24.Основні види моніторингу інвестиційних проектів.

У період освоєння інвестицій (реалізації інвестиційного проекту) кон'юнктура інвестиційного ринку піддається істотним, іноді дуже значним коливанням. Здійснення інвестиційного проекту займає тривалі періоди часу - від виникнення ідеї до випуску продукції і досягнення проектної потужності. У цей період усі суб'єкти інвестиційної діяльності, виконуючи свої функціональні обов'язки за проектом, повинні здійснювати постійне спостереження, контроль і нагляд за процесом реалізації проекту, оцінювати поточні результати (відхилення) і вносити корективи в бізнес-план, проект організації будівництва, проект провадження робіт, план фінансування, календарний план, сітьовий графік та інші документи, що фіксують і регулюють освоєння інвестицій.

Механізм проведення такого постійного нагляду і контролю за процесом освоєння інвестицій прийнято називати моніторингом інвестиційних проектів.

Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від його імені дирекція споруджуваного підприємства. Такий моніторинг за договором з інвестором може здійснювати фірма-девелопер або генеральний підрядник відповідно до договору про консорціум.

Маркетинговий моніторинг проводиться з метою забезпечення своєчасних поставок на будівництво матеріально-технічних ресурсів. Його здійснюють ті учасники, на яких покладені обов'язки в контрактах щодо матеріально-технічного забезпечення будівництва.

Фінансовий моніторинг проводитись інвестором (замовником, фірмою-девелопером) з його доручення, а також іншими фінансово-кредитними установами, учасниками проекту.

Технічний моніторинг, крім інвестора і його представників, здійснює генпроектувальник, інші проектні організації - учасники розробки інвестиційного проекту. Технічний моніторинг проводиться у вигляді авторського нагляду з метою забезпечення відповідності об'ємно-планувальних і конструктивних рішень, прийнятих у будівельній і технологічній частинах проекту, вимогам ДБН, держстандартам, технічним умовам.

Однією із задач, розв'язуваних у рамках управління проектами, управління ризиками проектної діяльності. Оскільки ризики присутні на всіх фазах та етапах проектної діяльності, функція управління проектними ризиками не зникає до закриття проекту.

Для розробки методології і технології управління проектними ризиками істотно важливими з «управління ризиками» є наробітки, що стосуються методів оцінки ризиків, моніторингу і прогнозування ризиків, інформаційного забезпечення управління ризиками й ін. До цього часу досить добре структуризована діяльність з управління ризиками, що включає такі основні напрямки (етапи):

1 .Ідентифікація (виявлення) ризику.

2. Оцінка ризику.

3. Вибір методу і заходів (інструментів) управління ризиком.

4. Запобігання і контролювання ризику.

5. Фінансування ризику.

6. Оцінка результатів.

Перші два напрямки (етапи) прийнято називати аналізом ризику. При цьому ідентифікація ризику відноситься до якісного аналізу, а оцінка ризику до кількісного аналізу. Серед кількісних методів аналізу ризику найбільш відомими в теорії управління ризиками є: статистичні методи (метод РЕКТ), метод статистичних випробувань (наприклад, метод Монте-Карло); аналіз доцільності витрат; метод експертних оцінок; аналітичні методи (аналіз чутливості моделі, аналіз величини відносних ризиків, метод аналогій) та ін.

Важливим є також етап вибору методу і заходів управління ризиком. Поняття «метод» і «міра (інструмент)» управління ризиком мають розбіжності. «Метод» має більш широкий зміст, ніж «захід». У рамках обраного методу можна використовувати вже конкретні заходи (інструменти). Сучасна теорія і практика базуються на чотирьох основних методах управління ризиком:

1) скасування ризику;

2)запобігання і контролювання ризику;

3. страхування ризику;

4. поглинання ризику.

Скасування ризику означає відмовлення від даного виду діяльності або таку істотну (радикальну) трансформацію діяльності, після якої даний ризик елімінується.

Запобігання і контролювання ризику - це організація діяльності таким чином, щоб учасники проекту могли максимально впливати на фактори ризику і мали можливість знижувати імовірність настання несприятливої події; контролювання ризику включає комплекс заходів, спрямованих на обмеження втрат, якщо несприятлива подія все-таки наступила.

Страхування ризику - це метод, що дозволяє знизити збиток, який виникає в ході діяльності, за рахунок фінансової компенсації зі страхових фондів.

Поглинання ризику - це такий спосіб ведення діяльності, при якому збиток у випадку матеріалізації ризику лягає цілком на його учасника (учасників). Даний метод управління ризиком звичайно застосовується, коли ймовірність ризику невелика або збитки у випадку його настання не чинять сильного негативного впливу на учасника (учасників) діяльності.

Етап вибору методу і заходів управління ризиком повинен передувати ухваленню рішення про початок реалізації проекту Запізнення у виборі може призвести до серйозних наслідків для учасника (учасників) діяльності або виникнення серйозних розбіжностей між учасниками. Вибір оптимального набору методів і заходів з управління ризиком, як правило, вимагає серйозних і напружених переговорів між всіма учасниками проекту.

Запобігання і контролювання ризиків передбачає конкретні організаційно-технічні заходи на основі визначених раніше планів і програм. У рамках цього напрямку, зокрема, здійснюються такі заходи:

• моніторинг ризиків;

• прогнозування ризиків;

• інформування керівництва про небезпеки, що загрожують, і вироблення рекомендацій у зв'язку з цим;

• спеціальні організаційно-технічні заходи в рамках програм запобігання і контролювання ризиків (навчання персоналу, закупівля спеціального устаткування для ліквідації наслідків катастроф і аварій, упровадження систем електронного контролю за функціонуванням машин і устаткування й ін.).

Дієвість запобігання і контролювання більшості ризиків очевидна. Проте є ризики, які не можна запобігти або зменшити (тобто вони знаходяться поза межами впливу учасника (учасників) діяльності), і ризики, по яких превентивні заходи можуть виявитися недоцільними через високі витрати. У зв'язку з цим застосовується метод фінансування ризику. Під ним розуміється виділення учасникам діяльності коштів для самострахування (самострахування - резервування коштів учасників діяльності на покриття збитків у випадку настання визначених подій), взаємного страхування і страхування за допомогою професійного страховика з метою захисту своїх майнових інтересів при настанні визначених подій.

Оцінка результатів - це підсумок діяльності в галузі ризику-менеджменту в рамках даного проекту; проводиться на базі широкого масиву зібраної інформації і має на меті коректування методик аналізу ризику, оцінку ефективності використання окремих інструментів ризику-менеджменту, ефективності витрат на управління ризиками в цілому. Рекомендації та висновки, отримані в ході оцінки результатів, використовуються при реалізації таких проектів.