Пропозиція фірми в умовах досконалої конкуренції.

Індивідуальна короткострокова крива пропозиції S - графічна форма функції пропозиції в системі координат "обсяг випуску - ціна". В короткостроковому періоді крива пропозиції утворюється як частина кривої МС, що розташована не нижче точки перетину з кривою АVС (рис.2.3 [1, с.139.]). За цінами Р < АVС, обсяг пропозиції буде дорівнювати нулю, тому формально до кривої пропозиції слід відносити і вертикальний відрізок 0 Р1 на рисунку 2.3 (нижня частина). Крива пропозиції для кожного обсягу Q визначає мінімальну ціну, за якою фірма беззбитково для себе пропонує останню вироблену одиницю продукції.

Якщо для кожної із N фірм, що входять у галузь, визначити криву пропозиції, то можна побудувати криву ринкової (галузевої) короткострокової пропозиції; вона

утворюється як горизонтальна сума індивідуальних кривих пропозиції окремих фірм.

10. Чиста конкуренція та ефективність .

Якщо розглядати формулу рівноваги у довготерміновому періоді , яка досягається при встановленні такої рівності:

То зрозуміло , що конкурентна фірма може мати економічний при­буток лише у короткотерміновому періоді. У довго­терміновому періоді вона просто покриватиме свої ви­трати.

Більшість дослідників сходиться на тому, що чис­та конкуренція найбільше відповідає вимогам ефек­тивності суспільного виробництва. Про ефективність тієї чи іншої моделі ринку можна судити, виходячи з того, як вона виконує покладені на неї головні функ­ції. Оскільки ресурси суспільства завжди обмежені, то ефективнішою вважається та система, яка, з одно­го боку, виробляє необхідний продукт при найменших витратах, а з іншого — забезпечує оптимальний роз­поділ обмежених ресурсів між галузями та окремими виробництвами. Відповідно виділяють ефективність виробництва та ефективність розподілу ресурсів.

Економіка конкурентних цін спрямована на роз­поділ обмежених ресурсів, що є у розпорядженні сус­пільства, таким чином, щоб максимізувати задово­лення потреб.

Ефективність виробництва конкурентного ринку реалізується в тому, що зрештою ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат. Це означає, що споживачі одержують потрібні їм товари за найниж­чими з усіх можливих цін при існуючій технології виробництва.

Конкурентна фірма, керуючись мотивом максимі-зації прибутку, буде залучати ресурси та виробляти кожен товар до тієї точки, в якій ціна зрівняється з граничними витратами. Це означатиме, що ресурси розподілено найефективніше.

Разом з тим, було б помилкою ідеалізувати конку­рентний ринок, надаючи йому нехарактерних власти­востей. Передусім слід мати на увазі, що конкурент­ний ринок через структуру виробництва лише дзер­кально відображає структуру дохідів суспільства. Конкурентна фірма орієнтована виробляти те, що у неї купують. Якщо у суспільстві склалася викривлена структура дохідів на користь заможних за рахунок бідних, то ринок чистої конкуренції буде готовий за­пропонувати за найнижчими цінами предмети розко­ші, зате в обмеженій кількості пропонуватиме товари першої необхідності. Розв'язати цю суперечність ри­нок просто не здатний.

Обмеженість ринкового механізму саморегулюван­ня проявляється також у тому, що він готовий пропо­нувати лише ті продукти, які можуть бути кимось оплачені. Фірма не стане виробляти товари громадсь­кого користування, за які немає можливості отримати відшкодування від споживача. Тому ринковий меха­нізм у сучасній економіці завжди доповнюється дер­жавним регулюванням.

Орієнтація на безпосередню максимізацію прибут­ку конкурентної фірми досить часто унеможливлює оптимальне поєднання поточних та перспективних цілей (ефект Робін Гуда). Однак попри всі обмеження конкурентний ринок слід визнати найефективнішою моделлю ринку.

11.Оптимізація обсягу продукції фірми в умовах монополістичної конкуренції.

Оскільки монополістично конкурентні фірми випускають подібні товари, які мають багато замінників, то попит на продукт кожної фірми є еластичний і, подібно до монополії, фірма займається пошуком оптимальної ціни і обсягу виробництва продукту, які забезпечують їй максимальний прибуток.

Короткотерміновий період: максимізація прибутку.

Монополістично конкурентна фірма, як і будь-яка інша, може одержувати економічний прибуток за умови, що існують обсяги виробництва, для яких ціна продукту є більшою за середні валові витрати його виробництва. За існування таких обсягів випуску монополістично конкурентна фірма буде прагнути максимізувати свої прибутки. Як і будь-яка інша фірма, монополістично конкурентна фірма з метою максимізації прибутків випускатиме такий обсяг продукту, для якого граничний дохід буде рівний граничним витратам . Цьому оптимальному обсягу випуску буде відповідати і певна ціна, яку встановить виробник для цього оптимального обсягу виробництва. На графіку, а оптимальний обсяг випуску становить Ко, який відповідає точці перетину кривих граничного дохіду і граничних витрат, фірма призначає ціну Цо, яка визначається висотою кривої попиту для оптимального обсягу виробництва Ко, і одержує максимальний прибуток (величина якого становить площу прямокутника ЦоАВС.

Якщо для всіх можливих обсягів випуску на фірмі ціна є нижчою за середні валові витрати, то виробництво є збитковим і фірма прагнутиме звести ці збитки до мінімуму. В даній ситуації монополістично конкурентна фірма, як і будь-яка інша, повинна прийняти одне з двох рішень: або продовжити виробляти, або припинити виробництво.

Як відомо, умовою виробництва в короткостроковому періоді є наявність обсягів випуску, для яких ціна є вищою за середні змінні витрати. За наявності цієї умови монополістично конкурентна фірма при визначенні оптимального обсягу випуску, який дозволить їй одержати мінімальні збитки, скористається загальним для всіх фірм правилом рівності граничного дохіду і граничних витрат та призначить ціну, що відповідає цьому обсягу випуску.

На графіку б) , оптимальний обсяг виробництва представлений Ко, ціна - Цо, мінімальні збитки - площею прямокутника сЗВЦо.

В довготерміновому періоді на монополістично конкурентному ринку існує тенденція до встановлення ціни на рівні середніх валових витрат, тобто тенденція до беззбитковості виробництва і фірма випускає оптимальний обсяг продукції, при якому граничний дохід рівний граничним витратам.