- •Об’єкт, предмет, основні поняття і задачі логістики.
- •Визначення логістики, її складові.
- •Головне завдання та функції комерційної логістики.
- •Логістика складування, визначення та призначення складів
- •Основні функції складського господарства
- •Основні завдання логістичної оптимізації складування.
- •Товарна політика у комерційній логістиці.
- •Призначення та види запасів.
- •Оптова торгівля та її види.
- •Види складів, основні проблеми і завдання складської діяльності.
- •Місце складу в логістичному ланцюгу, завдання, що вирішує логістика на складі.
- •Засоби для укрупнення та перевезення вантажів.
- •Основні системи управління запасами.
- •1 Систему управління запасами з фіксованим розміром замовлення;
- •2 Систему управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;
- •3 Систему зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;
- •4 Систему "мінімум – максимум".
- •Визначення оптимальних розмірів замовлень.
- •Визначення рівня логістичного обслуговування.
- •Технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів.
- •Технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів.
- •Види інформаційних логістичних систем.
- •Вибір виду транспортного засобу для перевезення продукції.
- •Характеристика складських операцій.
- •Посередники у логістичній системі.
- •Матеріально-технічна база транспорту
- •Основні стандарти управління запасами.
Основні системи управління запасами.
Система управління запасами - сукупність правил і показників, які визначають момент часу та обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.
У логістиці застосовуються такі основні системи управління запасами:
1 Систему управління запасами з фіксованим розміром замовлення;
У даній системі розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах запасу до встановленого мінімального критичного рівня, який називають "точкою замовлення".
У процесі функціонування даної системи інтервали постачання можуть бути різними залежно від інтенсивності витрат (споживання) матеріальних ресурсів у логістичній системі.
2 Систему управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;
Замовлення здійснюються в чітко визначений час, між якими утворюються рівні інтервали, наприклад, 1 раз на місяць, 1 раз на тиждень, 1 раз у 14 днів і т.д. Період, що розділяє два замовлення на виготовлення або придбання, чітко встановлено, а обсяг замовлення є змінним.
3 Систему зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;
У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона зорієнтована на роботу за умови значних коливань споживання. Щоб запобігти завищенню обсягів запасів, що знаходяться на складі, або їхньому дефіциту, замовлення подаються не тільки у встановлені моменти часу, а й за умови досягнення запасом граничного рівня. Перевагою даної системи є повне виключення недостачі матеріальних ресурсів для потреб системи. Однак при цьому виникають додаткові витрати на організацію постійного спостереження за величиною запасів.
4 Систему "мінімум – максимум".
Зорієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівняними зі втратами від дефіциту запасів. Тому в даній системі замовлення роблять не через задані інтервали часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або меншими встановленого мінімального рівня. У випадку видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня. Таким чином, дана система працює лише з двома рівнями запасів - мінімальним і максимальним, чим і зумовлюється її назва.
Визначення оптимальних розмірів замовлень.
В основі визначення партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення. Цей показник виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне замовлення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.
Визначаючи розмір замовлення, необхідно спів ставити витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Оскільки середній обсяг запасів замовлення спричинить збільшення середнього обсягу запасів. З іншого боку, чим більшими партіями здійснюється закупівля, тим рідше доводиться роботи замовлення, а отже, зменшуються витрати на їх подання. Оптимальний розмір замовлення повинен бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за даного обсягу споживання.
Економічний розмір замовлення (economic order quantity - EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління вона більш відома як формула Уілсона:
EOQ= V(2x Co x S \ Ci x U)
Де EOQ- економічний розмір замовлення, од.;
Со- витрати виконання замовлення, грн.;
Ci- закупівельна ціна одиниці товару, грн.;
S- річний обсяг продажів, од.;
U- частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.
V - корінь квадратний
