Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodologiya_mikroekonomiki_teoriyi_ta_modeli.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
527.87 Кб
Скачать

Поняття корисності блага. Два підходи до вимірювання корисності. Функфія корисності

На ринку товарів і послуг перед споживачем постійно постає проблема вибору економічного блага. Основними факторами споживацького вибору є споживацькі переваги, ціни на това­ри та дохід споживача. Споживач буде обирати лише те економічне благо, в якому є потреба, тобто те благо, яке має для нього певну корисність.

Корисність— це здатність товару або послуги задовольняти потреби людини; задоволення, яке отримує людина від споживання товару чи послуги. Корисність - це поняття суб'єктивне. Корисність одного і того ж товару може бути зовсім різною для різних людей, і навіть для тієї ж особи за різних умов (наприклад, порція морозива у липні і січні)

Залежність між кількістю спожитих одиниць товару та рівнем задоволення споживача виражають за допомогою функції корисності

Функція корисності - співвідношення між обсягами спо­житих товарів та послуг і рівнем корисності:

 ,

де U – корисність;

Q – обсяги відповідних споживчих товарів.

Двома основними поняттями кількісного підходу до аналізу корис­ності є загальна корисність і гранична корисність. Загальна корисність (ТU)  це сумарна величина задоволення від споживання конкретної кількості товару Q. Гранична корисність (MU)  це зміна загальної корисності внаслідок споживання однієї додаткової одиниці блага,тобто додаткове задоволення від споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару.

є Два підходи до вимірювання корисності:

-кардиналіський (кількісний) або просто теорія граничної корисності (одиниці вимірювання – ютелі)

-ординалістський (порядковий, якісний) або теорія споживчого вибору.

Кардиналістська (кількісна) теорія поведінки споживачазаснована на кількісному вимірюванні корисності в абсолютних величинах.

Ординалістська (порядкова) корисність - суб'єктивна корисність, або задоволення, отримуване споживачем від споживаного ним блага, яка виміряна за порядковою шкалою.

Криві байдужості. Карта кривих байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення

Крива байдужостідля певного споживача – це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення. Між наборами товарів N1, N2, N3 та N4 споживач не вбачає ніякої різниці.

Карта кривих байдужості – це спосіб відображення переваг споживача, які мають різний рівень задоволення його потреб

Властивості кривих байдужості:

1. Криві байдужості мають негативний нахил.

2. Набори благ на кривих байдужості, які є більш віддаленими від початку координат, мають перевагу над набором благ на менш віддалених кривих

3. Криві байдужості не перетинаються.

4. Криві байдужості опуклі: їх нахил зменшується у міру руху вниз і праворуч уздовж цих кривих. Це пов'язано з таким поняттям, як гранична норма заміщення МRSxy.

Гранична норма заміщення (субституції) – це кількість товару У, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х, залишаючись на даній кривій байдужості.

MRSxy = - (DQy/DQx)

Бюджетне обмеження вибору споживача. Бюджетна лінія: рівняння і графічна побудова

Здійснюючи свій вибір, споживач відчуває обмеження. Ці обмеження визначаються величиною дохідуспоживача і цінамина товари. Нехай споживач купує два товари Xі Y, ціни яких відповідно РХта РYі володіє дохідом І. В такому разі його можливості купівлі товарів Xі Y буде описуватись рівнянням:

І = РХX + РYY.

Це рівняння називають бюджетним обмеженням споживача.

Бюджет- це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна спроможність грошей визначають бюджетні обмеження споживача.

Якщо допустити, що бюджет споживача І =10 грошових одиниць, а ціни товарів РХ= 1 гр. од.; РY = 2 гр. од., то витративши весь дохід споживач зможе купити максимум 10 одиницьтовару X або 5 одиниць товару Y, або ж певні комбінації двох товарів. Графічно усі можливі набори товарів відображає лінія бюджетних обмежень (бюджетна лінія) 

Лінія бюджетних обмеженьпоказує всі ті набори товари X та Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Лінія бюджетних обмеженьпоказує різні комбінації двох товарів, які можна купити за незмінного грошового дохіду та даних цін товарів.

Нахил бюджетної лінії є від'ємним, що демонструє необхідність відмови від певної кількості одного товару задля отримання додаткової одиниці іншого товару. кут нахилу бюджетної лінії визначається співвідношенням цін товарів:

13.Залежність споживання благ від зміни дохіду споживача. Крива «дохід-споживання»

Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни дохіду. Припустимо, що дохід зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання дохіду споживача призведе до зміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій в положення (рис.). Сумістивши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів дохіду.

 З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву „дохід – споживання”.

Крива „дохід – споживання” єднає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями дохіду.

Крива „дохід-споживання” для нормальних (повноцінних), неякісних (неповноцінних) і для нейтральних (незалежних) благ має різний нахил.

Крива „дохід-споживання” для нормальних (повноцінних) благ має позитивний нахил, оскільки зі збільшенням дохіду збільшується їхнє споживання.

Крива „дохід-споживання” для неякісних (неповноцінних) благ має від’ємний нахил.

Крива „дохід-споживання” для нейтральних (незалежних) благ має вертикальний нахил.

Нейтральні, або незалежні, блага - це блага, які не є ні нормальними ні неякісними для споживача. Це блага, споживання яких залишається незмінним при всіх рівнях дохіду. До цієї групи благ відносять, наприклад, сіль, туалетний папір, зубну пасту і т. п, витрати на які займають відносно незначну частину бюджету. Це блага першої необхідності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]