3. Оон промислового розвитку юнідо: механізм сприяння розвитку.

Значну роль у розвитку міжнародних економічних відносин відіграє Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) — міжнародна, спеціалізована міжурядова організація. Вона створена відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1965 р. для сприяння прискоренню індустріалізації країн, що визволилися від колоніалізму і стали на шлях самостійного розвитку. До складу ЮНІДО входять країни — члени ООН (біля 170 держав), її спеціалізовані установи.

Цілями ЮНІДО є:

·        сприяння промисловому розвитку і співробітництву на гло­бальному, регіональному, національному і галузевому рівнях;

·        сприяння індустріалізації країн, що розвиваються, в тому числі в галузі розробки природних ресурсів і розвитку інфраструктури;

·        надання допомоги країнам з перехідною економікою і країнам, що розвиваються, в реструктуризації і приватизації в промисло­вості;

·        надання технічної допомоги.

Основними напрямами діяльності ЮНІДО є: участь в індустріалізації країн, що розвиваються, насамперед в індустріалізації країн Африки; сприяння впровадженню у країнах, що розви-

ваються, сучасних методів виробництва, програмування й управління, а також поширення технічної інформації, раціональне використання природних ресурсів, підготовка національних кадрів, залучення фінансових коштів для конкретних промислових проектів; здійснення багатосторонньої технічної допомоги країнам, що розвиваються, через надання матеріальних і фінансових ресурсів у вигляді промислового устаткування, інженерно-консуль­таційних послуг та технологій, а також організації міжнародних торгів на розташування замовлень у цих країнах; сприяння розвитку міжнародного промислового співробітництва через передання інформації про технології, виконання цілеспрямованих оперативних досліджень та довгострокових науково-дослідних програм із різних аспектів індустріалізації; надання технічної допомоги в будівництві промислових об’єктів шляхом використання експертів, консультантів; надання консультативної допомоги через проведення конференцій, нарад і зустрічей представників промисловості, профспілок, споживачів.

У рамках цієї Міжнародної організації реалізуються досить важливі програми. До них слід віднести такі: «Десятиріччя промислового розвитку Африки 1993—2002 рр.», Регіональна програма співробітництва з метою промислового розвитку країн Латинської Америки і Карибського басейну, Програма індустріалі­зації 47 найменш розвинутих країн та ін.

ЮНІДО докладає чимало зусиль для становлення і розвитку міжнародного економічного права. Одним із прикладів цього є прийняття у 1975 р. Лімської декларації і Плану дій, в яких закріп­лено право кожної держави вільно здійснювати свій суверенітет і постійний контроль над власними природними ресурсами й усією економічною діяльністю. Причому жодна держава, як зазначено у цих документах, не може зазнавати якого-небудь економічного, політичного або іншого тиску, який би перешкоджав здійсненню цього невід’ємного права. Як відомо, дане положення є основою змісту одного зі спеціальних принципів міжнародного економічного права.

У Лімській декларації висловлені вимоги до промислово розвинутих країн, з тим щоб вони враховували інтереси молодих держав у справі індустріалізації.

Важливого значення набула діяльність ЮНІДО, пов’язана з переданням передової промислової технології країнам, що розвиваються. У 1981 р. спеціально організовано Інформаційний банк з промислової технології, основним завданням якого є створення умов для ознайомлення молодих держав з останніми досягненнями науки і техніки.

Важливе місце у системі правового регулювання міжнародних відносин у галузі промисловості відіграють акти, які приймаються міжнародними економічними організаціями. Як уже зазначалося, до цих організацій належать Конференція з торгів­лі і розвитку, Комітет з промислового розвитку Економічної і соціальної ради ООН, регіональні комісії Економічної і соціальної ради ООН та ін. Ці міжнародні організації, крім розглянутих вище напрямів їхньої діяльності, чимало уваги приділяють і питанням організації міжнародного промислового спів­робітництва. Так, Комітет з промислового розвитку Економічної і соціальної ради ООН проводить консультації з питань прискорення промислового розвитку країн, розробляє робочі програми щодо індустріалізації та підготовки рекомендацій щодо їх подальшого розроблення, проводить дослідження і семінари з питань найефективнішого застосування промислових методів виробництва в країнах, що розвиваються, та виконує деякі інші функції.

Одним із інструментів регулювання міжнародних відносин у галузі промислового співробітництва є двосторонні договори та угоди.

ЮНІДО сприяє налагоджен­ню і зміцненню контактів між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, заохочує діяльність, яка сприяє залученню ін­вестицій, підтримуючи процес передачі технології країнам, що розвиваються, і обміну технологіями. В рамках ЮНІДО створено Банк промислової і технологічної інформації по проектах, який може надавати необхідну країнам інформацію на їхній запит. Консультативна діяльність ЮНІДО полягає в проведенні конфе­ренцій, нарад, зустрічей представників промисловості, профсоюзів, споживачів. Крім того, проводяться засідання груп спеціаліс­тів конкретних галузей промисловості з проблем промислового розвитку в регіоні, з питань зміцнення співробітництва фінансо­вих, технічних і наукових установ розвинутих країн і країн, що розвиваються, тощо. Особлива увага приділяється промисловому співробітництву на рівні підприємств з використанням механізму цільових фондів і програми промислового інвестування. В 1997р. обсяг технічної допомоги, наданої ЮНІДО всім країнам світу, становила близько 100 млн доларів.

Головними органами ЮНІДО є:

·        Генеральна конференція, яка проводиться один раз на два роки і визначає принципи і політику діяльності ЮНІДО, затвер­джує бюджет, здійснює контроль за використанням фінансових ресурсів;

·        Рада з промислового розвитку (РПР), що складається з 53 членів ЮНІДО (33 - представники країн, що розвиваються, 15 — від розвинутих країн, 5 — від країн з перехідною економі­кою), яка розробляє принципи і політику ЮНІДО, розглядає і приймає програму діяльності Організації, обговорює питання ко­ординації діяльності системи ООН у галузі промислового розви­тку, контролює ефективність використання ресурсів Організації, готує і подає на розгляд Генеральної Асамблеї ООН через ЕКОСОР щорічну доповідь про діяльність ЮНІДО;

·        Секретаріат;

·        Представництва ЮНІДО на місцях.

Допоміжними органами ЮНІДО є Комітет з програм і бю­джету в складі 27 членів і технічні комітети.

До складу ЮНІДО входять 168 держав. Україна також є чле­ном цієї організації з 1985 р. Штаб-квартиру ЮНІДО розміщено у Відні (Австрія).