- •Нормативна і позитивна теорії. Типи аналізу.
- •Функції мікроекономічного аналізу
- •За а. Маслоу всі потреби поділяються на п'ять груп
- •Поняття корисності блага. Два підходи до вимірювання корисності. Функфія корисності
- •Криві байдужості. Карта кривих байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення
- •Бюджетне обмеження вибору споживача. Бюджетна лінія: рівняння і графічна побудова
- •Лінія Енгеля. Закони Енгеля. Криві Торнквіста. Криві Енеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача
- •Залежність споживання від варіацій цін на блага. Визначення кривих попиту та кривої ціна споживання .
- •Фактори які впливають на попит
- •Ринкова рівновага. Рівноважна ціна
- •Цінова еластичність попиту. Види еластичності попиту.
- •Еластичність попиту за дохідом.
- •Перехресна еластичність попиту. Значення коефіцієнту перехресної еластичності.
- •Суть, умови та функції підприємства. Суб’єкти підприємства та їх характеристики.
- •Фірма як головна структура ланки економічної діяльності.
- •Процес виробництва. Виробництво як продуктивна система відносин
- •Основи виробництва. Технологічна та економічна ефективність.
- •Характеристика виробничої функції за змінними факторами. Ізокванта . Карта ізоквант.
- •Виробнича функція та її параметри.
- •Правило заміщення факторів виробництва. Гранична норма технологічного заміщення.
- •Витрати виробництва. Зовнішні та внутрішні витрати.
- •Рівновага виробника
- •Нецінова конкуренція. Методи
- •Пропозиція фірми в умовах досконалої конкуренції.
- •Основні риси чистої монополії . Недобросовісна конкуренція.
- •Різновиди монополій . Барєри для вступу до галузі на монопольному ринку
Суть, умови та функції підприємства. Суб’єкти підприємства та їх характеристики.
Підприє́мство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органоммісцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.
Підприємства виконують ряд функцій. Основні з них такі: 1. Економічні: — Задоволення потреб споживача в продукції; — Упровадження досягнень НТП; — Забезпечення конкурентноздатності підприємства; — Створення необхідного й додаткового продукту. 2. Соціальні: — Формування колективу; — Поліпшення умов і змісту праці; — Удосконалення кваліфікаційного складу працівників; — Поліпшення житлових умов працівників; — Культурно-освітня та спортивно-оздоровча робота. 3. Екологічні: — Вдосконалення технологічних процесів; — Створення і розвиток екологічної інфраструктури; — Наукові і технічні вирішення проблем навколишнього середовища і раціонального природокористування.
Суб'єктами підприємництва в Україні є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадини України, іноземці та особи без громадянства', які здійснюють підприємницьку діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Таким чином, підприємницька діяльність в Україні може здійснюватися у двох організаційних формах: в організаційній формі юридичних осіб -суб'єктів підприємництва та організаційній формі фізичних осіб - підприємців (фізична особа - підприємець без створення юридичної особи). В свою чергу юридичні особи -суб'єкти підприємництва можуть діяти в різних організаційно-пра-вових формах. Під організаційно-правовою формою юридичної особи - суб'єкта підприємництва розуміється спосіб її внутрішньої побудови або організаційна структура, якої не має фізична особа - підприємець. Організаційно-правових форм юридичних осіб - суб'єктів підприємництва є значно більше двох.
Фірма як головна структура ланки економічної діяльності.
Фірма— це господарська організація, що перетворює вихідні ресурси на кінцевий продукт шляхом оптимального комбінування чинників виробництва. Ціль діяльності — прибуток, невід'ємний чинник — господарський ризик.
Менеджерські теорії фірми висували як мету на перше місце (крім прибутку) ідеї максимізації якогось одного, найважливішого показника. Таким міг бути, наприклад, обсяг продажу. Його максимізація забезпечувала не тільки виживання фірми, а й гарні перспективи для подальшого зростання. Тому завоювання ринку становило для такої фірми стратегічну задачу. Зрозуміло, не випускалися з уваги й інші показники (рентабельність, розмір дивідендів та ін.).
Одне з нових уявлень про напрямок розвитку фірми — багатоцільові теорії, коли максимізується кілька показників. Серед них — перспектива зростання фірми, ціна акцій, розмір прибутку, обсяг виробництва. Можна назвати ще й напрямок, який у літературі здобув назву біхевіористичної теорії. Мета фірми відповідно до поведінки об'єктів і суб'єктів процесу виробництва — досягнення певного рівня за основними показниками. Серед них — обсяг продажу, рівень рентабельності, розмір дивідендів, якість продукції. Фірма враховує при цьому психологію поведінки споживача.
Сучасні фірми, окрім горизонтальної і вертикальної інтеграції, широко використовують процес диверсифікації, внаслідок якого утворюються багатопрофільні комплекси. Об'єднані підприємства, організації, комбінати, часто не зв'язані єдиним виробництвом, утворюють складний, багатомірний конгломерат, що дає змогу мати значний простір для маневру за умов жорстокої конкуренції.
Головна сполучна ланка в діяльності фірми — фінанси. Основний принцип діяльності фінансових служб — автономність та незалежність від обслуговуваних підприємств.
Основа успіху фірми — активна інноваційна політика. Головна стратегічна установка — високий темп відновлення продукції і застосовуваної технології.
