Контрольні питання до розділу 2

1. Перелік негативних наслідків дії транспорту континетального масштабу.

2. В чому різниця між системами керування транспортом та інтелектуальними транспортними системами ?

3. Визначення терміну «інтелектуальні транспортні системи».

4. Яка сфера впровадження інтелектуальних транспортних систем у світовій практиці ?

5. Які базові технології розвитку інфраструктури та автомобілів передбачано при впроваджені ІТС ?

6. В чому полягає інтегральний підхід до створення ІТС ?

7. Які групи сервісів користувачів визначають класифікацію ІТС ?

8. Які сервіси користувачів складають групу ІТС «Управління дорожним рухом» ?

9. Які сервіси користувачів складають групу ІТС «Інформація для людей , що подорожують»?

10. Які сервіси користувачів складають групу ІТС « Системи транспортних засобів» ?

11. Які сервіси користувачів складають групу ІТС «Комерційні транспортні засоби» ?

12. Які сервіси користувачів складають групу ІТС «Громадський транспорт» ?

13. Які сервіси користувачів складають групу ІТС «Управління в надзвичайних ситуаціях» ?

14. Які сервіси користувачів складають групу ІТС « Безпека та електронні платежі» ?

15. Що таке архітектура ІТС, що вона визначає?

16. Особливості європейської архітектури ІТС?

17. Головні напрямки розвитку ІТС в Європі?

18. Які функції ІТС є пріоритетними для міст України, на сьогодення?

19. Мета інформації, що поступає в реальному часі про громадський транспорт?

20. Мета системи інформації водіїв?

21. Мета системи управління парком транспортних засобів?

22. Мета центрів регулювання руху та контролю за рухом міського транспорту?

23. Особливості побудови ІТС в Росії?

24. Принцип роботи навігаційної системи по збору та первинної обробки інформації?

25. Які елементи ІТС мають найбільший попит у пішоходів та пасажирів?

26. Які елементи ІТС мають найбільший попит у водіїв?

27. Які елементи ІТС мають найбільший попит у владних структур?

3. Принципи планування та реалізації інтелектуальних транспортних систем

3.1. Планування ітс

Перший рекомендований крок у застосу­ванні ефективних прикладних технологій ІТС – це розробка стратегічного плану ІТС та програми реалізації. Вони забезпечать значні переваги та найвищу ефективність прикладних технології ІТС у вирішенні транспортних потреб регіону. Це також допоможе досягнути послідовного підходу і дасть змогу проектам ІТС будувати ключові технології.

Стратегічні плани ІТС – найефектив­ніші на національному, регіональному рівні та на рівні міст, а не на локальному рівні, оскільки прикладні технології ІТС загалом застосовуються по всьому регі­оні чи місту, при цьому слід враховувати майбутнє зростання при використанні та фінансуванні.

Стратегічний план ІТС повинен містити такі елементи:

• сучасні і майбутні транспортні потреби і проблеми та їх пріоритети;

• перелік наявних та пропонованих прикладних технологій ІТС, наприклад, спонтанне інсталювання різними організаціями, демонстраційні проекти, науково-дослідні проекти та ІТС, проекти у майбутніх програмах та бюджетах;

• огляд наявної технологічної інфраструктури стосовно застосування ІТС, зокрема, телекомунікацій та структури будь-яких систем і стандартів, які використовуються;

• опис наявних та бажаних інституційних пристосувань, включаючи ролі та зобов’язання і фінансові домовленості;

• визначення ключових учасників та їхніх інтересів (див. табл. 3.1);

• оцінку потенціалу ІТС у задоволенні транспортних потреб і визначення пріоритетних застосувань інформаційних технологій (ІТ) для використання;

• вимоги щодо структури ІТС (див. табл. 3.2).

Стратегічний план ІТС далі переходить у детальну Програму реалізації ІТС, з наступними елементами:

• огляд пріоритетних застосувань і проектів ІТС для використання – аналіз потреб учасників, інституційної бази та технічних вимог допомагає сформулювати цю програму (табл. 3.2);

• організаційна база для використання та функціонування ІТС, включаючи міжорганізаційні домовленості;

• детальні проекти та фінансові домов­леності, на найближчий період, плюс запропоновані проекти на середньостроковий та довгостроковий періоди.

Таблиця 3.1

Приклади учасників проектів ІТС

Операційні вимоги	Групи учасників	Приклади ІТС
Покращене управління рухом транспорту в місті	■ місцеві органи управління транспортними процесами; ■ регіональні транспортні органи; ■ автобусні оператори.	■ контроль за дорожніми сигналами, що адаптуються до реального часу; ■ інтеграція систем управління транспортними операціями на ключових міських магістралях та міських швидкісних автомагістралях; ■ введення діючих пріоритетних схем для автобусів
Зменшення попиту на транспорт	■ місцеві органи управління транспортними операціями; ■ місцеві компанії; ■ автомобілісти; ■ суспільство; ■ оператори вантажівок; ■ транспортні оператори автобусів і залізничного транспорту	■ плата за від’їзд до міста – наприклад. Схема плати за в’їзд до Лондона
Впровадження нових автоматичних систем оплати	■ оператори та менеджери систем дорожнього збору; ■ місцеві органи управління транспортними операціями; ■ оператори автобусних компаній та залізничного транспорту, пасажири.	■ безперервний електронний збір оплати; ■ електронна купівля і продаж квитків різними шляхами

Продовження таблиці 3.1

Операційні вимоги	Групи учасників	Приклади ІТС
Стратегічне і тактичне управління міжміськими транспортними операціями	■ оператори і менеджери швидкісних автомагістралей, платних доріг та автодоріг; ■ місцеві транспортні менеджери; ■дорожня поліція та служби надзвичайних ситуацій	■ регіональні центри транспортного контролю; ■ відстеження надзвичайних ситуацій та аварій; ■ реакція на надзвичайні ситуації та аварії; ■ дорожні знаки зі змінною інформацією та інформаційна підтримка для водіїв
Краща інтеграція різних видів транспорту	■ оператори автобусних компаній, міського залізничного транспорту і відповідних станцій та пересадок; ■ органи управління транспортом; ■ провайдери послуг з надання приватної інформації; ■ виробники транспортних засобів	■ інформація про транспорт різних режимів; ■ системи управління транспортним парком; ■ навігаційні системи у транспортних засобах

Таблиця 3.2

План реалізації: основа для аналізу

Аналіз учасників	Інституційний аналіз	Технічний аналіз
■ Хто є головними учасниками цієї сфери і яким чином це вплине на них? ■ Які ІТС має кожен учасник станом на сьогоднішній день? ■ Які плани (короткострокові, середньострокові та довгострокові) має кожен учасник щодо розробки ІТС? ■ Які аспекти запланованих ІТС кожен учасник розглядає позитивно / чи вважає пріоритетом? ■ Чи існують такі функції ІТС, через які їх хотіли би мати усі учасники?	Які організаційні одиниці в стані забезпечити лідерство у розробці ІТС у цій сфері? Які організаційні моделі підходять для роботи з ІТС у цій сфері? Наскільки добре наявні інституційні домовленості підходять до цих моделей? Чи існують очевидні організаційні прогалини та слабкі місця? Яким, чином їх можна виправити? Які юридичні, договірні та організаційні домовленості необхідно укласти між органами? Яким чином їх найкраще впровадити? Які засоби існують для того, щоб учасники дійшли до консенсусу по відношенню до запланованих ІТС?	Які прикладні технології ІТС вже викорис­товують органи у цьому регіоні? Які вимоги щодо взаємодії, і тепер, і в найближчій / середньостроковій перспективі? Де необхідно домогтися сумісності, а де це є вибірковим елементом? Яка комунікаційна інфраструктура наявна для ІТС? Де органи повинні обмінюватися даними чи інформацією? Чи впроваджено системи цифрової карто­графії та посилання на місце перебування? Які словники даних та стандарти обміну даними було прийнято?