- •1.Поняття та предмет цп як галузі права
- •2.Метод цивільно-правового регулювання. Принципи цп.
- •3. Функції цп. Система цп
- •4. Відмежування цивільного права від інших галузей права.
- •5. Поняття та структура цивільного законодавства
- •6. Дія цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб
- •7.Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •8. Значення судової практики
- •9. Поняття та предмет науки цивільного права. Методи дослідження науки цивільного права
- •11.Поняття, ознаки та види цивільних правовідносин
- •13. Правоздатність фізичних осіб
- •14. Ім’я та місце проживання фізичних осіб
- •15. Дієздатність фізичних осіб
- •17.Визнання фізичної особи безвісти відсутньою та оголошення її померлою
- •18.Акти цивільного стану
- •19. Фізична особа підприємець.
- •21. Порядок призначення опіки і піклування.
- •22. Призначення опікунів та піклувальників, їх права та обов’язки.
- •23.Звільнення опікунів і піклувальників від їх обов’язків
- •24. Припинення опіки та піклування
- •25.Поняття та ознаки юридичної особи
- •26. Цивільна правосуб’єктність юридичної особи
- •27. Види юридичних осіб
- •28. Підприємницькі товариства
- •2)Виробничий кооператив
- •29. Філії та представництва юридичних осіб
- •30. Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб
- •31. Загальні засади участі держави, арк,територіальної громади у цивільних відносинах
- •32.Цивільна правоздатність держави, арк, територіальної громади у цивільних відносинах
- •33.Реалізація цивільної дієздатності держави,арк, територіальної громади у цивільних відносинах.
- •34. Відповідальність за зобов’язаннями держави, арк, територіальної громади
- •35.Поняття та види об’єктів цивільних прав
- •36.Речі як об’єкт цивільного права
- •37. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •38.Дії, послуги, зобов’язальні вимоги як об’єкти цивільних прав
- •39. Результати інтелектуальної,творчої діяльності як об’єкти цивільних прав
- •40. Інформація як об’єкт цивільних прав
- •41. Інші об’єкти цивільних прав
- •42.Поняття, підстави виникнення та припинення цивільних правовідносин
- •43.Поняття юридичного факту. Класифікація юридичних фактів
- •44.Поняття та ознаки правочинів. Види правочинів
- •76. Правовий режим майна державних підприємств.
2)Виробничий кооператив
Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Виробничий кооператив є юридичною особою приватного права. На відміну від господарських товариств, які утворюються шляхом об'єднання капіталів учасників, виробничий кооператив — це не лише об'єднання капіталів його учасників, а й об'єднання їх праці. Установчим документом виробничого кооперативу є статут, що затверджується загальними зборами його членів. Найменування кооперативу має містити його назву, а також слова "виробничий кооператив". Виробничий кооператив має адресу.
Вищим органом кооперативу є загальні збори його членів. Майно, що є у власності виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу.
Член виробничого кооперативу зобов'язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше 10% пайового внеску, а частину, що залишилася — протягом року з дня його державної реєстрації, якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу.
Член виробничого кооперативу має право на вихід із кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно, пропорційне його паю, а також здійснюються виплати, встановлені статутом кооперативу.
У разі ліквідації виробничого кооперативу в першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, а те майно, що залишилося після задоволення цих вимог, розподіляється між членами кооперативу відповідно до їх трудової участі.
29. Філії та представництва юридичних осіб
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Юридичні особи передають філіям і представництвам певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак юридично власником цього майна залишається юридична особа, тому що філії та представництва не мають правосуб'єктності.
30. Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб
Юридичні особи створюються в порядку, встановленому законом.
Залежно від характеру участі державних органів та її засновників традиційно розрізняють такі способи утворення юридичної особи:
- розпорядчий;
- нормативно-явочний;
- дозвільний;
- договірний.
Розпорядчий порядок утворення юридичної особи полягає у тому, що рішення (розпорядження) про створення юридичної особи публічного права приймає компетентний орган державної влади або місцевого самоуправління, а про юридичну особу приватного права — власник або уповноважена ним особа.
Нормативно-явочний (реєстраційний) порядок передбачає наявність нормативного акта загального характеру, який регламентує порядок утворення та діяльності певного виду юридичної особи. Виконання передбачених в такому акті вимог дає право на визнання за таким утворенням статусу юридичної особи, і державний орган не може відмовити їй у реєстрації. У такому порядку виникають недержавні юридичні особи.
Дозвільний порядок створення юридичної особи передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу чи підприємства (наприклад, дозволу Антимонопольного комітету України).
Договірний порядок створення юридичної особи має місце, коли юридична особа утворюється шляхом укладення договору між її засновниками. У такому порядку виникають різні господарські асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств.
Припинення існування юридичної особи відбувається шляхом реорганізації або ліквідації.
Реорганізація може здійснюватися в таких формах:
- злиття(дві або більше юридичні особи припиняють своє існування, а майно, права та обов'язки кожної з них переходять до новоствореної юридичної особи)
- приєднання(одна юридична особа припиняє своє існування, а її активи та пасиви переходять до іншої юридичної особи)
- поділ(юридичної особи вона припиняє своє існування, а її майно переходить до нових юридичних осіб, які виникли на її базі)
- виділ(юридична особа продовжує здійснювати свою діяльність, але з її складу виокремлюється і починає функціонувати нова юридична особа)
- перетворення(відбувається зміна організаційно-правової форми юридичної особи)
Ліквідаціяюридичної особи означає,що вонаприпиняє свою діяльність без правонаступництва. Майноліквідованоїюридичної особи не переходить до іншихсуб'єктів. Ліквідаціяюридичної особи може бути добровільною і примусовою. Добровільналіквідаціяможематимісце за рішеннямзасновників, у разізакінчення строку, на якийстворюваласяюридична особа, чи по досягненнівизначеної мети.
Підставами примусової ліквідації можуть бути: рішення господарського суду про визнання юридичної особи банкрутом; рішення суду про визнання недійсними установчих документів про створення юридичної особи як такої, що систематично порушує умови, передбачені законодавчими актами, або здійснює діяльність, заборонену законом. Юридична особа є такою, щоліквідована, з дня внесення до Єдиного державного реєструзапису про їїприпинення. У разіліквідаціїплатоспроможноїюридичної особи вимогикредиторівзадовольняються у такійчерговості: 1) у першу чергу — вимогищодовідшкодуванняшкоди, завданоїкаліцтвом, іншимушкодженнямздоров'яабосмертю, та вимогикредиторів, забезпечені заставою чиіншим способом; 2) у другу — вимогипрацівників, пов'язані з трудовимивідносинами, вимоги автора про плату за використання результату йогоінтелектуальної, творчоїдіяльності; 3) у третю — вимогищодоподатків, зборів (обов'язковихплатежів); 4) у четверту — всііншівимоги.
