5. Основні функції складського господарства

– перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів;

– складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції, що дає змогу здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів, а також у зв'язку із сезонним споживанням деяких видів продукції;

– консолідація і розукрупнення вантажів – склад може здійснювати функцію об'єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені (кільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії за замовленнями і відправляються кожному споживачу;

– надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів.

6. Основні завдання логістичної оптимізації складування.

Основними проблемами логістики складування, які не можуть бути вирішені лише в рамках цього функціонального менеджменту, а вимагають взаємодії з іншими видами і рівнями функціонального управління є:

- вибір між власним складом і складом загального користування;

- визначення кількості складів і розміщення складської мережі;

- обгрунтування розміру і місця розташування складів;

- вибір системи складування.

В рамках власне логістики складування вирішуються такі основні завдання:

- раціональна планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажів;

- ефективне використання простору при розстановці устаткування, що дозволяє підвищити потужність складу;

- використання універсального обладнання, виконує широкий спектр складських операцій;

- мінімізація маршрутів внутрішньоскладському перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і збільшення пропускної спроможності складу;

- здійснення унитизации партії відвантажень і застосування централізованої доставки;

- максимальне використання можливостей інформаційних систем.

Необхідність створення та існування запасів пояснюється наступними причинами:

1) необхідність скорочення витрат доставки - транспортування і виробництва (тобто загальних витрат);

2) необхідність координації і досягнення динамічного балансу між попитом і пропозицією;

3) вимога ритмічності і безперервності виробництва і споживання;

4) вимога гнучкою і реактивної реакції на коливання попиту;

5) можливість економії витрат за рахунок превентивних і масштабних закупівель за більш низькими цінами;

6) можливість більш широкого охоплення ринку;

7) можливість реалізації ефективних маркетингових стратегій.

7. Товарна політика у комерційній логістиці.

Товарна полі́тика - формування товарного асортименту, модифікація існуючих виробів, зняття з виробництва застарілих, розроблення і запуск у виробництво нових товарів, забезпечення належного рівня їх якості і конкурентоспроможності.

Основним завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або використовувались мінімально як допоміжні для досягнення поставлених цілей фірми або ж були непотрібні взагалі.Товарна політика є одним із видів економічної політики. Розробка й здійснення товарної політики вимагають дотримання наступних умов:

чіткої уяви про мету виробництва й збуту на перспективу;

наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства;

хорошого знання ринку й характеру його вимог;

чіткої уяви про свої можливості й ресурси сьогодні і на майбутнє. Розробка товарної політики передбачає виконання наступного переліку завдань:

комплексний аналіз можливостей діючих ринків з позиції забезпечення успішної реалізації попередньої номенклатури продукції, тобто оцінка ринків збуту;

оцінка рівня конкурентоздатності власного товару й аналогічного товару, виробленого конкурентами;

вибір найсприятливіших ринків і встановлення для кожного з них відповідної номенклатури продукції, обсягу реалізації, ціни;

аналіз зміни виторгу, визначення її оптимальних обсягів і відповідних їм цін, а також розробка плану перспективної номенклатури продукції з урахуванням її конкурентноздатності.