1.Поняття та предмет цп як галузі права

ЦП – це галузь права яка регулює майнові та особисті немайнові відносини, тобто це сукупність правових норм які регулюють ці відносини на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності.

Ознаки: 1.ЦП-сукупність норм(правил поведінки)встановлених і охоронюваних державою. 2. ЦП регулює певну сферу суспільних відносин. 3. Регулювання суспільних відносин здійснюється на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності. 4.Метою ЦП є задоволення матеріальних і духовних цінностей.

Предмет ЦП регулює певну частину суспільних відносин. До предмету належать майнові та особисті немайнові відносини. Майнові – це конкретні вольові економічні відносини з приводу належності, використання, переходу матеріальних благ. Це відносини власності(розподіл благ між учасниками) та відносини у сфері товарообігу(перехід матеріальних благ від одного суб’єкта до іншого). Особисті немайнові відносини – не мають економічного змісту, невід’ємні від особи, невідчужувані і виникають із здійсненням особистих прав.

2.Метод цивільно-правового регулювання. Принципи цп.

Метод – це сукупність засобів і прийомів впливу на майнові та особисті немайнові відносини.

Є два методи: диспозитивний(основний метод) та імперативний (полягає в тому що закріплює ті норми які є обов’язковими до виконання в разі порушення норм ЦП. Стосується не договірних зобов’язань)

Ознаки диспозитивного методу: 1. Диспозитивність сторін у цивільно-правових відносинах(учасники можуть діяти на власний розсуд..) 2. Можливість вибору учасниками типу поведінки. 3. Всі питання між сторонами вирішуються в суді. 4. Дозвіл здійснювати відомі діяння.

Ознаки імперативного методу: 1. Юридична рівність сторін. 2. Виникає правовідношення незалежно від бажання сторін. 3. Можливість вибору учасниками варіанту поведінки лише в межах цивільного законодавства.

Принципи – нормативно-правові засади, ідей, згідно з якими здійснюється регулювання відносин що становлять предмет ЦП.

1. Неприпустимість свавільного втручання у особисте життя особи;

2. Неприпустимість позбавлення права власності;

3. Свобода договору;

4. Свобода підприємницької діяльності;

5. Судовий захист цивільного права та інтересу;

6. Справедливості, добросовісності та розумності;

7. Виконання зобов’язань;

8. Моральності;

3. Функції цп. Система цп

Функції ЦП–напрямки впливу цивільно-правових норм на суспільні відносини. Є

• Загально правові:

• Інформаційно - орієнтаційна (ознайомлення суб’єктів, орієнтація на певний тип поведінки);

• Виховна( виховання поваги до права,правопорядку);

• Регулятивна( позитивне регулювання цивільних відносин);

• Захисна( захист цивільних прав та інтересв від порушення);

• Специфічні цивілістичні:

• Уповноважувальна(ЦП створює нормативну базу,визначає засади внутрішнього регулювання за допомогою домовленості сторін)

• Компенсаційна( можливість відновлення порушеного права та інтересу на еквівалентній основі).

Система ЦП – систематизована сукупність його елементів, розташованих у послідовності та ієрархії, що визначається внутрішньою логікою галузі.

Система складається із:

• Підгалузей – сукупність інститутів і окремих норм, які регулюють певну групу відносин.(Речове право, Зобов’язальне право, Спадкове право, ПІВ..)

• Інститутів – сукупність правових норм, які регулюють певну групу взаємопов'язаних суспільних відносин. Наприклад інститут Речового права – право власності, обмеження речових прав..)

• Норми(субінститути)

ЦП побудоване за пандектною системою і складається із двох частин: Загальна та Основна.

Структура ЦП як галузі:

1.Загальні положення

2.Правове становище особи

3.Речові права

4.ПІВ

5. Договори

6. Недоговірні зобов’язання

7. Спадкове право.