимог зазначене рішення не надсилається, а заявка вважається відкликаною.

4.4. Експертиза заявки і реєстрація патенту на промисловий зразок

Експертиза заявки на промисловий зразок виконується за формальними ознаками згідно з правилами № 232/768 від 24.07.1995 р. і включає наступні процедури:

1. Встановлення дати подання заявки.

2. Перевірка належності зразка, що заявляється, до об’єктів, яким надається правова охорона.

3. Встановлення пріоритету.

4. Перевірка промислового зразка, що заявляється, на відповідність вимозі єдності.

5. Перегляд заявок на промислові зразки, що надійшли до Установи (Укрпатент) раніше.

6. Перевірка правильності оформлення документів, які входять до складу заявки на промисловий зразок.

7. Рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту.

Після проведення експертизи в разі видачі патенту на промисловий зразок і його реєстрації дається інформація в бюлетені “Промислова власність” з такими кодами ІНІД бібліографічних даних, згідно зі стандартом ВОІВ ST.80:

(51) – МКПЗ _____________ ;

(54) – Назва і загальний вигляд;

(11) – номер патенту;

(21) – номер заявки;

(22) – дата пріоритету;

(24) – дата публікації патенту;

(72) – Автор;

(73) – Заявник і код країни.

Після завершення експертизи заявнику надсилається рішення щодо результату її проведення. Якщо недоліків по заявці не виявлено, то заявник отримує висновок про можливість публікації патенту на зразок.

Якщо протягом чотирьох місяців від дати надходження до заявника висновка (позитивного рішення про видачу патенту), до Укрпатенту не надійде документ про сплату збору, публікація не проводиться, а заявка вважається відкликаною. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Укрпатент здійснює реєстрацію в Реєстрі відповідних відомостей.

Видача патенту здійснюється у місячний термін після реєстрації.

До виданого патенту на вимогу його власника вносяться виправлення очевидних помилок з подальшим повідомленням про це в офіційному бюлетені.

4.5. Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції

Для визнання пропозиції раціоналізаторською встановлені три основних ознаки, яким вона повинна відповідати, а саме: технічне (технологічне) рішення, місцева новизна, корисність (рис. 6.2).

Якщо зміст пропозиції не відповідає хоча б одному з перерахованих ознак, кваліфікація такої пропозиції в якості раціоналізаторської виключається.

Отже, пропозиція може бути кваліфікована раціоналізаторською тільки за умови, якщо вона задовольняє означеним і таким додатковим ознакам:

– містить технічне (технологічне) рішення, яке має своїм об’єктом конструкцію (пристрій), технологію виробництва або матеріал (речовина);

– володіє новизною, як мінімум, в межах підприємства, організації або установи, якому вона подана;

– є корисною, тобто дозволяє отримати економічний або інший позитивний ефект.

Рис. 4.2. Технічне рішення

Примітки.

1. Обов’язковою умовою, яка зберігає право авторів на раціоналізаторську пропозицію, є самостійна особиста або колективна технічна творчість;

2. Особи, які надали автору пропозиції тільки технічну допомогу (виготовлення креслень і зразків, виконання розрахунків, оформлення документації, проведення достовірної перевірки та інші роботи з організації використання пропозиції), не визнаються співавторами.

Не кожна раціональна пропозиція (тобто розумна, доцільна в певних умовах), навіть прийнята до використання, кваліфікується раціоналізаторською і тягне виникнення у її автора прав, які охороняються законом.

Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції ви­значається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані.

Технічне (технологічне) рішення

До конструкцій (приладів) відносяться: машини, верстати, прилади, інструменти, пристосування, механізми і апарати, до способів-технологія виробництва (виготовлення) предметів, речей, виробів, механізмів і використання застосованої техніки; до застосування складу матеріалу (речовини) – пропозиції, спрямовані на зміну різного роду сплавів, розчинів, сумішей і інших речовин, що є новими і корисними для підприємства, якому подана пропозиція.

Місцева (локальна) новизна

Пропозиція визнається новою для підприємства, об’єднання, організації або установи, якому вона подана, якщо до подачі заяви за встановленою формою дане або таке ж рішення:

– не використовувалося на цьому підприємстві, в об’єднанні, організації, міністерстві або відомстві, окрім випадків, коли рішення використовувалося за ініціативою автора протягом не більше 3 місяців до подачі заяви;

– не була передбачена наказами або розпорядженнями адміністрації, не була передбачена розробка технічними службами цього підприємства або не була заявлена іншою особою, якій належить першість;

– не була рекомендована вищестоячою організацією або опублікована в інформаційних виданнях з розповсюдження передового досвіду в даній галузі;

– не передбачена обов’язковими для підприємства нормативами (стандартами, нормалями, технічними умовами і т.п.).

Пропозиції (крім винаходів) інженерно-технічних працівників науково-дослідних, проектних, конструкторських, технологічних організацій і аналогічних підрозділів підприємств, які стосуються виконуваних цими працівниками проектів, можуть бути визнані раціоналізаторськими після затвердження проектів підприємств, будинків і споруд (робочих креслень і робочого проекту при одностадійному проектуванні): стосовно конструкції – після прийняття серійного (головного) зразка; стосовно технологічного процесу – після прийняття його в експлуатацію у встановленому порядку, якщо ці пропозиції покращують технічні характеристики проектів, конструкцій і технологічних процесів.

Корисність

Пропозиція визнається корисною, якщо її використання на даному підприємстві, в організації або установі в умовах, що існують або повинні бути створені у відповідності із затверджуваними планами, дозволяє отримати економічний, технічний або інший позитивний ефект.

Не визнається раціоналізаторською пропозиція така, що:

– знижує надійність, довговічність та інші показники якості продукції або погіршує умови праці, якість робіт і т.п.;

– ставить лише задачу або тільки визначає ефект, що може бути отриманий від застосування пропозиції, без вказівки конкретного технічного рішення;

– передбачає заміну одних відомих конструкцій виробів, технології виробництва і техніки, що застосовується, а також матеріалів на інші рівноцінні в даній області;

– відноситься до засобів організації і управління господарством (планування, фінансування і т. п.), виховання, викладання, дослідження, проектування і т.п., а також до систем інформації;

– передбачає розміщення обладнання в приміщеннях, будинках, спорудах, якщо воно не призводить до зміни технологічного процесу або конструкцій;

– забезпечує досягнення позитивного ефекту шляхом заходів організаційного, а не технічного характеру;

– залучених з інформаційних джерел або літератури, а також з досвіду роботи інших підприємств без додаткової конструкторської або технологічної розробки застосування до умов даного підприємства;

– відноситься до умовних позначок, розкладів, правил гри, дорожнього руху, судноплавства і т. п.,

– містить математичне рішення задачі, а саме, алгоритми, програму для ЕОМ, якщо воно не призводить до зміни конструктивних ознак, в тому числі таких, наявність яких визначається особливостями алгоритму, що зумовлює організацію і розподіл ресурсів ЕОМ, або до зміни технології, що характеризується виконанням в певній послідовності ряду дій над матеріальними носіями інформації з допомогою матеріальних об’єктів. При цьому під матеріальними носіями розуміються об’єкти, на яких зафіксована інформація (магнітні стрічки, магнітні диски і т. д.);

– передбачає вдосконалення організації праці і виробництва (поліпшення стану робочих місць, упорядкування системи матеріально-технічного забезпечення виробництва, урахування, облік і звітність, зміна графіків роботи і ремонту обладнання або транспортних засобів, скорочення часу доставки вантажів тощо);

– відноситься до укладання шкал, таблиць, діаграм, графіків, номограм, якщо вони не призводять до зміни конструкції приладів, що їх містять;

– оформлена інженерно-технічними робітниками науково-дослідних, проектних, конструкторських, технологічних організацій і аналогічних підрозділів підприємств в період розробки проектів, конструкцій, технологічних процесів.

4.6. Оформлення раціоналізаторської пропозиції

(порядок реєстрації розгляду розробки і організації використання)

Заявка на раціоналізаторську пропозицію подається тому підприємству або організації, до діяльності якого вона відноситься. Вона повинна бути складена автором (співавторами) окремо на кожне пропоноване технічне рішення, підлягає оформленню за типовою міжвідомчою формою Р-1 (рис. 6.3), затвердженою Міністерством статистики України.

В заявці повинно бути вказане найменування пропозиції, перераховані всі без винятку автори (співавтори), творчістю яких створена пропозиція. Якщо заявка подається особою, яка не працює на підприємстві або в організації, вказується її домашня адреса, за якою з нею в подальшому буде вестися листування.

В розділі “Опис пропозиції” повинні бути викладені недоліки існуючої конструкції виробу, технології виробництва, техніки, що застосовується, або складу матеріалу, що усуваються пропозицією. Необхідно також вказати мету пропозиції, зміст технічного рішення, що пропонується, включаючи дані, достатні для його практичного здійснення, а також відомості про економічний або інший позитивним ефект, що пропонується.

У разі необхідності до заяви повинні бути додані графічні матеріали (креслення, схеми, ескізи і т. п.), техніко-економічні розрахунки і додаткові відомості, достатні для практичного здійснення пропозиції.

Заява, графічні і інші матеріали, що додаються до нього, повинні бути підписані автором(и) пропозиції.

Графічні та інші додаткові матеріали повинні відповідати тексту і порядку викладеного технічного рішення у відповідності з черговістю наведеного тексту опису.

Всі додані до заяви графічні матеріали (якщо вони не оформлюються в порядку викладення тексту на бланку типової форми заяви) рекомендується:

– оформляти комп’ютерною графікою, тушшю або чорнилом (бажано чорним) на щільному білому папері або кальці, дотримуючись формату А4 (210x297 мм).

– в правому нижньому куту додаткових графічних матеріалів розміщують підписи всіх авторів.

Слід пам’ятати, що правильне оформлення заявок на раціоналізаторські пропозиції зі змістом в них основних ознак, які стосуються визначення раціоналізаторської пропозиції, сприяє прискоренню впровадження означених раціоналізаторських пропозицій у народному господарстві.

Типова форма N Р-1

_________________________ Затверджена наказом

підприємство, організація Мінстату України

Ідентифікаційний---------- від 24.03.95 N 79

код ДРЗОУ | | -----------

---------- по УКУД | |

-----------

Керівнику _____________________________________________________

найменування підприємства, організації, установи

Зареєстровано

за N _______________________ "______"________________ 201_ р.

----------------------------------------------------------

| Прізвище, ім'я, по батькові | Місце роботи або |

| автора (співавтора) | домашня адреса |

---+-----------------------------+-----------------------|

1 | 2 | 3 |

---+-----------------------------+-----------------------|

---+-----------------------------+-----------------------|

---+-----------------------------+-----------------------|

Заява

на раціоналізаторську пропозицію

Прошу (просимо) розглянути пропозицію під найменуванням _____

__________________________________________________________________

коротке найменування раціоналізаторської пропозиції

визнати її раціоналізаторською і прийняти до використання

Опис пропозиції

Пропоную (ємо) створити або змінити конструкцію виробу, технологію

виробництва, застосовувану техніку або склад матеріалу шляхом

__________________________________________________________________

(непотрібне закреслити)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Додаткові відомості про пропозицію___________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Додаються: а) графічні матеріали (ескізи, креслення, схеми,

графіки тощо) на _____ аркушах;

б) техніко-економічні розрахунки, обгрунтування

і т.п. на _____ аркушах;

в) інші матеріали на _____ аркушах.

Всього на ______ аркушах

"___ " ____________ 201_ р. Автор(співавтори)________________

(підписи)

Рис. 4.3. Бланк заяви про видачу свідотства України на раціоналізаторську пропозицію – фронтальний бік

Висновок по пропозиції

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

"______"__________ 201_ р. ________________ ________ ____________

посада підпис прізвище

Рішення, яке прийняте по пропозиції

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

"_____" ___________ 201_ р. Керівник підприємства, організації,

установи

_________________________________

(підпис)

Зміни нормативної і технічної документації

------------------------------------------------------------------

Найменування документа|N повідом|Дата |Посада і наймену|Підпис

|лення |зміни |вання відділу |

------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------

Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію одержав (ли)

"______" ______________ 201_ р. _____________________________

Автор (співавтори) підписи

___________________________

Рис. 4.3. Бланк заяви про видачу свідотства України на раціоналізаторську пропозицію – зворотній бік