- •1. Транспортні проблеми та напрямки їх усунення
- •1.1. Стан, проблеми та перспективи розвитку автомобільного транспорту України
- •1.1.1. Вантажні перевезення
- •1.1.2. Пасажирські перевезення
- •Перевезення пасажирів автобусами
- •1.1.3. Безпека дорожнього руху (бдр)
- •1.2. Транспортні проблеми у світі
- •1.3. Транспортна політика Європи до 2050 року
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2. Місце інтелектуальних транспортних систем у вирішенні автотранспортних проблем
- •2.1. Визначення ітс
- •2.2. Класифікація сервісів користувачів ітс
- •2.3. Принципи організації ітс
- •2.3.1. Американська національна архітектура ітс
- •2.3.2. Європейська архітектура ітс
- •2.3.3. Японська система ітс
- •2.3.4. Ітс України
- •2.4. Розробка стандартів на ітс
- •2.5. Навігаційні системи для ітс
- •2.6. Універсальні обов’язкові елементи ітс
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3. Принципи планування та реалізації інтелектуальних транспортних систем
- •3.1. Планування ітс
- •3.2. Витрати і вигоди ітс
- •3.3. Управління проектами і застосування
- •3.4. Операційна діяльність та управління
- •3.5. Фінансування ітс
- •3.5.1. Урядове фінансування
- •3.5.2. Приватне фінансування
- •3.5.3. Змішане фінансування
- •3.5.4. Бюджет і забезпечення
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4. Класифікація дтз та дорожніх умов
- •4.1. Класифікація дтз країн снд
- •4.2. Класифікація дтз за правилами єек оон
- •4.2.1. Визначення категорії дтз
- •4.3. Дорожні, транспортні та атмосферно-кліматичні умови
- •4.4. Класифікація умов функціонування дорожніх транспортних засобів ітс
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5. Інтелектуальні автомобілі
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Список використаної літератури
- •Рудзінський Володимир Васильович інтелектуальні транспортні системи автомобільного транспорту (функціональні основи)
В.В. Рудзінський
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
(ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ)
Навчальний посібник
Житомир
2012
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
М
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
В.В. Рудзінський
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
(ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ)
Навчальний посібник
Рекомендовано до видання Вченою радою Житомирського державного технологічного університету
(протокол № __ від ___ 2012 р.)
Житомир
2012
УДК _______________
ББК ______________
Р-___ |
Рудзінський В.В. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ (ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ)
Навчальний посібник. Житомир: РВВ ЖДТУ, 2012. – 96 с. |
|
|
|
У посібнику викладено функціональні основи інтелектуальних транспортних систем, класифікацію їх сервісів для користувачів. Принципи планування та їх реалізації, архітектуру світових провідних систем класифікацію автомобільних транспортних засобів та дорожних умов їх експлуатації, для студентів спеціальності «Автомобілі і автомобільне господарство» вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
|
-
Рецензенти:
_____________________________________
______________________________
© В.В. Рудзінський , 2012
ВСТУП
Транспорту належить ведуче місце у розвитку економіки будь-якої країни. Він є основою ефективного функціонування економіки, а також забезпечує мобільність населення.
Сьогодні процес автомобілізації має глобальний характер як у світі, так і в Україні.
Світовий парк зареєстрованого рухомого складу автомобільного транспорту нараховує більше 700 млн. одиниць, з них 86 % припадає на легкові автомобілі, 13 % – на вантажні, й тільки 1 % – на автобуси. Найбільша кількість рухомого складу знаходиться в Європі – 40 %, в Америці – 32%, Азії – 21 %.
Автомобільний парк України нараховує більше 7 млн. одиниць автомобілів. Структура наявного автомобільного парку: вантажних автомобілів – 15,5 %, автобусів – 2,6 %, легкових автомобілів – 81,9 %.
Україна володіє розвиненою транспортною мережею, до складу якої входять: 22,3 тис. км. залізниць, 169,5 тис. км автомобільних доріг, майже 3,0 тис. км внутрішніх водних шляхів, 19 морських та 10 річкових портів, 36 аеропортів. Переважна більшість автомобільних доріг (67 %) – дороги IV та V категорій.
В Україні питома вага окремих видів транспорту в загальному перевезенні вантажів така: залізничний 27 %, автомобільний 59 %, трубопровідний – 13%, річковий разом з морським та авіаційним – 1,0 %.
Середня відстань перевезень однієї тонни вантажів складає на залізничному транспорті 506 км, трубопровідному 915 км, автомобільному 28 км.
Діяльність транспорту займає важливе місце і в приватно-особистісній сфері. Особливо це стосується галузі автомобільного транспорту, де поряд із легковими автомобілями приватної власності з’явилась значна кількість вантажних автомобілів та автобусів.
1. Транспортні проблеми та напрямки їх усунення
1.1. Стан, проблеми та перспективи розвитку автомобільного транспорту України
Особливу роль і значення в транспортній стратегії розвитку України відіграє автомобільний транспорт, який окрім самодостатніх транспортних функцій, що буде наведено далі, виконує більшість роботи з інтеграції видів транспорту та доставки пасажирів та вантажу до пункту відправлення та від пункту прибуття інших видів транспорту. В середньому за останній час автомобільним транспортом в рік було перевезено 1168 млн. тонн вантажів та 3726 млн. пасажирів. [ 1 ]
1.1.1. Вантажні перевезення
Основа автомобільних перевезень – це місцеві та міжрегіональні перевезення. Середня відстань автомобільних вантажних перевезень складає 46 км, у той час як на залізничному транспорті – 504 км, на річковому – 996 км, морському – 1271 км. Основними видами вантажів є будівельні матеріали, сільсько-господарська та харчова продукція, товари народного споживання. Завдяки доставці від дверей до дверей, забезпеченню збереження вантажів, можливості доставки дрібних партій, значній дерегуляції його діяльності, автомобільний транспорт виграв конкуренцію у залізничного транспорту в обслуговуванні малого бізнесу та отримав значний розвиток.
Автомобільний транспорт забезпечує також виконання значних обсягів експортних, імпортних та транзитних перевезень між Україною та іншими державами світу. Основні транспортні потоки проходять по дорогах державного значення і на них припадає до 80% всіх вантажних і пасажирських перевезень автомобільним транспортом. Проте, стан доріг разом з недостатнім розвитком супутньої інфраструктури не приваблюють іноземних перевізників для здійснення транзитних перевезень, туристів та інвесторів адже 33 % доріг державного значення не відповідають вимогам за міцністю і 49 % – вимогам за рівністю.
Найбільші обсяги міжнародних вантажопотоків спостерігаються між Україною та Російською Федерацією (19,6 % експортних, імпортних і транзитних перевезень), Польщею (11,8 %), Німеччиною (10,4%), Італією (5,4%), Китаєм (5,3%), Туреччиною (4,9%), Молдовою (4,3%), Угорщиною (4,2%), Білоруссю (3,4%).
У структурі міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом забезпечується 4,6% експортних вантажопотоків України, 16 % імпортних і 4,2 % транзитних. Особливу роль автомобільного транспорту у забезпеченні імпорту України пояснюється тим, що в імпорті України високою є частка товарів, які є значно легшими за експортну продукцію і переміщуються невеликими партіями з високою частотою поставок, що потребує автотранспортного забезпечення перевезень (сучасні промислові товари: наукоємна продукція машинобудування, медикаменти, продовольчі товари та товари народного споживання).
Основні причини, що стримують розвиток міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом, у тому числі транзиту вантажів в Україні, полягають у тому, що організація перевезень вантажів автомобільним транспортом є недостатньо ефективною. Недосконалі нормативно-правова база з міжнародних перевезень вантажів, технологія перетину державного кордону, процедури розмитнення вантажу, технологічні схеми роботи автомобільного транспорту в морських портах, система транспортної логістики, недостатня взаємодія різних видів транспорту в транспортних вузлах, організація централізованих форм транспортного обслуговування вантажоодержувачів.
Стратегічними напрямами реалізації ефективності використання та розвитку транзитного потенціалу України та нарощування обсягів перевезень автомобільним транспортом, у тому числі транзитних, є такі:
1. Модернізація та подальша розбудова інфраструктури міжнародного транзиту на національній мережі міжнародних транспортних коридорів, в тому числі достатньої кількості вантажних терміналів, пунктів сервісу, відпочинку, автозаправних станцій тощо.
2. Удосконалення нормативно-правової бази з міжнародних перевезень пасажирів та вантажів та гармонізація її з вимогами багатосторонніх міжнародних угод і конвенцій, а також законодавством ЄС, а також забезпечення безумовного виконання вимог законодавства, зокрема щодо управління перевезеннями, регулювання ринку транспортних послуг, доступу до ринків перевезень, підвищення конкурентоспроможності транзитних перевезень, прикордонного контролю відповідно до проекту Угоди про асоційоване членство України в ЄС.
3. Створення привабливих умов для іноземних перевізників, які здійснюють перевезення вантажів у автомобільному сполученні між Європою та Азією через територію України, в тому числі швидкої та прозорої процедури проведення всіх державних видів контролю на кордоні при перетині державного кордону України іноземними перевізниками, укладення: міждержавних угод із сусідніми державами про утворення спільних пунктів пропуску через державний кордон.
4. Удосконалення технології перевезень, застосування методів транспортної логістики, різноманітних форм централізованого транспортного обслуговування відправників та одержувачів вантажу, процедури розмитнення вантажу, системи транспортної статистики.
5. Інтеграція видів транспорту, удосконалення технологічних схем роботи автомобільного транспорту в морських портах, взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах, розширення комбінованих перевезень вантажів.
