1.Суть проектного фінансування, йог оформи та ознаки

Метод фінансування інвестиційних проектів, коли основним забезпеченням наданих банками кредитів є сам проект, тобто ті доходи, що одержить підприємство, яке створюється чи реконструюється, в майбутньому одержав назву проектне фінансування.

Термін «проектне фінансування» трактують неоднозначно, у зв'язку з чим наведемо кілька формулювань, що розкривають його сутність, зокрема:

• фінансування, засноване на життєздатності самого проекту без врахування платоспроможності його учасників, їх гарантій і гарантій погашення кредиту третіми сторонами;

• фінансування інвестицій, при якому джерелом погашення заборгованості є потоки готівки, створювані в результаті реалізації самого інвестиційного проекту;

• фінансування, забезпечення економічної і технічної життєздатності підприємства, що дозволяє генерувати потоки коштів, достатні для обслуговування свого боргу.

Проектне фінансування називають також фінансуванням з регресом. Регрес - це вимога про відшкодування позиченої суми.

Розрізняють три форми проектного фінансування: 1) з повним регресом на позичальника, 2) без права регресу на позичальника, 3) з обмеженим регресом на позичальника.

Фінансування з повним регресом на позичальника - це фінансування при наявності визначених гарантій або вимог визначеної форми обмежень відповідальності кредиторів проекту. Ризики проекту в основному покладені на позичальника, при цьому «ціна» позики відносно невисока і дозволяє швидко дістати фінансові кошти для реалізації проекту. Така форма фінансування використовується в основному для малоприбуткових або некомерційних проектів, спрямованих на розвиток соціально-культурної сфери, а також для видачі експортного кредиту.

Фінансування без права регресу на позичальника - така форма фінансування, при якій кредитор не має ніяких гарантій від позичальника і приймає на себе всі ризики, пов'язані з реалізацією проекту. Вартість такого фінансування досить висока для позичальника, оскільки кредитор прагне одержати відповідну компенсацію за високий ступінь ризику. Отже, фінансуються тільки проекти, що мають високу віддачу вкладеного капіталу за рахунок реалізації конкурентоспроможної продукції, що використовують прогресивні технології, мають добре розвинуті ринки збуту, а також надійні договірні відносини з постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

При фінансуванні з обмеженим правом регресу на кожного учасника проекту покладається залежний від нього ризик. Таким чином, всі учасники приймають на себе конкретні комерційні зобов'язання і зацікавлені в їх виконанні, оскільки прибуток залежить від їх ефективної діяльності.

Щодо архітектури фінансових схем слід зазначити, що проектне фінансування досить чітко поділяється на два типи: 1) проектне фінансування з рівнобіжним фінансуванням, 2) проектне фінансування з послідовним фінансуванням.

Проектне фінансування з рівнобіжним фінансуванням. На практиці цей тип називається «спільним фінансуванням», коли кілька кредитних установ виділяють позики для реалізації дорогого інвестиційного проекту. З одного боку, це дозволяє банкам укладатися в нормативи граничнодопустимих сум виданих кредитів, а з іншого - знижувати свої кредитні ризики. Застосовуються дві форми спільного фінансування:

1) незалежне рівнобіжне фінансування - кожен банк укладає з позичальником кредитну угоду і фінансує свою частину інвестиційного проекту (субпроект);

2) співфінансування - кредитори виступають єдиним консорціумом, синдикатом; укладається єдина кредитна угода.

Проектне фінансування з послідовним фінансуванням. У цій схемі присутній великий, авторитетний банк. Завдяки високій репутації, наявності досвідчених фахівців з експертизи інвестиційних проектів, значному кредитному потенціалові такий першокласний комерційний банк одержує велику кількість заявок на кредитування проектів, серед яких буває чимало відмінних. Однак навіть найбільші комерційні банки неспроможні профінансувати всі проекти, тому що це негативно позначилося б на стані їх балансів. Тому такі банки в багатьох випадках виступають тільки в ролі ініціаторів кредитних угод. Після видачі позики підприємству банк-ініціатор (банк-організатор) передає свої вимоги по заборгованості іншому кредиторові (іншим кредиторам), знімаючи дебіторську заборгованість з свого балансу. За оцінку інвестиційного проекту, розробку кредитного договору і видачу позики банк-організатор одержує комісійну винагороду.

Існують принаймні чотири ознаки, що виділяють проект серед інших заходів і видів діяльності.

1. Орієнтація на досягнення поставленої мети. Будь-яка людська діяльність характеризується поставленою метою. Однак постановка чітких цілей у сфері проектної діяльності набуває особливого сенсу. Чітка постановка кінцевої мети проекту допомагає успішно реалізовувати проект через правильне формулювання проміжних цілей і задач. Протягом останніх десятиліть була розроблена чітка методологія формулювання і досягнення цілей, використовувана для планування проектної діяльності.

2. Обмежена тривалість у часі. Проект виконується протягом визначеного (як правило, заздалегідь установленого) терміну. У нього є більш-менш виражені початок і кінець. Проект закінчується, коли досягнуті основні його цілі. Запорукою успішної реалізації проекту є оптимальний розподіл зусиль і ресурсів у часі, що забезпечується складанням графіків виконання робіт і заходів у рамках проектної діяльності. Дана ознака властива саме проекту, тому що інші види діяльності можуть здійснюватися у формі «разових» заходів і робіт або, навпаки, бути «безперервними» (наприклад, випуск товарів не має чіткого закінчення в часі і залежить від ринкової кон'юнктури).

3. Координоване виконання взаємозалежних дій. Проект складний по своїй суті: він включає виконання багатьох дій (операцій, заходів, робіт), що повинні бути певним чином ув'язані між собою в часі і просторі. Одні дії повинні здійснюватися паралельно, інші - мати строгу послідовність; будь-яке порушення синхронізації може поставити проект під загрозу. Досить часто окремі види операцій у рамках проекту здійснюють різні суб'єкти (фізичні і юридичні особи) - учасники проектної діяльності. Оскільки проект - це складна система, що утворюється із взаємозалежних частин, існує сукупність спеціальних методів (системний аналіз) мінімізації ризиків і максимізації ефективності проектної діяльності.

4. Унікальність. Кожен проект має неповторні особливості й ознаки. Не існує абсолютно ідентичних проектів, навіть якщо в їх основі лежать однакові дії.

Будь-яка проектна діяльність має неминучі обмеження, серед яких обов'язковими є такі три («потрійні обмеження»):

• обмеження в часі (випливає із згаданої вище особливості проектної діяльності - обмеженої тривалості у часі);

• грошово-ресурсні обмеження;

• обмеження, обумовлені технічним завданням (вимоги до видів і якості робіт й операцій, техніко-економічні показники об'єкта інвестиційної діяльності та ін.).

Наявні й інші обмеження, серед яких особливо слід виділити зовнішні умови реалізації проекту (інституціональні, економічні, правові та ін.)