11. Особливості координації господарської взаємодії країн очес (Організація Чорноморського Економічного Співробітництва)

ОЧЕС - Організація чорноморського економічного співробітництва — субрегіональне об'єднання 12 країн Чорноморського регіону:

1. Азербайджан,

2. Албанія,

3. Болгарія,

4. Вірменія,

5. Греція,

6. Грузія,

7. Молдова,

8. Росія,

9. Румунія,

10.Сербія,

11. Туреччина

12. Україна.

Статус спостерігачів мають

1. Франція,

2. Німеччина,

3. Австрія,

4. Єгипет,

5. Ізраїль,

6. Італія,

7. Польща,

8. Словаччина,

9. Туніс,

10. Конференція енергетичної хартії,

11. Чорноморський клуб.

Кандидати:

1. Кіпр

2. Чорногорія

У 1990 р. президент Туреччини Тургут Озал виступив з ініціативою створення «Чорноморської зони процвітання і співпраці» за участю СРСР, Туреччини, Румунії і Болгарії.

У 1992 р. підписано перший документ про утворення цієї організації — Стамбульська декларація 1992 р. «Про Чорноморське економічне співробітництво», який підписали

1. Росія,

2. Туреччина

3. Україна,

4. Вірменія,

5. Грузія,

6. Азербайджан,

7. Молдова,

8. Румунія,

9. Греція,

10. Болгарія

11. Албанія.

Першочергове завдання ЧЕС — розвиток економічного співробітництва в регіоні Чорного моря, просування різних спільних інтеграційних проектів від глобальних, починаючи з регіональної «зони вільної торгівлі» до дрібніших — таких як транспортний коридор, так зване кільце довкола Чорного моря, а також різні енергетичні проекти: «блакитний потік», транспортування нафти, електроенергетика.

Відповідно до Статуту держави-члени співпрацюють на таких напрямках:

1. торгівля та економічний розвиток,

2. банківська справа i фінанси,

3. зв'язок;

4. енергетика,

5. транспорт,

6. сільське господарство i агропромисловiсть,

7. охорона здоров'я i фармацевтика,

8. охорона навколишнього середовища,

9. туризм,

10. наука i технології,

11. співробітництво у сфері культури,

12. обмін статистичними даними та економічною інформацією,

13. співробітництво між митними органами,

14. гуманітарні контакти,

15. боротьба з організованою злочинністю тощо.

Період головування країни в Організації складає 6 місяців, ротація головування відбувається відповідно до англійського алфавіту. На період головування міністр закордонних справ країни є головою ОЧЕС та має координувати усю діяльність в рамках Організації, гарантувати належне керування справами так само як і виконання прийнятих Резолюцій та Рішень. У випадку відмови від головування країною, воно автоматично переходить до наступної за списком країни.

У 2001 р. в рамках ОЧЕС був прийнятий документ „Економічний порядок денний для ОЧЕС”, який фактично є колективною стратегію, спрямованою на досягнення конкретних результатів та цілей ОЧЕС.

Головним постійним органом ОЧЕС, що приймає рішення, є Рада мiнiстрiв закордонних справ. Засідання Ради проводяться, як правило двічі на рік. Рада вирішує всі питання щодо функціонування ОЧЕС, розглядає результати діяльності допоміжних органів i приймає вiдповiднi резолюції, рішення та рекомендації. У період між засіданнями Ради координацію діяльності в рамках ОЧЕС здійснює Діючий голова – міністр закордонних справ головуючої в ОЧЕС країни.

Комітет старших посадових осіб (КСПО) ОЧЕС репрезентує міністрів закордонних справ країн-членів і діє від їх імені. Зокрема, КСПО розглядає діяльність допоміжних органів, виконання рішень і рекомендацій Ради, готує пропозиції щодо прийняття Радою нових рішень та вносить для затвердження Радою проект бюджету ОЧЕС.

Допоміжними органи ОЧЕС є робочі групи, які проводять регулярні засідання для обговорення конкретних напрямків галузевого співробітництва.

Виконавчим органом Організації є Постійний Міжнародний Секретаріат ОЧЕС у м. Стамбул.