6. Дія цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб

Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі і за колом осіб визначається за загальними правилами. Вирішити питання про дію цивільного законодавства у часі – означає встановити момент набуття ним чинності і момент припинення його дії. За загальним правилом акти цивільного законодавства діють на майбутнє і не мають зворотної дії у часі. Винятком є випадок, коли акт пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Загальне правило про дію у просторі і за колом осіб сформульоване наступним чином: цивільні нормативні акти діють на всій території України і поширюються на всіх осіб. Іноді у самому нормативному акті вказується що дія його поширюється тільки на певну частину території України або він застосовується лише до певного кола осіб

7.Застосування цивільного законодавства за аналогією

З метою заповнення прогалин у цивільному законодавстві правозастосовчими органами можуть використовуватись аналогія закону та аналогія права.

Аналогія закону – це засіб регулювання неврегульованих відносин тим законом, що регулює подібні за змістом цивільні відносини

Застосування аналогії закону можливе за таких умов:

• Відносини сторін перебувають у сфері дії цивільного права

• Зазначені цивільні відносини не врегульовані ЦК, іншими актами цивільного законодавства чи договором

• Існують норми, що регулюють схожі за змістом цивільні відносини

У разі неможливості застосування аналогії закону то відносини регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства(аналогія права). Оскільки цивільне законодавство не здатне встановлювати норми на всі випадки життя виникає проблема так званих прогалин(неповнота в змісті права)

Умови застосування аналогії:

• Відносин перебувають у сфері дії цивільного права

• Вказані цивільні відносини не врегульовані ЦК

• Відсутні норми, що регулюють схожі за змістом цивільні відносини

Ще одним способом подолання прогалин є використання приписів суміжного інституту або суміжної галузі.

Умовами суміжного застосування законодавства є:

• Відсутність норм, які спеціально регулюють дані відносини;

• Наявність таких норм у суміжних інститутах або галузях

• Однорідність методу правового регулювання

8. Значення судової практики

Судова практика – це керівні роз’яснення вищих судів щодо застосування цивільного законодавства. Такі роз’яснення містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судах. У судовій практиці постанови Пленуму ВСУ відіграють роль авторитетної практики і розцінюються як такі, що мають рекомендаційний характер. Судова практика не є джерелом цивільного права. Кожен суддя вирішуючи справу ґрунтується на своєму внутрішньому переконанні. Важливе практичне значення мають прецеденти(публіковані рішення по конкретних справах)

9. Поняття та предмет науки цивільного права. Методи дослідження науки цивільного права

Наука цивільного права – це система знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільно-правових норм, результати аналізу й узагальнення практики застосування цивільних норм, суть термінології норм.

Предметом науки цивільного права є галузь цивільного права й регульовані нею відносини, історія цивільного законодавства, перспективи його розвитку й практика його застосування. Предметом науки також є концепція приватного та цивільного права, норми цивільного права,цивільні відносини і т. д.

Наука цивільного права використовує діалектичний та історичний методи. Також використовуються приватно-наукові методи. Найбільш ефективним є метод порівняльного правознавства(виходить із необхідності заставлення схожих юридичних явищ, закріплених у законодавстві різних держав). Метод конкретних соціологічних досліджень(використання таких прийомів як анкетування. опитування,аналіз статистичних даних з метою визначення суспільних даних. Метод системного аналізу(цивільно-правові явища розглядаються не ізольовано одне від одного, а у взаємозв’язку). Метод комплексного дослідження(пов'язаний з необхідністю розгляду цивільно-правових явищ шляхом використання даних не тільки юридичної але і інших наук).

10.Система науки цивільного права. Наука ЦП та інші юридичні науки. ЦП як навчальна дисципліна.

Систему науки ЦП науковці визначають таким чином:

Догма цивільного(привітного)права – частина цивілістики яка вивчає характер, особливості і зміст норм певної системи цивільного права; структуру, зміст і форм цивільного законодавства.

Історія цивільного (приватного права) – частина цивілістики, яка вивчає ЦП загалом і окремі його інститути, їхню динаміку.

Порівняльна цивілістика – частина науки ЦП що вивчає різноманітні системи приватного(цивільного) права

ЦП як навчальна дисципліна – систематизована інформація про цивільне право України не тільки як про правову галузь але і як про цивілістичну науку