22. Творення і вживання дієприкметників у професійних текстах

Дієприкметником називається неособова форма дієслова, яка відповідає на питання який? і поєднує ознаки дієслова та прикметника. Дієприкметники виражають не просто ознаку предмета (як прикметники), а ознаку за виконуваною дією. Ще однією відмінністю дієприкметників від прикметників є здатність керувати іменником, пор.: прикметники високий будинок, якісний ремонт і дієприкметники підготовлений (де?) у департаменті, вишитий (ким?) майстринею, насичений (чим?) киснем.

Виділяється невелика кількість дієприкметників, що перейшли в іменники: керуючий, відпочиваючий тощо.

1. Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові невластиві. Слова із суфіксами -уч(-юч-), -ач(-яч-) звичайно є віддієслівними прикметниками, які вказують не на дію, а на постійну ознаку: правлячий (режим), квітучий (сад), пекучий (біль), родючі (поля), блискуча (поверхня), лежачий (камінь) та ін. Свідченням переходу цих слів до прикметників є втрата здатності керувати іменниками. Слова на зразок радіючий, голосуючий, малюючий, співаючий, їдучий, бажаючий тощо є штучними утвореннями. Іншими словами, таких слів у сучасній українській літературній мові просто немає.

При перекладі з російської мови активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються підрядними означальними реченнями; дієприкметники, що перейшли у прикметники та іменники, замінюються відповідними частинами мови, як-от: ведущий — який (що) веде, провідний; вступающий — який (що) вступає, вступник; движущийся — який (що) рухається, рухомий; заведующий — який (що) завідує, завідувач; красящий — який (що) фарбує, барвний, фарбувальний; начинающий — який (що) починає, початківець; окружающий — який (що) оточує, навколишній; решающий — вирішальний, який (що) вирішує; служащий — який (що) служить, службовець; соединяющий — який (що) з'єднує, сполучний, з'єднувальний; соответствующий — який (що) відповідає, дійсний; учащийся — який (що) навчається, учень і под.

Часто трапляються помилки при перекладі російського слова следующий, яке може бути і дієприкметником, і прикметником. Дієприкметник следующий відповідно до певного значення передається в українській мові описовою конструкцією із сполучником: следующий через станцию поезд — поїзд, що проходить через станцію; следующий советам врача пациент — пацієнт, який слухає порад лікаря; следующие из сказанного выводы — висновки, що випливають із сказаного, следующая остановка — наступна зупинка; следующие вопросы — такі питання і т. ін. Прикметник следующий має такі українські відповідники: наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово передається займенником такий: Сейчас будут выступать следующие депутаты... — Зараз виступатимуть такі депутати Скажу вам следующее... — Скажу вам таке Вызываются следующие лица ... — Викликаються такі особи ... Запам'ятайте відповідники російських словосполучень зі словом следующий: в следующий раз — наступного разу; на следующий день — на другий день, другого (наступного) дня; следующим выступает — далі виступає; следующим образом — так, таким чином, у такий спосіб.

2. Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л-: дозрілий, загорілий, зарослий, навислий, побілілий, пожовклий, посивілий, почорнілий, пошерхлийивні дієприкметники з суфіксом -ш(-вш) у сучасній українській літературній мові не вживаються. Російські активні дієприкметники в українській мові відтворюються описовою формою або дієприкметником із суфіксом -л-: помогший — той, що допоміг; окончивший — той, що закінчив; победивший — той, що переміг; вспыхнувший — той, що спалахнув, наболевший (вопрос) — наболіле (питання) тощо.

3. Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: записаний, зірваний, завершений, зігрітий, здертий. Дієслова з основами на -ну і на -о можуть утворювати паралельні форми дієприкметників: висунути — висунутий і висунений, колоти — колотий і колений, повернути — повернутий і повернений, пороти — поротий і порений, стиснути — стиснутий і стиснений.

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекладі на українську мову замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу: анализируемый (документ) — аналізований (документ), желаемый результат — бажаний (результат), заключаемый (договор) — укладаний (договір), занимаемая (должность) — обіймана (посада), записываемый (протокол) — записуваний (протокол), освещаемый (в прессе) — висвітлюваний (у пресі), употребляемый (всеми) — вживаний (усіма), применяемый (в промышленности) — застосовуваний (у промисловості), який застосовується (у промисловості), принимаемый (регулярно) — який приймається (регулярно), поставляемая (вовремя) — яка постачається (вчасно), приобретаемые навыки — набувані навички тощо.

4. При відтворенні українською мовою російських конструкцій з дієприкметником не слід зловживати описовими зворотами. Милозвучність і органічність перекладу досягається використанням різноманітних мовних засобів — дієслів, прикметників, іменників. Чимало способів передачі російських дієприкметників знаходимо у майстрів перекладу.

Ось як, наприклад, використовує можливості української мови М. Пилинська, перекладаючи роман "Золоте теля" І. Ільфа та Є. Петрова: