31. Міжнародна торгівля: Теорія подібності країн.

Теорія подібності країн, або теорія попиту, що перетинається.

Значна частка міжнародної торгівлі здійснюється між країнами з подібними характеристиками — між промислове розвиненими країнами, які мають населення з високим рівнем освіти та розміщені у помірному кліматі. Усі розглянуті традиційні теорії міжнародної торгівлі базувалися не на подібності країн, а навпаки, на їх відмінностях.

Одну із перших спроб пояснити особливості сучасної міжнародної торгівлі зробив Стефан Б. Ліндер у 1961 р. Розглядаючи особливості технологічно нових товарів (холодильники, телевізори), з якими американські фірми вийшли на європейський ринок у 40—50-х рр., він звернув увагу на те, що основні відкриття, покладені в основу розроблення цих товарів, були зроблені європейцями. Ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді технологічно нових товарів, які потім завоювали зовнішній ринок в Європі. Багатий американський споживач виявився схильнішим до споживання нових дорогих товарів. Потім зі зростанням життєвого рівня європейців нові американські товари знайшли шлях до Європи.

Ліндер зробив висновок про те, що технологічно складні вироби створюються фірмою як реакція на потреби, що вже існують, тобто передовсім на потреби внутрішнього ринку. І тільки після розширення виробництва, після насичення внутрішнього ринку фірма прагне захопити зовнішній. Виходити на зовнішній ринок фірма буде на базі товару, підготовленого нею для національних споживачів, отже, структура споживання країни-імпортера має бути (максимально подібною до структури споживання країни-експортера. Таким чином, всупереч теорії співвідношення факторів виробництва, не тільки відмінності, але й подібність між країнами може бути передумовою для торгівлі.

Теорія подібності країн стверджує, що, розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову потребу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, котрі найподібніші до ринків його країни. Ця теорія — одна з небагатьох новітніх теорій, яка пояснює міжнародну торгівлю переважно з боку попиту, а не пропозиції.

Чим більше перетинаються структури попиту в країні-експортері та імпортері, підкріплені високим рівнем доходу, тим вищий рівень торгівлі між ними. Це і є феномен попиту, що перетинається, відкритий Стефаном Ліндером.

Недоліком теорії подібності країн є те, що коли розрив у рівнях доходів різних груп населення дуже значний, застосування її для пояснення міжнародної торгівлі є дуже обмеженим. Наприклад, усі мешканці країни 1 мають мінімальний рівень доходу А, і тільки одна людина — максимальний С, а у країні 2, навпаки, одна особа має мінімальний рівень доходу В, а усі решта — максимальний О, то торгувати у такому випадку можуть тільки дві особи, хоча перетин у якості товарів, що цікавлять мешканців обох країн, є суттєвим.

Переваги теорії полягають у тому, що вона пояснює торгівлю між подібними країнами.

32. Міжнародна торгівля: забезпеченість факторами виробництва. Теорема Хекшера-Оліна.

Теорія міжнародної торгівлі, заснована на припущенні, що розходження у відносних цінах пояснюються різною забезпеченістю країн факторами виробництва, так само як і теорії абсолютних і порівняльних переваг, ґрунтується на численних допущеннях.

Теорія співвідношення факторів виробництва заснована на численних допущеннях у відношенні факторів виробництва, характеру ринку, виробництва і товарів, велика частина яких — ті ж, що й у теоріях абсолютних і порівняльних переваг. Розходження полягають у тім, що теорія співвідношення факторів виробництва виходить з того, що існують, як і колись, тільки дві країни (країна I і країна II) і тільки два товари (товар 1 і товар 2), один із яких трудомісткий, а іншої — капіталомісткий, і вже два, а не один фактор виробництва (праця — L і капітал — ДО).

Більш того, кожна з країн у різному ступені наділена факторами виробництва. Трудова теорія вартості не відкидається, а доповнюється думкою про те, що в створенні вартості беруть участь крім праці також і інші фактори виробництва. При цьому повній спеціалізації країн на виробництві якого-небудь товару бути не може і технологія в двох країнах однакова. Таким чином, найбільш важливими допущеннями теорії співвідношення факторів виробництва є різна фактороінтенсивність окремих товарів (один товар - трудомісткий, другий - капіталомісткий) і різна факторонасиченність окремих країн (в одній країні капіталу відносно більше, в іншій - відносно менше).

Фактороінтенсивність - показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва на створення визначеного товару.

Факторонасиченність - показник, що визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва.

Теорема Хекшера—Оліна - кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона має відносно надлишкові фактори виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона відчуває відносний недолік факторів виробництва.