- •1. Сдр як форма світових кредитних грошей: проблеми функціонування.
- •2. Бреттонвудська валютна система
- •3. Оон промислового розвитку юнідо: механізм сприяння розвитку.
- •4. Об’єктивні передумови, сутність та регулювання міжнародної економічної інтеграції.
- •5. Особливості вивозу капіталу після Другої світової війни
- •6. Основні види тарифів у міжнародній торгівлі.
- •7. Валютні обмеження в регулюванні мев
- •8. Валютно-фінансові методи торговельної політики
- •9. Наслідки впровадження єдиної європейської валюти єс
- •10. Особливості інтеграційних процесів в Північній Америці
- •11. Особливості координації господарської взаємодії країн очес (Організація Чорноморського Економічного Співробітництва)
- •12. Вільні економічні зони : місце та роль у світовому господарстві.
- •13. Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.
- •14. Міжнародні фінансові ринки: загальна характеристика.
- •15. Глобалізація міжнародних економічних відносин: сутність, форми прояву
- •16. Глобальні проблеми сучасних мев.
- •17. Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура, регулювання.
- •19. Мпп: поняття, типи,форми.
- •21.Порівняльні переваги економіки України,її конкурентоспроможність і напрями реалізації на світовому ринку.
- •22.Головні фінансові центри світового господарства
- •23. Головні форми вивозу капіталу в системі міжнародних економічних відносин.
- •24. Міжнародний валютний фонд: функції, механізм діяльності, основні програми.
- •25. Міжнародна фінансова корпорація: структура, функції.
- •26. Економіка України в системі світогосподарських зв'язків.
- •27. Міжнародна торгівля: парадокс Леонтьєва.
- •28. Прямі зарубіжні інвестиції: суть і головні форми.
- •29. Регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •30. Міжнародна торгівля: Теорія розміру країн.
- •31. Міжнародна торгівля: Теорія подібності країн.
- •32. Міжнародна торгівля: забезпеченість факторами виробництва. Теорема Хекшера-Оліна.
- •33. Міжнародна торгівля: Теорія специфічних факторів виробництва.
- •34. Регулювання міжнародної торгівлі послугами (гатс)
- •35. Розвиток Економічного та Валютного союзу
- •36. Міжнародна торгівля: неокласична теорія
- •37. Міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва
- •38.Світовий ринок послуг. Динаміка та тенденції розвитку на кінець 90-х рр.. Початок XXI ст..
- •39. Зовнішня торгівля країн що розвиваються нік
- •40. Механізм регулювання міжнародного руху капіталів
- •41.Мбрр Структура,функції, механізм кредитування
- •42.Світовий ринок робочої сили і міжнародні трудова міграція
- •43.Зовнішня торгівля України в сучасних умовах
- •44 Зовнішня торгівля. Теорія абсолютних переваг .
- •45.Концепції міжнародної економічної інтеграції.
- •1) Концепція ринкової школи інтеграції.
- •2) Ринкова інституціональна школа інтеграції.
- •3) Структурна концепція реі.
- •4) Дирижистська3 школа інтеграції.
- •46. Кількісні обмеження у зовнішній торгівлі
- •47. Сутність та форми прояву міжнародних економічних відносин.
- •48. Зовнішня економічна стратегія високорозвинених країн.
- •49. Інтегрована програма юнктад для сировинних товарів.
- •50. Інфраструктура сучасних мев: міжнародна інформаційна система.
- •51. Золотий стандарт в системі міжнародних валютно-кредитних відносин.
- •52. Уругвайський раунд переговорів в межах гатт: підсумки, перспективи
- •53. Фіскальна політика та фінансові інструменти регулювання мев
- •54. Інтеграційні угрупування в Африці та їх загальна характеристика
- •55. Інтеграційні угрупування країн, що розвиваються: асеан
- •56.Ямайська валютно-фінансова система:сутність, структура
- •57. Світовий ринок робочої сили і міжнародна трудова міграція
- •58. Особливості та тенденції міжнародного поділу праці
- •59.Форми міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва
- •60. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •61. Характерними рисами сучасного та тенденції розвитку світового господарства
- •62.Суть та значення платіжного балансу
- •63. Особливості міжнародного туризму, його динаміка та вплив на світовий ринок.
- •64. Теорія меркантилізму та її обмеженість.
- •65. Перехідні економіки та їхні найхарактерніші ознаки.
- •66. Світова валютна система та її показники.
- •67. Єврропейська валютна система.
- •68. Обєкт,предмет теорії міжнародних відносин
- •69. Процеси глобалізації та інтернаціоналізації
68. Обєкт,предмет теорії міжнародних відносин
Суспільні науки пов’язані з ТМВ як опосередковано, та к і безпосередньо. Опосередковані зв’язки здійснюються через ту чи іншу “пограничну” дисципліну, що розвинулась на межі наукових інтересів та дотично заторкує проблематику міжнародних відносин. Прямі зв’язки визначаються або близькістю об’єктів дослідження, або значним методологічним впливом на теорію міжнародних відносин.
Серед наук, які найтісніше пов’язані з ТМВ, можна визначити:
Філософію ,Історія Географія Правознавство та економічні науки.
Особливістю ТМВ є те, що вона поступово формується як синтетична наукова дисципліна, яка у системі суспільних наук займає особливе місце. Воно визначається тим, що її виникнення на перетині наукових інтересів було пов’язане із взаємодіями між ними щодо вивчення міжнародного середовища.
Специфіка предметного поля і проблема інституціоналізації науки про міжнародні відносини.
ТMB спрямована на дослідження проблематики, яка в цілому стосується сфери міжнародної політики взагалі та зовнішньої політики держав зокрема. Мова йде про осмислення цілісного розуміння і підходу до міжнародного життя. Тільки в цьому випадку можна визначити ТMB як таку, що шукає вирішальні фактори, важелі та механізми взаємин між державами як політичними інституціями та знаходить у цих взаєминах закономірності й випадковості. З цієї точки зору, безумовно, предмет ТMB складає діяльність держав на міжнародній арені, серцевиною якої є техніка і теорія дипломатії.
Однак, так як поняття "міжнародні відносини" і "міжнародна політика" включають взаємодію не тільки держав, але й інших суб'єктів світового співтовариства, то діяльність цих акторів (серед них особливо вагому роль відіграють міжнародні організації різного масштабу і спрямування) також входить у предметне поле ТMB.
Предмет ТMB включає в себе також проблему методів аналізу зовнішньополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності, дослідження змісту основних зовнішньополітичних доктрин і концепцій. Особливо важливо включення в предметне поле науки й навчальної дисципліни міжнародних відносин вивчення понять "міжнародної системи" і "міжнародного порядку". В цьому плані виховання й підготовка теоретиків і практиків зовнішньої політики та міжнародних відносин грунтується на розумінні провідної тенденції сучасної міжнародної політики. Вона полягає у подоланні конфліктно-конфронтаційного стилю і поступовому переході до глобального співробітництва. Дослідження цієї тенденції, а значить місця та ролі конфліктів і співробітництва у міжнародних відносинах - ще одна важлива складова предмету ТМВ.
69. Процеси глобалізації та інтернаціоналізації
Сучасна парадигма світогосподарського розвитку формується через системне дослідження явищ, процесів і проблем інтернаціоналізації з урахуванням її багатопланової природи та стадійного характеру. Домінуючи протягом останніх десятиліть процеси міжнародної мікро- та макроекономічної інтеграції визначають напрямки і пріоритети сучасних тенденцій інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище сучасної конкуренції і впливаючи на стратегічні інтереси всіх країн і регіонів світу.
Глобалізація як об’єктивно обумовлений процес і нова стадія інтернаціоналізації суттєво корегує національні та міжнародні стратегії, наповнює діяльність мікро- і макроекономічних структур якісно новим змістом. Саме через це глобалізація і є найбільш привабливим напрямком наукових досліджень, характерною ознакою яких стає, з одного боку, поглиблений, а з іншого – все більш поляризований підхід до сутності економічної глобалізації.
Одні країни є лідерами глобалізації або навіть її організаторами (як, насамперед, США), де і політики, і бізнес, і нації в цілому отримують всезростаючі дивіденди внаслідок глобальної експансії на світових ринках. Інші країни неспроможні активно впливати на глобалізацію для отримання відповідних вигід.
Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин
- на зміну біполярній структурі міжнародних відносин прийшла більш складна структура, посилилася взаємозалежність країн;
- подальше зміцнення міжнародних позицій високорозвинених демократичних держав, трьох центрів - американського, європейського та японського, «великої сімки», або більш широкого кола провідних держав;
- інтеграція (процес руху і розвитку певної системи, в якій кількість та інтенсивність взаємодії її елементів зростає- посилюється їхній зв’язок і зменшується відносна самостійність; міжнародні інтеграційні процеси призводять до всебільшої взаємозалежності і розширення сфери спільних інтересів усіх держав),
Розгортання глобалізаційних процесів у сфері економіки як процесу відтворення і поширення в світовому масштабі відносин та механізмів регулювання, характерних для ринкової економіки, що поєднувалося з одночасним поширенням та засвоєнням ліберальних вартостей, зумовило вияв інтеграційних процесів насамперед через економічну інтеграцію як секторальну (функціональну), так і ширшу. Тому проблеми інтеграції часто пов’язують з проблемою оптимальної економічної політики. Підтвердженням є історія формування найпотужнішого на сьогодні інтеграційного об’єднання - Європейського Союзу: спочатку утворення Європейського об’єднання вугілля та сталі потім - Євроатому (Європейської комісії з питань атомної енергетики) з одночасним утворенням Європейського економічного співтовариства. Метою цих інтеграційних об’єднань було створення спільного ринку, спочатку в сфері виробництва вугілля, сталі та атомної енергетики, а пізніше в сфері економіки загалом. Реалізація цієї мети передбачала послідовну реалізацію чотирьох ліберальних свобод - свободи пересування товарів, капіталів, послуг та робочої сили, а також визначила основні етапи економічної інтеграції - створення сфери вільної торгівлі, митного союзу, вільний ринок, економічний та валютний союз, які завершуються етапом повної господарської інтеграції, що означає об’єднання (конвергенцію) економік держав, що інтегруються, в єдиний спільний господарський організм, який є предметом економічної політики спільних інститутів.
Основні економічні і політичні процесі в світі стають дедалі більше пов’яз ані один з одним. Глобалізація все рішучіше охоплює світ, роблячи його більш структурованим.
В світі найактивнішим чином відбувається фінансова глобалізація. Фінансова глобалізація відображає процес руху фінансових ресурсів за межами державних кордонів. Інтеграція світових економік у глобальну “призводить до перекачування капіталів, переміщення кваліфікованої робочої сили та інтелекту нації з відсталих країн у передові країни… Людські спільноти відсталих країн бідніють, деградують, зростає вплив кримінальних організацій”
1 З 1971 року діє Загальна система преференцій, яка передбачає значне скорочення імпортних тарифів розвинутих країн на імпорт готової продукції з КЩР.
2
3
4 Контингент – квота сезонного характеру.
